Соборність, тероборона, продуктові картки та «мода» на мандарини - публікації тижня
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний узяв участь у засіданні Військового комітету НАТО, який є вищим військовим органом Альянсу та об’єднує начальників генштабів збройних сил, – вищих офіцерів, від яких залежить практична готовність НАТО реагувати на виклики у сфері безпеки. Сам факт запрошення до участі в цій зустрічі українського головнокомандувача є показовим. Про що йшла мова під час засідання Військового комітету НАТО, на яку допомогу від Альянсу Україна може розраховувати у випадку широкомасштабної російської агресії, про готовність Збройних Сил України реагувати на божевільні кремлівські сценарії – генерал-лейтенант Валерій Залужний розповів Укрінформу.
***
Ми обрали вільне та самостійне життя разом
День Соборності – не просто формальний ритуал та данина традиції, а привід згадати, що у єдності наша сила. Особливо зараз, коли агресор зазіхає на нашу землю та намагається посіяти між нами ворожнечу, щоб спростити собі завдання. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розповідає, чим День Соборності відрізняється від подібних свят наших країн-сусідів.
***
США й Росія зав’язли в «недопереговорах»
Сполучені Штати у п’ятницю провели черговий раунд дипломатичних зустрічей з росіянами. Саме зустрічей – не переговорів, як підкреслив сам держсекретар Ентоні Блінкен. Адже ті контакти, які відбулися останнім часом у Женеві, Брюсселі, Відні, не відповідають базовій меті переговорного процесу, коли всі сторони готові домовлятися, щоби досягти взаємних інтересів. Цього разу, на зустрічі Блінкена й Лаврова в Женеві, як і в попередніх випадках, серйозних зрушень не відбулося. Але, як визнали обидві сторони, їх і не очікувалося. Навіщо ж тоді потрібні такі «недопереговори», і чи є від них реальна користь?
***
Роспроп: Росія і Захід не втрачають темпу в нерозумінні одне одного
Минулого тижня відбувся "дипломатичний марафон" з європейської безпеки, спровокований дивними ультиматумами Росії-Кремля-Путіна. Тоді ж Сєргєй Лавров анонсував його продовження. Тож російська пропо-аналітика намагалася створити відчуття експреса у русі, показати, що переговори тривають, хоча цей тиждень, як і минулий, навряд чи принесе якісь результати. Що тепер придумають російські дипломати: які сюжети, які заяви, які містки на наступний тиждень, щоб Росія і Захід не втрачали темпу в нерозумінні одне одного. Щоб підтримувалося відчуття експреса, який мчить на шаленій швидкості. Що по колу - не страшно. Наразі ситуація, як і раніше, виглядає такою, що зайшла в глухий кут.
***
Масштабна концентрація російських військ на кордоні з Україною поставила перед кожним українцем питання – як чинити опір у разі відкритого вторгнення? Тож тема територіальної оборони цікавить людей з практичної точки зору. Наскільки сформовані та укомплектовані в державі Сили тероборони, чи вистачає їм озброєння, хто і за що відповідатиме в штабах тероборони на місцях, як діятиме тероборона у разі агресії, що необхідно, аби стати до лав ТрО, – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів 50-річний бригадний генерал Юрій Галушкін, якого 1 січня призначили командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
***
Андрій Мельник, Посол України у ФРН: Ми змушені вести воєнну дипломатію
У період агресії проти України з боку Росії, щодо якої у Німеччини є особливі сентименти, посол України у ФРН Андрій Мельник сприймає свою дипломатичну службу як своєрідний бій. Бій за інтереси України. Журналіст Укрінформу зустрівся з паном послом напередодні 30-річчя дипломатичних відносин між Україною та ФРН, а також за місяць до 7-ї річниці відомої Мінської зустрічі Нормандської четвірки. Про це, а також про очікування від нового уряду Німеччини після першого місяця його роботи, свої взаємини зі ЗМІ та багато іншого Андрій Мельник розповів у інтерв’ю.
***
Продуктові картки в Україні: повернення в минуле, чи крок у майбутнє?
Новина про можливе запровадження продуктових карток в Україні викликала жваве обговорення в суспільстві. Люди почали вбачати в цьому повернення до карткової системи радянського періоду, коли харчі та речі першої необхідності можна було придбати лише за картками. І навіть ті, хто найбільше ностальгує за роками своєї молодості, напружилися, вбачаючи в картках ознаки економічної неспроможності державі. Однак, спробуємо розібратися, про що йдеться в нинішній ініціативі влади, та чим запропонована система продуктових карток відрізняється від карткової системи СРСР, повернення до якої так налякало українців.
***
Коли вже авокадо переможе огірок, або Хто тут ще «ностальгує»?
Згідно з нещодавніми дослідженнями ринку, найулюбленішими фруктами українців залишаються яблука, а серед заморських – банани і цитрусові. Можна подумати, що наші смаки за останні 50 років не змінилися. Але це не так. Наприклад, імпорт авокадо лише за останні 5 років зріс в Україні в шість разів. Торік українці з’їли цього фрукта на 30 мільйонів доларів. Бананами, цитрусовими і ківі нині нікого не здивуєш, вони є впродовж року навіть у сільських крамницях. Але люди старші добре пам’ятають: так було не завжди. Отже, коли і за яких обставин на наших теренах з’явилися звичні нині ананаси та інша фруктово-овочева екзотика? Коли вона стала доступною для пересічного споживача?
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
