Система охорони здоров’я під час війни: українці поділилися досвідом з поляками
Про це йшлося на конференції «Система охорони здоров’я під час війни. Як використати український досвід?», що відбулася в п’ятницю у Варшавському медуніверситеті, передає кореспондент Укрінформу.
У відеозверненні до учасників конференції міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко зазначив, що, за даними ООН, лише цього року в Україні загинули понад 500 цивільних, більш ніж 3,5 тис. людей отримали травми. Водночас у Києві кількість постраждалих серед цивільних за перші 10 місяців цього року майже учетверо більша, ніж за весь 2024 рік. Подібна динаміка спостерігається в багатьох регіонах України.
«Це означає щоденну боротьбу медиків. Щодня Росія атакує медичну, енергетичну і транспортну інфраструктуру. На сьогодні пошкоджено 2535 медичних будівель, 327 зруйновано повністю. За оцінкою Світового банку, потреби на відновлення медичної сфери у наступному десятилітті становитимуть 20 млрд доларів і ця цифра не є фінальною. В цих умовах підтримка міжнародних партнерів для України є критичною», - наголосив Ляшко.
Він подякував Польщі за системну гуманітарну допомогу, міжнародне медичне партнерство, підготовку фахівців, медичну евакуацію, підтримку медзакладів, готовність ділитися найкращими рішеннями у сфері охорони здоров’я, а також допомогу українцям, які тимчасово через війну переїхали до Польщі. Окремо міністр відзначив тему медичної евакуації.
«З жовтня 2022 року медичний хаб у Жешуві став для нас ключовою точкою маршруту для людей, які потребують лікування в європейських клініках. Нині 22 країни ЄС беруть участь у цій ініціативі, понад 6 тис. українців вже отримали відповідну допомогу. Польща стабільно входить у трійку країн, які прийняли найбільше таких пацієнтів», - підкреслив український міністр.
Завідувач кафедри невідкладної медичної допомоги факультету медичних наук Варшавського медуніверситету Роберт Галонзковський підкреслив, що в умовах війни за східним кордоном Польщі постає питання, як підготувати Польщу до можливої кризи в умовах збройного конфлікту.
«Гарантії та міжнародні угоди перестали діяти. Ми спостерігаємо навмисні вбивства медиків, які надають допомогу пораненим і травмованим. У нас є різні ідеї щодо того, як підготуватися, але я хотів би, щоб наші друзі (з України – ред.) відкрили нам очі. Це момент, щоб усвідомити, що таке війна. Ми повинні зрозуміти, що планування медичного забезпечення країни має охоплювати різні виміри та аспекти»,- наголосив Галонзковський.
Заступниця міністра охорони здоров’я Польщі Катажина Кацперчик зауважила, що виклики, з якими стикається Україна сьогодні, є безпрецедентними від моменту завершення Другої світової війни. Вона підкреслила, що українська система охорони здоров’я впоралася з більшістю із них. Польща намагається будувати систему резистентності, спираючись, зокрема, і на досвід України.
«Я також хочу запевнити наших українських друзів, що ви й надалі можете на нас розраховувати», - підкреслила Кацперчик.
Віцепрем’єр-міністр, міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський підкреслив під час конференції, що гібридні загрози у найближчі роки для Польщі лише зростатимуть, а тому вона завдяки опору українців має кілька років на підготовку до можливого відбиття агресії.
«Наступні три роки будуть ще складнішими. Ніхто сьогодні не може передбачити, коли може спалахнути війна, але ми повинні усвідомлювати, що це можливо. Невизначеність лише зростає, а мир стабільний лише настільки, наскільки стабільними є наші оборонні можливості. Тому у нас є кілька вирішальних років для підготовки. Я вірю, що війни в Польщі не буде, але я не ручатимуся, що цього не станеться», - наголосив Гавковський.
Перед польськими медиками і військовими виступили, зокрема, перший заступник міністра охорони здоров’я України Ігор Кузін, радниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак, директор департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України Дмитро Самофалов, які після своїх виступів відповідали на запитання польських медиків, рятувальників, військових і представників ЗМІ.
Участь у заході взяли сотні представників медустанов Польщі, які приїхали до Варшави з усієї країни.
Як повідомляв Укрінформ, Окружний суд у Варшаві видав європейські ордери на арешт громадян України Олександра Кононова та Євгенія Іванова, які причетні до диверсії на польській залізниці.
