Гроші на хобі: як знаходять спонсорів талановитим дітям
До кінця війни ще неблизько, та назріває важливе стратегічне завдання: забезпечити дітям, на плечі яких ляже повоєнне відновлення країни, якісну освіту. Саме від їхньої підготовки та особистісного розвитку залежатиме економічний добробут і становище країни на світовій арені в майбутньому. І навіть тепер, під час війни, є проєкти, які дають змогу задонатити саме на освітні потреби дітей. Укрінформ розмовляв з ініціатором однієї такої платформи – айтівцем Андрієм Таганським, щоб дізнатися, як працює «патреон для дітей», хто може долучитися та які перші успіхи він приніс учасникам.
СТИПЕНДІЇ САМІ ШУКАЛИ ДІТОК
Андрій Таганський – ІТ-підприємець родом із Донеччини. Він понад 10 років працював на страховому ринкові, зокрема ініціював і разом із власною компанією «Nextstep Solutions» реалізував систему «Електронний поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності» в Україні. Створив маркетплейс, що об'єднав страхові компанії України та продавців страхових продуктів. І до 2021 року успішно працював в американській компанії, що займається розробленням та розміщенням вебсайтів, з авдиторією близько 14 млн користувачів по всьому світові. Там отримав досвід створення глобальних продуктів, накопичив фінансові ресурси та навички, щоб збудувати власний великий стартап.
На початку повномасштабного вторгнення Таганський переїхав до Львова. Доєднався до спільного чату з більш ніж 50-ма колегами, які допомагали людям вибратися з Києва та інших міст. Згодом частина команди створила фонд «KOLO.ua» для допомоги військовим, а інші айтівці почали опікуватися проблемами переселенців завдяки сервісові пошуку житла «Допомагай».
«Я і сам стикався з проблемою пошуку квартири. У 2014 році я перевіз ІТ-команду з 24 осіб, яка працювала в моїй компанії "Nextstep Solutions", з Донецька до Дніпра. Не всі люди хотіли здавати житло донеччанам. Я навіть підписував гарантії на оплату квартир для своїх працівників», – пояснює, у чому складнощі, підприємець.
Платформа з пошуку житла активно працювала до травня. Улітку на вокзалах людей поменшало, ажіотаж, що був у березні, теж спав, і працювати на некомерційних засадах у цій галузі стало важче, як каже Таганський. Тож це спонукало айтівців дізнатися, які ж іще в переселенців є потреби, крім житлових. І вже в липні розпочався моніторинг.
«Ми створили скрипт (сценарій діалогу, – ред.) і за ним зробили близько 200 телефонних дзвінків. Говорили з людьми, які реєструвалися на платформі "Допомагай". І вони скаржилися, що діти просто сидять удома, бо двір і друзі залишилися десь на Сході чи Півдні», – пригадує він. Навчання – дистанційне, і не всі навіть мали гаджети для нього. Коштів, щоб записати дитину на секції чи гуртки, також. «Ми побачили, що з'являється "втрачене покоління", яке не навчається як слід і не має доступу до позашкільної освіти», – розповідає Таганський.
Недооцінювати вплив війни на освіту та соціалізацію дитини не варто: сьогоднішній школяр – це лікар за п'ять-десять років, це людина, яка керуватиме рухом поїздів, це й народний депутат. «Щоб ми мали вмотивованих, освічених працівників, щоб вони хотіли конкурувати на глобальних ринках, ми як суспільство повинні інвестувати в дітей, – зрозумів тоді підприємець. – Інвестувати не в дорослих, які виросли в ситуації корупції та недовіри одне до одного, а в нове покоління. Показати йому можливості горизонтальних зв'язків».
І ось наприкінці липня 2022 року на платформі «Допомагай» з'явився банер «Допомога дітям»: можна заповнити анкету та отримати стипендію на суму 2744 грн – мінімальну виплату на дитину, яку встановила держава на той час. За добу на ініціативу відгукнулося аж 177 сімей. А вже на початку жовтня 50 із них потрапили в програму допомоги. Тимчасом команда вирішила продовжити набір. Посилання на банер радо підхопили телеграм-канали, які створили переселенці для підтримки одне одного.
«Спочатку писали люди, які мешкають в Кременчуку та Полтаві (про ініціативу дізналися саме з телеграм-каналів переселенців). Потім підтягнулися ВПО з Дніпра. І за 6 днів зареєструвалося 13 тисяч дітей. Восени ми зупинили набір. І поки що не відновлювали», – пояснює Таганський.
Паралельно розпочався і пошук донорів. Першими на соціальний стартап відгукнулися ІТ-компанії.
«До початку вересня я розповідав у різних компаніях, що ми хочемо зробити. Наголошував, що це – не благодійність (коли ти комусь допоміг і забув), це допомога самим собі. Це – інвестиція або альтернативний соціальний податок», – розповідає підприємець.
Тож за результатами всіх зусиль на кінець 2022 року за допомогою платформи 76 дітей пов'язали з більш ніж 180-ма спонсорами, а середній донат становив 1200 грн на дитину. Узяти участь у цьому проєкті – ніби знайти «хрещених батьків» онлайн, як розповідає розробник. Ідея – у тому, пояснює він, що між спонсором і підопічним формується емоційний зв'язок, який ґрунтується на бажанні людей піклуватися про дітей. «Прихильники» («supporters») знайомилися з потребами дітей-переселенців через короткі презентаційні відео, які записували родини, і на ту історію, що відгукнулася, могли спрямувати донати. А родини підтримували зв'язок через приватні телеграм-канали: саме там діти з батьками публікували контент із процесом навчання або досягненнями.
Результати цього експерименту показали, що понад 60 % прихильників відгукуються на конкретну потребу дитини, а не просто на можливість віддати певну кількість грошей на «усе добре», ділиться враженнями Таганський. Також донатять, коли збігаються інтереси, на кшталт я граю на гітарі й хочу, щоб якась здібна дитина також цього навчилася. Але й земляцтва ніхто не скасовував. Як не підтримати талант родом із твого міста? Важливо, що проєкт демонструє: люди готові долучатися до тривалих інвестицій.
ДОНАТИ В ДІЇ: ЯК ПРАЦЮЮТЬ ІНВЕСТИЦІЇ В ТАЛАНТИ
Щоб надалі масштабувати ініціативу, залучаючи нових спонсорів, Таганський разом зі своїм партнером Євгеном Гусаровим створили додаток «Humancreed», доступний нині на App Storе. Усе те ж, що і в пілотному проєкті: спонсори можуть профінансувати конкретну потребу дітей, але завдяки застосункові це зробити зручніше. Реєструємося через мейл та пароль, заходимо у застосунок і перед нами – профілі дітей, для яких збирають щомісячні стипендії. Додаток доступний англійською та українською мовами, тож допомогу можуть надавати донори зі всього світу.
Обкладинка кожного профілю – це відеозвернення, ім'я дитини і сума зібраних для неї коштів. Під відео – текстова версія історії. Ідеться про мрії дитини, її досягнення, з якого міста переселилася. Цільову допомогу від донорів можна вкласти, наприклад, у репетитора, щоб дитина розвинула свої знання з будь-якого предмета, проспонсорувати підготовку до змагань за кордоном, а також здійснити бажання опанувати справу з нуля, наприклад, навчитися грати на музичному інструменті. Прихильник сам обирає, яку потребу задовольнити.
«Із 76 дітей, які тепер долучені, 12 за ці сім місяців отримали призові місця на всеукраїнських чи міжнародних змаганнях. Зокрема, 17-річний Паша Алієв із Херсона (тепер хлопцеві 18 років), кандидат у майстри спорту з шахів, завдяки спонсорам поїхав у Словаччину на змагання, де здобув перемогу», – розповідає айтівець.
Зазвичай стипендію однієї дитини формують кілька прихильників. Технічно це дуже просто: тиснемо відповідну кнопку та обираємо суму щомісячного внеску, що стягуватиметься з картки автоматично щонайменше три місяці після підтвердження платежу. І далі за прогресом підопічного можна спостерігати в тих же телеграм-каналах, які ведуть батьки. Зворотний зв'язок від стипендіатів стає доступний, щойно назбирається певна сума та її передадуть дитині.
«Ось Поліна – особлива дівчинка, яка йде до мети. Їй чотири роки, у неї аутизм, займається з психологом. Батьки Поліни ведуть блог. Прогрес видно: ще вчора вона не розрізняла кольорів, не спілкувалася, просто хапала фігурки звірят, а сьогодні Поліна їх називає, – розповідає про успіхи користувачів застосунку Андрій. – Вона комунікує, і це класно. Ти бачиш, що гроші реально діють».
Але то ще не кінець історії: триває вдосконалення додатка. Попереду – урізноманітнення функціонала. Так незабаром впровадять позицію «таймлайн», як у фейсбуку. Там фіксуватимуть вагомі зміни. Наприклад, перша відмітка показує, що дитина пішла грати на гітарі. Через певний час – позначка «грає перші серйозні твори», а ще за два місяці, скажімо, перша перемога на конкурсі.
Безпека – це головне. Команда розробила інструкцію для користування додатком. Батьки не повинні вказувати, у якій школі навчаються їхні діти. Ця інформація залишається тільки в базі даних організації. Також не відображено місто, де в той час перебувають діти, лише вказано, звідки вони, щоб окреслити потребу підопічного. Та й блог дітей ведуть самі батьки, і інформацію, що потрапляє до додатка, фільтрують батьки. А персонал, який займається вмістом, навчають виявляти випадки сексуалізації. Поки що з таким «хижацтвом» розробники не стикалися, каже Таганський, але команда напоготові.
Певні гарантії отримують і самі донори. Зокрема, від батьків вимагають скани документів: свідоцтва про народження дитини, довідки про розірвання шлюбу, якщо потрібно. Вони залишаються в упорядників, але разом із детальним інтерв'ю дають змогу убезпечити прихильників від маніпулювання інформацією. Також усі витрати фіксують. Поки що їх можна перевірити в окремій ексель-таблиці за посиланням, за місяць-два їх перенесуть у сам додаток.
ЗА 10 РОКІВ ПЛАТФОРМА ОБ'ЄДНАЛА МІЛЬЙОНИ ЛЮДЕЙ
Плани в авторів платформи – досить амбітні. Поки що набір учасників на програму призупинений, але до кінця вересня розробники планують розширити «Humancreed» для участі найбільше 300 дітей, які щомісяця зможуть отримувати стипендію від прихильників. До кінця року кількість стипендіатів зросте до 1 тис., а на кінець 2024-го, за задумом, допомогу в додатку зможуть отримувати до 10 тис. дітей. Задля цього до прихильників планують залучати не лише донорів з України, а й представників діаспори з Канади та США, бо, як каже Таганський, люди там також не проти допомагати.
«Ми бачимо цей проєкт як глобальну історію. Перший рік ми поєднували українців з українцями. На цей рік мета – долучити спонсорів зі США й Канади. Припускаю, що ще якісь країни "вистрілять"», – додає він. Але й українців теж донатити закликає усіма можливими способами.
В ідеалі за 10 років «Humancreed» охопить десятки мільйонів дітей із вразливих категорій, ділиться айтівець. Їхню додаткову освіту та хобі спонсоруватимуть не тільки індивідуальні прихильники, а й корпорації та фонди.
За даними ГО «Інститут молоді», до широкомасштабного вторгнення в Україні проживало не менш ніж 7,5 млн дітей. Водночас МОН інформує, що станом на 22 лютого 2023 року 507 058 із них перебувають за кордоном. Хтозна, скільки юних талантів втратить Україна. Але втратити тих, хто поруч, не маємо права.
Світлана Ткачук, Київ
