Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Як держава підтримує створення доступних робочих місць

Співпраця з Укрінформом
Скільки закладів вищої освіти потрібно Україні?

Скільки закладів вищої освіти потрібно Україні?

Блоги
Укрінформ
Плани Міносвіти полягають у скороченні кількості державних ЗВО до 100

Оптимізація ЗВО сьогодні перебуває в центрі уваги суспільства завдяки систематичним ініціативам МОН України. Серед останніх варто назвати такі: введення грантової системи фінансування навчання, пропозиції щодо відшкодування державі вартості навчання за бюджетні кошти в різних формах, приватизацію державних ЗВО, введення індикативних цін на освітні послуги, експеримент з виборів ректорів наглядовими радами університетів, об’єднання та укрупнення ЗВО тощо.

Безперечно, в основі реформ та реорганізацій лежать два ключові чинники:

1. Скорочення обсягів державного фінансування вищої освіти.

2. Необхідність підвищення якості освітніх послуг.

Плани МОН полягають у скороченні кількості державних ЗВО до 100. Серед основних аргументів – негативна демографічна динаміка, воєнний стан, прагнення до європейських стандартів тощо.

Справді, статистика (табл. 1) підтверджує тенденцію до зменшення кількості вступників до закладів вищої освіти України.

Таблиця 1

Кількість ЗВО та контингент здобувачів освіти у 2020-2024 рр.

Рік

2020

2021

2022

2023

2024

Кількість ЗВО

515

386

347

314

314

Кількість осіб у ЗВО, тис.

1142

1047

1054

1149

956

Кількість осіб, прийнятих на навчання до ЗВО

277

239

245

252

199

Джерело: Державна служба статистики України

Європейські підходи до регулювання мережі університетів базуються, зокрема, на кількості населення у країні (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість населення та університетів у країнах світу у 2024 р.

Країна

Населення,

млн. осіб

Кількість ЗВО

ЗВО на 1 млн.

населення

Індонезія

279,0

3 277

11,7

Польща

40,6

408

10,1

Канада

39,1

383

9,8

США

341,6

3 180

9,3

Україна

34,0

314

9,2

Франція

68,4

625

9,1

Мексика

129,0

1 139

8,8

Японія

123,0

992

8,1

Південна Корея

51,7

401

7,8

Бразилія

217,0

1 264

5,8

Німеччина

83,3

461

5,5

Іран

89,8

440

4,9

Індія

1 440,0

5 349

3,7

Філіппіни

119,0

366

3,1

Китай

1 500,0

2 495

1,7

Джерело: BusinessDay

І хоча Україна не має найвищого показника кількості ЗВО на 1 млн населення, на перший погляд, ідея скорочення мережі ЗВО виглядає обґрунтованою. Водночас реєстр суб’єктів освітньої діяльності України потребує детального аналізу, оскільки формальні показники не завжди відображають реальний стан якості освітніх послуг.

За даними Реєстру суб'єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти станом на 1 січня кожного року протягом 2020-2024 рр. освітні послуги рівня бакалавр, магістр, доктор філософії/доктор мистецтв надавали 614 суб’єктів освітньої діяльності (табл. 3). Із них 425 – державної форми власності, 39 – комунальної, 150 – приватної форми власності.

Таблиця 3

Кількість суб’єктів освітньої діяльності та контингент здобувачів вищої освіти
в Україні у 2020-2024 рр.

Рік

Форма власності

Державна

Комунальна

Приватна

Всього

Здобувачів

ЗВО

Здобувачів

ЗВО

Здобувачів

ЗВО

Здобувачів

ЗВО

2020

870 906

308

20 773

40

95 450

165

987 129

513

2021

862 237

279

20 786

41

96 033

159

979 056

479

2022

914 552

270

22 276

40

102 453

155

1 039 281

465

2023

1 014 585

439

24 199

41

120 401

143

1 159 185

623

2024

904 206

425

23 373

39

113 880

150

1 041 459

614

Джерело: Єдина державна електронна база з питань освіти.

Із 614 суб’єктів освітньої діяльності 512 є самостійними, інші 102 – структурні підрозділи освітніх установ: філії, відокремлені структурні підрозділи, інститути в структурі університетів, тощо.

Слід окремо зазначити, що завдяки праву коледжів готувати бакалаврів, із 614 ЗВО 55 – коледжі, із них 30 – самостійні виші, решта 25 є підрозділами (філіями) інших ЗВО.

Із 512 суб’єктів освітньої діяльності 182 – окремі наукові інститути або науково-дослідні інститути при Національній академії наук України, Збройних сил України, тощо.

Якщо із переліку 512 самостійних суб’єктів освітньої діяльності вилучити наукові установи (182) та коледжі (30), то залишиться близько 300 закладів вищої освіти. Також із вибірки вилучено заклади освіти, де контингент здобувачів менше 100 осіб – це 38 ЗВО переважно приватної форми власності. У полі зору залишається 262 ЗВО, де контингент здобувачів коливається від 100 до 31 949 осіб.

Проаналізуємо розподіл ЗВО за показником контингенту (табл. 4).

Таблиця 4

Кількість ЗВО та контингент здобувачів освіти за ознакою масштабу у 2024 р.

Масштаб

Кількість ЗВО

Контингент ЗВО, осіб

Усереднений контингент по групі, осіб

>20 тис.

4

104 104

26 026

10-20 тис.

17

213 769

12 575

5-10 тис.

56

364 408

6 507

1-5 тис.

98

271 160

2 767

< 1 тис.

87

39 634

456

Всього

262

993 075

3 790

Джерело: Єдина державна електронна база з питань освіти.

Розподіл закладів вищої освіти (ЗВО) усіх форм власності за кількістю здобувачів освіти (табл. 3) свідчить, що у чотирьох найбільших університетах зосереджено 104 104 здобувачі. Йдеться про: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Національний університет «Львівська політехніка».

Закладів, де контингент коливається в межах 10–20 тис. осіб, налічується 17; у середньому в кожному з них навчається близько 12,5 тис. здобувачів освіти. Кількість ЗВО з контингентом від 5 до 10 тис. осіб становить 56.

Загалом в Україні функціонує 77 ЗВО з контингентом понад 5 тис. осіб, з яких 71 – державної форми власності. Серед них 2 є відомчими установами, тобто фінансуються не Міністерством освіти і науки, а іншими міністерствами або відомствами.

За результатами аналізу статистичних даних станом на 01.01.2025 року, кількість ЗВО з контингентом понад 5 тис. осіб, які підпорядковуються Міністерству освіти і науки та фінансуються коштом державного бюджету, становить лише 69.

Разом із тим, на нашу думку, використовувати виключно один кількісний критерій – контингент здобувачів освіти – як основу для реорганізації є недостатньо обґрунтованим.

Доцільно враховувати також фінансову ефективність діяльності закладу вищої освіти.

У зв’язку з цим пропонується запровадити показник співвідношення між обсягами бюджетного фінансування та власними надходженнями ЗВО. Розглянемо на прикладі ЗВО Дніпропетровської області (табл. 5).

Таблиця 5

Співвідношення бюджетного фінансування та власних надходжень
ЗВО державної форми власності у підпорядкуванні МОН
(на прикладі ЗВО Дніпропетровщини у 2024 р.)

ЗВО

Контингент, осіб

Бюджетні

асигнування

(ЗФ), тис. грн.

Доходи від

надання послуг

(СФ), тис. грн.

ЗФ/СФ

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

8 378

299 191

183 648

1,63

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

10 371

297 152

231 963

1,28

Університет митної справи та фінансів

6 112

65 752

153 270

0,43

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

5 632

130 267

102 250

1,27

Український державний університет науки і технологій

12 418

481 807

282 586

1,70

Криворізький державний педагогічний університет

3 107

111 695

38 809

2,88

Криворізький національний університет

3 572

126 282

68 832

1,83

Державний університет економіки і технологій

2 373

45 664

48 599

0,94

Дніпровський державний технічний університет

2 240

87 302

29 054

3,00

Джерело: розраховано на основі даних фінансової звітності ЗВО, опублікованих на їх офіційних сайтах, та даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти

Отже, результати аналізу статистичних даних свідчать, що кількість державних ЗВО з достатнім контингентом і ефективною діяльністю становить менше 100.

На підставі викладеного можна сформулювати такі висновки:

Потребує перегляду реєстр суб’єктів освітньої діяльності з точки зору доцільності подовження строку дії ліцензії та надання державного фінансування малочисельним і фінансово неефективним ЗВО.

Додаткового аналізу потребує доцільність функціонування філій та відокремлених структурних підрозділів ЗВО.

Необхідно окремо розглянути діяльність відомчих ЗВО та обґрунтованість їх фінансування з державного бюджету.

Подальша оптимізація мережі всіх закладів вищої освіти України має здійснюватися з урахуванням виважених і обґрунтованих відповідей на зазначені вище питання.

Анатолій Макаренко, голова наглядової ради Університету митної справи та фінансів, голова митного комітету Федерації роботодавців України, Заслужений економіст України, к.ю.н.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-