Сподіваємося на відродження у Лаврі монастиря з українським змістом - гендиректор
Про він сказав у інтерв'ю Радіо Культура, передає Укрінформ.
Остапенко нагадав, що раніше на території Києво-Печерської лаври діяла "надзвичайно потужна структура Московського патріархату - як ідеологічна, так і економічна".
"З монастирем був просто офіційний договір. Але під куполом монастиря функціонувала і Київська митрополія, і Духовна академія та семінарія, і Синодальний відділ... Всі об’єкти дуже часто були прямими рупорами РПЦ в Україні... За рік повністю припинена діяльність усіх цих структур, які не мали відношення до монастиря і заповідника", - сказав він.
Водночас, додав гендиректор, у Лаврі також існував потужний економічний блок, "тобто, до ідеологічної машини була підведена ще й економічна модель, яка дозволяла їм вирішувати питання через готівку та корупційні схеми".
Він зазначив, що монастир УПЦ МП оскаржує дії заповідника в суді, подав апеляційну скаргу. "Ми сподіваємося, що найближчим часом це питання має бути в судах, і права держави мають бути повністю відновлені на об'єкті Києво-Печерської лаври. І буде знайдено новий формат взаємодії з відродження монастиря, але вже з українським змістом і без ідеологічних маркерів "русского мира", - сказав гендиректор.
За його словами, натомість у заповідника "конструктивна взаємодія" з Православною церквою України, її предстоятелем митрополитом Епіфанієм, намісником монастиря від ПЦУ владикою Аврамієм. На постійній основі відбуваються служби у храмах Верхньої лаври – Успенській і Трапезній церкві. Також громада монастиря частково розміщена в приміщеннях на Нижній лаврі.
"Подальша взаємодія буде залежати від рішень судової інстанції. Після завершення цієї процедури, ми впевнені, що питання буде остаточно вирішене. І держава знайде новий формат взаємодії з церквою, яка дійсно займає проукраїнську позицію, і капелани якої зараз на фронті відстоюють інтереси Української держави і українського народу", - заявив Остапенко.
Він підкреслив: Лавра та історія – це не тільки про минуле, це й про ті моделі, які маємо використовувати для майбутнього.
"Такі національні святині повинні виховувати майбутнє. І дуже важливо, щоб вона не перетворилася на музей, де красиво розкладені експонати, треба, щоб ця пам'ятка і святиня жила. І тут мова про те, що в умовах трансформації, яка зараз відбувається, буде знайдений на державному рівні механізм поєднання історико-культурної і музейної складової з діяльністю монастиря. Одна з наших ідей – це закон про національні святині, який надасть певний механізм державного управління та регулювання таких об'єктів", - сказав гендиректор.
Як повідомляв Укрінформ, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" оголосив про розірвання договору про оренду з Українською православною церквою Московського патріархату з 29 березня 2023 року, проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна.
Представники УПЦ МП оскаржили в апеляційних інстанціях рішення Господарського суду Києва щодо законності розірвання договору на користування майном Києво-Печерської лаври та щодо повернення майна.
Господарський суд Києва зобов'язав Свято-Успенську Києво-Печерську лавру УПЦ (чоловічий монастир) усунути перешкоди у користуванні майном Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" шляхом його повернення.
Водночас він визнав законним розірвання договору щодо безоплатного користування приміщеннями Нижньої лаври, який уклали монастир УПЦ МП та заповідник "Києво-Печерська лавра".
Представники УПЦ МП оскаржують в апеляційних інстанціях рішення Господарського суду Києва щодо законності розірвання договору на користування майном Києво-печерської лаври та щодо повернення майна.
Фото: ukr.radio
