Нова хвиля пандемії: Не такий страшний ковід, як його наслідки. Й то – далеко не для всіх

Нова хвиля пандемії: Не такий страшний ковід, як його наслідки. Й то – далеко не для всіх

Укрінформ
Цифри захворюваності ростуть, летальність – падає. Вчені стверджують, що тепер знають, від чого залежить перебіг захворювання на CОVID-19

Останні місяці CОVID-19 знову примусив хвилюватися весь світ. Крім українців – нам тепер не до коронавірусів… Втім, як стверджують фахівці, у світі теж до певної міри махнули на вірус рукою – надто набрид він всім за ці уже два з половиною роки. Хай собі мутує, особливої цікавості у більшості це вже не викликає. Хоча вчені весь цей час продовжували  доскіпливо вивчати як сам вірус, так і його наслідки. Про деякі цікаві висновки ми й вирішили розповісти вам.

А поки – про те, яка зараз ситуація з захворюваністю в  країні. Адже 28 липня Міністерство охорони здоров’я повідомило повідомило, що в Україні теж виявили новий різновид штаму омікрон, який називають типом «ВА.5».Чи справді нас очікує чергова хвиля? Лише у Києві за останній тиждень кількість хворих зросла вдвічі  - зі 112 до 245, як повідомили у департаменті охорони здоров'я КМДА.

Ми запитали українських лікарів, що зараз із коронавірусом у нас?

Кількість захворілих потихеньку зростає по всій Україні

Ярослава Августинович, головний лікар Васильківського центру первинної медико-санітарної допомоги Київської області, розповіла, що позаминулого тижня у них взагалі не було хворих на C0VID-19, минулого тижня реєстрували один-два  випадки на день, а на цьому - вже три-п’ять випадків.

-  І це – тільки по Василькову, - каже лікарка. - Як бачите, випадків загалом небагато, але, на жаль, спостерігається тенденція до їх збільшення. У селах району ми  зараз  практично не виявляємо захворілих на коронавірус. Або через те, що люди просто не звертають уваги на якісь простудні явища і не роблять тести, або тому, що спілкування там обмежене. Серед захворілих у місті – здебільшого  люди активного, працездатного віку.

Захворілим у медзакладі безоплатно видають  молнупіравір - противірусний  лікарський засіб, який використовується для лікуваннях C0VID-19 легкого та середнього ступенів тяжкості. Загалом же, наголошує пані Ярослава, клініка захворювання не змінилися. Це звичайні катаральні явища, які потребують лише амбулаторного лікування.

Дмитро  Ахмадієв, лікар-інфекціоніст  Запорізької міської лікарні № 9, стверджує, що  ситуація за останні місяці не змінилася – в усякому разі, що стосується їхньої лікарні.

- У нас  спостерігаються лише одиничні випадки тяжкого перебігу захворювань на CОVID-19. І, як і раніше, це - здебільшого люди похилого віку. Клініка теж та сама – висока температура, дихальна недостатність, запалення легенів. Нічого нового  - каже клініцист.

Запитали ми й про те, що відбувається на заході країни, де зараз так багато переселенців.

- Упродовж останніх двох тижнів у Львівській області спостерігається ріст захворюваності в  в 2, 4 рази. За цей період зареєстровано 117 випадків проти 49 випадків за попередні два тижні. Це 1, 95 випадок на 100 тисяч населення, - поділилася  Наталія Тімко, генеральний директор Львівського обласного лабораторного центру МОЗ.

 Під час минулих хвиль захворюваності на ковід в Україні, цифри були на порядок більші. Та це – лише поки. Адже стверджують, що новий різновид омікрону ще більш заразний. Хоча – куди ще більше? Той же «первинний» омікрон вважався дуже контагіозним…

Так що собою уявляє новий варіант C0VID-19?

Про це ми запитали доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Олександра Зінчука.

- Наразі відомо, що новий різновид штаму омікрон справді більш заразний, але викликає менш важкий перебіг хвороби, ніж інші штами. Що не виключає усіх необхідних заходів профілактики, - наголошує інфекціоніст. - Нині маски ніхто вже не носить, в них можна побачити  одиниці. Хоча посеред літа респіраторні інфекції менш актуальні, а CОVID-19 є респіраторною інфекцією А ось восени вона по справжньому розгорнеться, і тоді прийдеться одягнути і маски, і респіратори. Оскільки зайвий раз хворіти на коронавірус непотрібно. Не треба забувати й про те, що зараз в країні багато переселенців, рівень внутрішньої міграції досить високий. І враховуючи ще більшу контагіозність цього підваріанту омікрону, він може досить швидко розповсюдитися.

Що можна порадити? Зробити другий бустер, хто вже зробив перший. Зараз на Заході робота ведеться, щоб створити вакцини, націлені власне на нові підваріанти омікрону. Але й старі вакцини теж дієві.

 До речі, ось наявна інформація МОЗ, яка  свідчить, що отримання бустерної дози значно підвищує рівень утворення нейтралізуючих антитіл навіть проти цього підтипу вірусу.

Уникнути захворення зараз буде дуже складно, зважаючи на  велику заразність цього підваріанту омікрона,  вважає і  Анатолій Анчишкін, експерт УМЕС  (Української медичної експертної спільноти).

- А у світі спостерігається така втома від C0VID-19, що буквально всюди, крім Китаю, мабуть, махнули на все рукою. Про дистанціювання забули, про провітрювання приміщень забули, я вже не кажу про маски. Хоча тут вже  потрібні не маски, а хороші респіратори, - підкреслює експерт.  - Так, на сьогодні летальність від коронавірусу, дійсно, різко знизилася. І потреб у госпіталізацій таких, як при штамі дельта, треба сподіватися, не буде, але серйозності проблеми  це не знімає.

Про що йдеться?

Фахівець каже, що головна загроза в тому, що наслідки перенесеного захворювання - в незалежності від того, легко воно проходило чи ні  - можуть бути вкрай несприятливими та довготривалими. Ковід – це системне захворювання і вражає найбільш вразливі частини організму людини – це можуть бути легені або нирки, серце чи мозок. Людина починає  ходити по допомогу до профільних лікарів –  невропатологів, пульмонологів, кардіологів. А потрібна - загальна реабілітація. Ті, хто вже стикнувся з так званим long-COVID, починають це розуміти.

А причина всього цього, виявляється, криється в генетичних поломках імунної системи.

Людська популяція ділиться на три групи – саме від цього залежить протікання захворювання

Про це нам розповіла  Валентина Чопяк, професор, заслужена лікарка України, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, експертка МОЗ України.

   -  Ускладнення після  CОVID-19  спостерігались приблизно у 20% людської популяції, - розповідає лікар-імунолог. -  Зараз в результаті багатьох генетичних досліджень було виявлено, що виникають вони у людей  з певними «малими» генетичними та епігенетичними поломками імунної відповіді.

Раніше лікарі особливо не звертали на це уваги, продовжує фахівчиня. Ну, скажімо, у людини був затяжний перебіг грипу або  більш тривалий перебіг якихось інших  сезонних респіраторних інфекцій. При тому, що видужання від банальної вірусної інфекції має наступати через два тижні. Якщо це не відбувається, такі пацієнти вимагають глибшого розуміння  роботи їхньої імунної системи. Адже ці невеликі генетичні поломки можуть створювати умови і для серйозних постковідних ускладнень, в першу трійку яких входять ускладнення, пов’язані з роботою серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

  - Тобто молоді, спортивні, цілком здорові люди, які потерпають від long-COVID і  дивуються, чому їхні бабусі давно видужали, а вони  - ні, насправді просто мають якусь «неправильну» імунну відповідь? – запитуємо лікарку.

 -  Взагалі вся людська популяція ділиться на три великі групи. Є люди з гіпоімунною відповіддю, з гіперімунною відповіддю і з нормальною імунною відповіддю. До коронавірусу вважалося, що нормальну імунну відповідь мають приблизно 80% людства,  а зі зміненою біля 20% : 10% - це люди  з гіперімунною відповіддю і стільки ж - з гіпоімунною відповіддю.  Зараз цей поділ бачиться дещо іншим. Завдяки тим об’ємним генетичним світовим дослідженням, про які я вже розповідала, виявлено, що з нормальною імунною відповіддю  - близько 68% людей, з гіперімунною  (імунозапальні, автоімунні, алергічні) - 18 % відсотків  і 15% - це люди з гіпоімунною відповіддю ( інфекційні, неопластичні). Тобто людей, схильних до тих чи інших ускладнень, насправді, більше, ніж уважалося раніше. Не треба забувати й про те, що окрім генетичних факторів, які впливають на імунітет, є цілий ряд інших  епігенетичних чинників, які змінюють імунну відповідь впродовж життя. Та ж екологія, шкідливі звички, стреси...

Лікарка пояснює, що люди зі зміненою імунною системою відносяться до групи імунокомпрометованих і потребують особливої уваги і медичного контролю. Саме вони, в першу чергу, повинні грамотно і систематично  вакцинуватися, їм з першого ж дня потрібно давати противірусні препарати, щоб не збільшувалася реплікація вірусу і не «розхитувалась» імунна система, і  противірусні препарати треба приймати більш тривалий час. Тобто для них має бути розроблений спеціальний  стандарт медичної допомоги.

  - Узагальнюючи, можна сказати, що, справді, летальність зараз від CОVID-19  буде меншою, - продовжує Валентина Чопяк. -  Але людям, які знають, що у них різні інфекційні захворювання мають затяжний характер, є хронічні захворювання серця, легень, нирок, метаболічні хвороби - потрібно бути особливо уважними до себе, бо їх імунна система скомпрометована. Взагалі свій організм треба вивчати протягом всього життя –  це стосується всіх.

 -  Зараз можна прочитати купу страшилок на кшталт того, що з часом через різні нові варіанти CОVID-19, який, серед іншого, дає ускладнення на центральну нервову систему, частина людства просто перетвориться на легкокерованих осіб з низькими когнітивними здібностями. Ось, наприклад, у свіжій страшилці йдеться про те, що  нібито у тих, хто перехворів на легкий та середній варіант коронавірусу, спостерігаються порушення орієнтації в просторі, здатності керувати авто та труднощі з малюванням…

  - Я думаю, що різні когнітивні порушення дійсно можуть мати місце, тому що внаслідок CОVID-19 уражується центральна нервова система. Але зараз є обнадійливі повідомлення дуже серйозних дослідників у світі,  які займаються узагальненнями наслідків ковіду. І вони говорять про те, що когнітивні порушення, які трималися навіть до 6-8 місяців, все ж таки через рік-півтора проходять, і всі функції мозку відновлюються.

Тобто людський організм все ж таки – досить міцна конструкція. На щастя.

Лариса Гаврилова, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-