Сенсації. Відкриття. Дослідження. Тижневий огляд (22 травня – 29 травня 2025 року)

Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…

Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.

НІХТО НЕ ЗНАЄ, ЯКИМИ МОВАМИ ГОВОРИТИМЕ ЛЮДСТВО ЧЕРЕЗ 1000 РОКІВ

Людська мова в сучасному її вигляді з’явилася близько 150 тисяч років тому, однак, очевидно, що на тому процес не зупинився. Мови еволюціонували, підлаштовувалися під нові реалії.

Якщо не чіплятися за офіційні статуси, то наймолодшою живою мовою, ймовірно, є лайт вальбірі (Light Warlpiri). Вона розвивається протягом лише останніх 40-50 років у Ладжаману, віддаленому селі на Півночі Австралії. Вважається, що нею наразі розмовляють близько 350 осіб.

Лайт вальбірі є типовою креольською мовою, яка базується на англійській із додаванням місцевих тубільних слів. З часом почала формуватися більш-менш струнка граматична система, яка стала рідною мовою для мешканців Ладжаману.

А загалом, сьогодні у світі існують тисячі самобутніх мов: якісь – старіші, інші – молодші. Але яка з них наймолодша?

Науковий вісник IFL-Science зазначає: якщо брати до уваги лише ті мови, які мають хоч якийсь офіційний статус, то наймолодшою, ймовірно, є мова африкаанс.

Вона бере свій початок у XVII столітті, коли голландські переселенці (пізніше вони стали відомі як бури, – ред.) почали колонізацію південної Африки. З часом у взаємодії з корінними народами, іншими європейцями та рабами зі Східної Азії голландська мова бурів спрощувалася і разом з тим поглинала окремі слова і цілі мовні конструкції з інших мов.

На початку 1860-х років були зроблені перші спроби писати мовою африкаанс, а у 1925 році уряд Південної Африки офіційно визнав африкаанс як окрему мову, а не діалект голландської. Вважається, що зараз мовою африкаанс володіють близько 9-10 мільйонів людей.

Спитаєте, і що з того? Це свідчить про те що нові мови формуються постійно, і якими мовами говоритиме людство через 1000 років ніхто не знає. Сучасні англійці навряд чи зрозуміли б Шекспіра. А нашу солов’їну українську – треба берегти і плекати.

ВІДКРИТТЯ, ЯКЕ В ПЕРСПЕКТИВІ ДОПОМОЖЕ ПРОФІЛАКТИЦІ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ

Дослідники з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Інституту Френсіса Кріка у Великій Британії зняли на відео, як клітини ембріона перетворюються на серцеві та групуються в цей головний орган кровоносної системи. Процес відзняли за допомогою методу, який називається світлово-листовою мікроскопією (LSM). Для цього скануються тонкі шари живої тканини, створюючи детальні 3D-зображення.

Зйомку проводили на ембріоні миші. Вчені позначили клітини флуоресцентними маркерами, щоб вони стали видимими. Сканування проводили кожні 120 хвилин протягом 41-ї години.

Відео показує, як розрізнені клітини об'єднується, утворюючи живе, пульсуюче серце миші. Це допомогло дослідникам з’ясувати нові деталі про формування серця. Вченим вдалося засікти момент, коли в ембріонів тварин починає битися серце.

«Це докорінно змінює наше розуміння розвитку серця, показуючи, що те, що здається хаотичною міграцією клітин, насправді регулюється прихованими закономірностями, які забезпечують правильне формування серця, – прокоментував біолог Кензо Іванович. – Наші результати показують, що на позір хаотична міграція клітин насправді має спрямований рух. І спеціалізація клітин відбувається набагато раніше, ніж ми припускали до цього».

У майбутньому дослідники планують продовжити вивчати цей процес для того, аби ефективніше лікувати та профілактувати вроджені вади серця.

У СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ ВИЯВИЛИ «ПЛАНЕТУ МАЛЕНЬКОГО ПРИНЦА»

У далекій частині Сонячної системи, за орбітою Нептуна, астрономи остаточно виявили новий об’єкт – карликову планету 2017 OF201.

Планета має діаметр близько 700 кілометрів. Орбіта 2017 OF201 надзвичайно видовжена: перигелій (найближча до Сонця точка) лежить на відстані майже 45 астрономічних одиниць, що схоже на орбіту Плутона, тоді як афелій (найвіддаленіша точка) сягає понад 1600 астрономічних одиниць. Через таку траєкторію повний оберт планети навколо Сонця триває близько 25 000 років. Саме тому астрономи змогли її зафіксувати лише зараз.

З 2011 по 2018 рік дослідники зареєстрували об’єкт 19 разів, що дозволило точно визначити його орбіту та характеристики.

Це відкриття не лише кидає виклик ідеї існування Дев’ятої планети, а й свідчить, що попри те, що 2017 OF201 перебуває в зоні виявлення лише 1% часу свого орбітального періоду, ймовірно, існує ще близько сотні подібних тіл.

У результаті Міжнародний астрономічний союз офіційно присвоїв 2017 OF201 статус карликової планети, а стаття з описом відкриття опублікована на сервері препринтів, очікуючи на рецензування незалежними вченими.

А ще є такий момент, романтично-поетичний, для людей, які вміють відчувати. Чим не планета Маленького Принца? Тоді першим її «побачив» у 1942 році великий француз – письменник і льотчик – Антуан де Сент Екзюпері…

НАУКОВЦІ РОЗРОБИЛИ ШІ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПОГОДУ ТОЧНІШЕ ЗА МЕТЕОЦЕНТРИ

Microsoft представила експериментальну модель штучного інтелекту «Аврора», яка перевершує сучасні методи прогнозування погоди, якості повітря та траєкторій тропічних штормів.

Один з авторів дослідження, доцент Пенсильванського університету Періс Пердікаріс заявив, що вперше модель ШІ змогла перевершити всі наявні оперативні прогностичні системи у передбаченні ураганів. Зокрема, Аврора (постфактум, звісно) точно змоделювала місце й час удару тайфуну «Доксурі», який у 2023 році завдав найбільших в історії збитків у регіоні Тихого океану, тоді як офіційні прогнози помилково вказували на інший напрямок природного катаклізму.

Також модель Microsoft показала кращу точність 10-денних прогнозів погоди.

Aurora використовує статистичні дані для навчання і вже показала себе у прогнозуванні всіх ураганів 2023 року точніше, ніж Національний центр ураганів США.

На відміну від традиційних метеомоделей, які базуються на значеннях фізичних величин і потребують значних обчислювальних ресурсів, Аврора навчена виключно на історичній статистиці метеоданих. Під час тестувань вона змогла точніше та швидше передбачити погодні умови, ніж основні світові центри прогнозування.

Аврора обіцяє значне зниження вартості прогнозування – її обчислювальні витрати у сотні разів нижчі за традиційні «фізичні» моделі.

Розробники вважають, що в найближчі 5–10 років ШІ-моделі зможуть напряму працювати з даними супутників і метеостанцій, створюючи високоточні прогнози у реальному часі.

Підготувала Мар’яна Рабченюк, Київ (за публікаціями преси)