Київський ефір: Радіо, яке (не) хочеться слухати
Вже багато років українське FM-радіомовлення переживає щось подібне до «епохи застою»: перевірену десятиріччями музику міксують з інтернет-новинами, на тому й кінець. Якщо порівняти радіоефір, скажімо, Києва з Європою – з Москвою навіть – то виявиться, що столиця України виглядає жалюгідно. Відсутні взагалі нішеві спеціалізовані формати – культура, спорт, дача, домашнє господарство, діти... Немає ЖОДНОЇ репортажної станції. Розмовне радіо – аж 2 (два) канали. Музика – 90% попса. Так, любителів тієї ж класики менше, ніж шанувальників музичної «жвачки», але вони є, їх теж багато – чому їхні інтереси проігноровані медіа-ринком столиці? І це стосується не лише в FM-діапазону, а й онлайн-мовлення. Може, робити нішевий продукт невигідно? Але ж іншим це вдається.
На початку 2022 року в Києві нарешті на хвилі 92.4 запрацювало Classic Radio. Але поки що – це лише виняток, який підтверджує неприємне правило. Чому з радіомовленням в Україні склалась така ситуація та наскільки реально у нас започаткувати в ефірі один з багатьох затребуваних радіоформатів?
Українському радіомовленню байдуже до слухачів?
На сайті Online Radio Box представлені чи не всі радіостанції різних країн світу. І як там? Наприклад, у Лондоні ми нарахували 17 станцій, де транслюється класична музика (з них чотири в FM); 5 виключно розмовних каналів (взагалі, до ста радіоканалів є водночас розмовними, новинними і музичними). З унікального – в Британії є інтернет-радіо пташиного співу Birdsong Radio, а ще радіо азійської та індійської громад – аж вісім мовників!
У Парижі ми нарахували 13 радіостанцій класичної музики і 3 виключно розмовних станцій, понад 60 є розмовно-інформаційними і музичними. А ще ми помітили, що у них багато каналів «про культуру» – 11, з яких чотири в FM.
У ближчій до нас Празі радіомовлення теж не обмежується попсою. У них ми нарахували 3 радіоканали класичної музики, з них два в FM, 19 розмовно-інформаційних (три з них в FM). А ще у пражан є окремі інтернет-радіостанції, присвяченні читанню (RÁDIO POVÍDKA та Rádio Pohádka).
А яка ж ситуація в Києві? Так, у столиці України ту ж класичну музику чуємо на 7 радіостанціях. З них лише дві в FM. Перша – Світле радіо "Еммануїл", що на частоті 67,28 FM у м. Києві. Формат – релігійна тематика, тож є класична музика: класики, як відомо, здебільшого духовну музику і писали. Друга FM-радіостанція класичної музики – київське Classic Radio, яке з’явилось на частоті 92,4 от-от – лише на початку 2022 року. Ну, ми довго чекали, тож тут висловимо обережній оптимізм. Наприклад, 13 січня о 15:43 ми почули, нарешті, в київському ефірі на Classic Radio «Ave Maria» Франса Шуберта, о 16:30 – Антоніо Вівальді «Chamber Concerto In D Major», а о 16:25 – «Concerto For Flute, Harp And Orchestra In C Major» Вольфганга Амадея Моцарта...
Втім, класичною музикою і взагалі – музикою – проблема далеко не вичерпуються. Розмовно-інформаційних каналів ми нарахували в Києві 12, з яких лише Радіо НВ і UA:Українське радіо працюють в FM діапазоні. Решта – майже всі, за винятком, скажімо, радіо-Рокс, радіо-Релакс і радіо Лаундж – схожі, мов курчата з інкубатору, відрізнити їх неможливо. Виглядає, ніби українське радіо зупинилося в розвитку десь на зародковому етапі.
Чи є альтернативи? Так, але їх мало. Відмінний від інших продукт чуємо на радіо «SKOVORODA» (тільки сучасна музика й аналітика), радіо «Аристократи» (музика й подкасти) та Old Fashioned Radio (популяризує джаз 24/7, має розмовні програми). Але в FM-ефірі їх немає, і через те, що це все онлайн-радіо, про них знає не так багато народу.
За кордоном «інші формати» – обов’язкова складова громадського мовлення
Ми зв’язались із празьким радіо «Classic Praha», і спробували з'ясувати, як у Чехії регулюють радіопростір. Радіостанція працює в FM-діапазоні, основні жанри – класична музика, опера та саундтреки з фільмів, мовлення 24/7, а ток-шоу можна почути двічі на тиждень. В Чехії добре розвинене громадське радіомовлення. Наприклад, у них існує велика компанія «Чеське радіо» (в оригіналі «Český rozhlas») – ціла мережа радіоканалів: 11 національного рівня (серед них культурний, спортивний, розмовний є в FM) та 14 – місцевого. Нехай деякі канали доступні тільки онлайн, але слухачам дали вибір, що слухати. І це тільки громадське радіомовлення, а є ж і комерційні радіостанції про культуру, спорт та інше.
У Франції є подібна до «Чеського радіо» компанія національного радіомовлення – «Radio France», і вона також має FM-підрозділи: France Inter (загальне радіомовлення), France Culture (про культуру), France Musique (музика) і France Bleu (розподілений за регіонами).
Українським аналогом цих французьких і чеських мереж може бути лише UA:Українське радіо з трьома каналами, та й те, не скрізь їх можна послухати.
Українське радіо – не стільки про медіа, як про бізнес
Укрінформ провів невелику розвідку серед користувачів Telegram, щоб з’ясувати, чи задоволені вони українським радіомовленням. Звісно, опитування не є репрезентативним, але певні тенденції все ж висвітлює. Кількість опитаних – 117 осіб, варіанти відповідей були такими:
1) Все чудово, є що послухати;
2) Немає чого слухати! Хочемо нового формату (класика, дитяче радіо, аудіокнижки тощо).
Отже, 47,9% опитаних (56 осіб, майже половина) незадоволені українським радіоефіром. Решту 52,1% (61 особа), вочевидь, усе задовольняє або їм просто байдуже, що слухати фоном. Але ж не всі слухачі вмикають радіо, щоб заповнити тишу. Комусь потрібні й емоції.
У законодавстві України прописано, що під час конкурсів на видачу ліцензій Нацрада повинна зважати на інформаційні потреби громадян. Проте, на жаль, FM-простір і далі захоплюють однотипні радіостанції, а інтереси широкої аудиторії, схоже, не враховують.
Ми поспілкувались з Артемом Галицьким, виконавчим продюсером і засновником незалежної «мандрівної» (студія постійно змінює локацію) інернет-радіостанції «SKOVORODA». Це одна з небагатьох радіостанцій, де регулярно мовлять на життєво важливі теми, не читаючи новин з інтернету, дискутують і ставлять нову, неперевірену музику 24/7. До пандемії на цьому радіо було повноцінне ранкове і денне шоу по три години й вечірні по дві (освітні, інформаційні програми).
Артем Галицький коментує роботу свого радіо так: «В пандемію достатню кількість інформації збирати стало нереально, тож радіо перейшло на подкасти, які є досить «трендовими» для України. Фактично всі наші ефіри тематичні та пов’язані з подіями, з яких ми «ефіримо» наживо. Загалом розмов у нас не є багато. Зазвичай кілька годин на тиждень. Фактично всю довгу за часом форму ми перенесли з ефіру на подкаст-платформи», – каже засновник мандрівного радіо.
Чому у нас FM-радіо таке одноманітне? На думку Артема, все через те, що українське радіо слугує виключно інтересам власників: «Формат радіо в Україні спотворений: якщо в усьому світі радіо – це передовсім засіб масової інформації й поширення актуальної музики, то в Україні – це бізнес-проекти, покликані забезпечувати інтереси своїх власників. У бізнесі ризики не припустимі, тому, якщо є моделі, які працюють десятиліттями, тоді для чого ризикувати? А ти, коли, скажімо, в машині слухаєш радіо, не можеш одразу зрозуміти, яку станцію ти слухаєш. Вони всі подібні, плюс у всіх доволі стара музика, бо ризикувати ніхто не хоче. Трек, який виходить, має відстояти рік або й більше, перш ніж його запустять в ротацію. От якщо на радіо «SKOVORODA» нова пісня звучить надто часто, наша аудиторія вже цього не вітає. На ФМ по-іншому, бо це – фон», – говорить виконавчий продюсер радіо «SKOVORODA».
Хто підставить плече радійникам-ентузіастам?
Ми спитали в Артема Галицького про шанси українських інтернет-радіостанцій вийти в FM-діапазон. На його думку, стан українського радіомовлення – результат бізнес-діяльності: «У 2020 році у нас з'явилося радіо «JAZZ» і радіо «Miami», на якому звучить хіп-хоп. Вони дещо відійшли від звичного формату, і це скорше інвестиція у майбутнє, ніж у бізнес-проект. Але поки що, як у Європі, у нас бути не може, і це, напевно, відповідь усій радійній складовій медіа-бізнесу. Відкрити в Україні нову FM-ку – це дорого. Щоб створити якусь нішеву станцію, людина, по-перше, повинна бути фанатом своєї справи, по-друге, мати велике бажання змінити щось на ринку, по-третє, мати багато грошей і бути готовою попрощатись з ними, у разі чого», – говорить засновник радіо «SKOVORODA».
Артем Галицький продовжує: «Ми створили радіо «SKOVORODA» в онлайн-форматі, бо в плані інвестицій і старту він суперекономічний. Нашій аудиторії не складно нас слухати, у нас є зручні додатки. Коли за перший рік нашої діяльності Нацрада нагородила нас грамотою за внесок у радіомовлення, ми думали вийти в FM, щоб охопити більшу аудиторію. Але все ж це нам поки не по кишені. Інструменти регулювання FM-простору в Україні є надто бюрократичними».
Це ж питання прокоментувала й Оксана Шавель, маркетинг-директорка TAVR media. На її думку, нішеві радіостанції будуть з'являтись зі збільшенням обсягів реклами: «Нішеві формати добре приживаються у великих містах, де більші рекламні ринки. Бо, зрозуміло, радіо виживає тільки за рахунок реклами, а в маленьких містах, з невеликим охопленням слухачів це може бути проблематично. З ростом рекламного ринку в Україні, можливо, буде збільшуватись і кількість форматів», – коментує Оксана Шавель.
Дізнатись, яка приблизна вартість повноцінної роботи FM-радіостанції, ми не змогли, на радіо «SKOVORODA» цю цифру нам описали, як «космічну». Але спочатку треба отримати частоту на FM-діапазоні: взяти участь у конкурсі, внести приблизно 150 000 грн (дізнаємось від радіо «SKOVORODA»), які згорять у разі програшу, а потім сплатити за ліцензію. На офіційному сайті Нацради у розділі «Конкурсна ліцензія» ми спробували розрахувати приблизну вартість ліцензії на FM-радіо. Для підрахунку на спеціальному калькуляторі базового ліцензійного збору ми взяли потужність передавача 2 кВт (потужність радіостанції «ПЕРЕЦЬ FM»), 24 години мовлення і обрали м. Київ. Виявилось, що для того, щоб отримати ліцензію на FM-радіостанцію, треба сплатити 1 189 500 грн. Артем Галицький пояснює: «Наскільки мені відомо, коли Нацрада дає частоту на підставі конкурсу, вона одразу ж дає ліцензію на мовлення на цій частоті». Але, насправді, навіть з грошима отримати її не так просто, а за словами колег радіо «SKOVORODA», майже нереально.
На думку Артема Галицького, для поліпшення українського радіомовлення держава повинна організувати таку ж підтримку, як свого часу для кіно: «Класичні, аналітичні, джазові радіостанції – це преміум- контент в Україні. Він, безперечно, важливий, але складноокупний. І якщо держпідтримка українського кіно спрацювала, то якийсь такий крок може бути і в сторону FM-діапазону. Так, вільні частоти з'являються час від часу, їх виставляють на конкурс, але купують, зрозуміло, ті, хто має такі гроші. Якби ж держава давала частоти тим, хто хоче піднімати статус класики або джазу, якби давали пільги або спрощували систему оподаткування, ситуація могла б змінитись», – каже Артем Галицький.
Отже, наразі, українське радіомовлення є радше заповідником попси, ніж інструментом задоволення запиту різних смаків. Чи зміниться ситуація на краще? Хотілося б вірити, що інтереси слухачів будуть враховані, і на радіопросторі, нарешті, з'являться довгоочікувані нові формати.
Анна Гетьман, Київ
Перше фото: CAR RCHEVROLET
