Психолог для ветерана у кожній громаді
Наприкінці року Міністерство у справах ветеранів організувало Форум під назвою “Ветеран-громаді: потенціал, помножений на довіру”. Місце проведення обрали невипадкове – місто Краматорськ Донецької області. На заході зібралися представники місцевої і виконавчої влади, волонтери та й самі ветерани. Метою зібрання стало обговорення тих напрямків ветеранської політики, які потребують найбільшої уваги, а також напрацювання механізмів співпраці між місцевою й центральною владою та ветеранською спільнотою.
Обговорювали різні теми: ветеранську регіональну політику, перехід ветерана від військової кар'єри до цивільної, розвиток ветеранського бізнесу. Але найбільше уваги приділили темі психологічної та медичної реабілітації захисників України.
В Україні налічується понад 400 тисяч учасників бойових дій. Повертаючись з війни, вони стикаються з певними проблемами у цивільному житті: складнощі з пошуком роботи, проблеми у родині, неприйняття їх суспільством. Багато хто намагається справлятися з цим наодинці – й як правило, звертається по допомогу до алкоголю, який ще негативніше впливає на їхній психологічний стан, і від якого стає тільки гірше. Тож більшості колишніх військовослужбовців потрібна психологічна допомога спеціалістів. Бо ж нехтувати проблемою зі психічним здоров’ям дуже небезпечно, це може призвести до суїциду ветерана або завдання шкоди оточенню. Не потрібно забувати, що на війні людина бачила те, що не потрібно бачити нікому, і звичайно – забути це не так просто, а мабуть і зовсім неможливо. Але спеціаліст допоможе ветерану пристосуватися до мирного життя, розкаже, як справлятися з тривогою, агресією, та як бути з тяжкими спогадами, які час від часу спливають у пам’яті.
У нашій країні, на жаль, психологічна реабілітація учасників бойових дій – поки що не на найвищому рівні. Наразі ветерану війни пропонується пройти реабілітацію в одному з санаторно-курортних закладів України. Разом із ним можуть поїхати дружина чи чоловік, шлюб яких укладений у визначеному законодавством порядку. Термін такої реабілітації – 18 днів. За цей час ветеран буде працювати з психологом, проходити групові тренінги, спілкуватися з іншими військовослужбовцями. Але імовірніше – для більшості цього може бути зовсім не достатньо.
ВЕТЕРАНСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА
У міністерстві все ж таки планують вдосконалювати систему реабілітації ветеранів. Задля цього використовуватимуть досвід інших країн, та напрацьовуватимуть ті практики, які підходитимуть та будуть корисними для українських ветеранів. Так, планується, що у 2023 році в кожній області будуть створені сучасні центри медичного забезпечення та психологічної реабілітації для військовослужбовців і ветеранів війни. Передбачається, що у цих закладах українським захисникам буде забезпечено безкоштовне надання послуг медичної реабілітації та психологічної допомоги на тому рівні, як це організовано у відповідних закладах США.
Зараз же не в кожній області України ветерану можуть надати психологічну допомогу. В окремих регіонах існують програми психологічної реабілітації, але вони не загальноукраїнські, й ініціюються лише на рівні регіонів.
“Програми, які зараз є, мають локалізуватися по всій Україні. От ми кажемо, є програма психологічної реабілітації в одному регіоні, а в іншому немає. От дійсно можна говорити – а як ви це зробили, і ці програми надавати, як загальноукраїнські. Ми знаємо чудову програму в Луцьку “4-5-0”, коли виїзна бригада надає психологічну і психіатричну допомогу. Ви знаєте, велике упущення є в психіатричній допомозі, ми тут втрачаємо наших бійців. У нас є сумна статистика суїцидів. Таке трапляється якраз тому, що немає подібних програм по всіх регіонах. Я можу на пальцях порахувати, де вони є. Так, Луцьк. Зараз у Києві буде створена така виїзна бригада, така бригада є в Київській області – і все”, – робить висновок уповноважений президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко.
На його думку, регіональна влада має сама бути зацікавлена у тому, щоб допомагати колишній військовим, та самостійно ініціювати створення реабілітаційних центрів і відповідних програм. Без тісної співпраці центральних і місцевих органів влади неможливо буде побудувати дійсно дієву систему реабілітаційної допомоги ветерану.
“Коли я приїжджаю до деяких місцевих органів, і розповідаю їм, що треба створити ось таке, мені відповідають: нам же держава допоможе у цьому. Перше, що я їм кажу, що ви самі – держава, ви самі – ті, хто має перш за все це створювати. Ми насправді маємо займатися моніторингом і показувати, що тут питання дійсно не закрите, що тут потрібно допрацьовувати. У мене є чудовий приклад – це Черкаси, які дійсно по приїзду вже зробили ремонт реабілітаційного відділення, а моє тільки питання – дати туди обладнання. Я не хотів би називати ті регіони, де співпраці місцевих органів і ветеранів немає, бо місцеві органи просто не хочуть це робити. Тому ви нам телефонуйте, і ми будемо піднімати і закривати ці питання, – запропонував Свириденко.
НЕФОРМАЛЬНІ ЗАХОДИ З РЕАБІЛІТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ
Мабуть найвідомішим місцем в Україні, де наразі ветеранам допомагають реабілітуватися, є Центр психічного здоров'я і реабілітації ветеранів України, який знаходиться у Пущі-Водиці на базі госпіталю ветеранів "Лісова поляна". У Центрі лікують розлади, пов'язані з бойовим стресом, наслідками черепно-мозкових травм (постконтузійний синдром), лікування станів залежності від психоактивних речовин. Тут застосовується світовий досвід, зокрема, американський, де у кожному шпиталі ветеранів війни є відділення посттравматичних розладів. Лікуватися у Центрі можуть військовослужбовці-учасники бойових дій, добровольці, а також особи, що пережили полон і тортури.
“У нашому закладі функціонує Центр психічного здоров'я, і користуючись нагодою, хочу звернути увагу на те, що не варто боятися говорити про психічне здоров'я, бо це не психіатричне здоров'я. Психічне здоров'я – це стан благополуччя людини, при якому вона може реалізовувати власний потенціал, справлятися з життєвими стресами, плідно працювати і приносити користь суспільству. Місія нашого закладу – віра в посттравматичне зростання. Люди, які брали участь у бойових діях, є носіями унікального досвіду, й вони при правильній реабілітації, реінтеграції можуть отримати посттравматичне зростання. По-перше, ми маємо пам'ятати про особливості їх здоров'я, про особливості бойової травми. І по-друге, застосовувати такі методики, які для нас ніби є звичайними, а для інших закладів вони дійсно “магічні”, – розповіла директорка Державного закладу “Госпіталь ветеранів війни “Лісова поляна” Ксенія Возніцина.
У Центрі фахівці використовують доказові методики лікування, а також, крім формальних заходів, використовують і неформальні, щоб скласти безпечний, довірливий простір для ветерана.
“Партнерство є новим трендом медичної допомоги в світі. І взагалі, якщо патерналізм включав у себе те, що ми лікуємо не особу, а хворобу, а позиція лікаря вважалася провідною, і лікар авторитарно призначав щось, то партнерська модель, яка використовується в прогресивній світовій практиці, говорить, що лікар є партнером, радником і співучасником процесу. Здоров'я пацієнта більше залежить від його активної роботи, аніж від пасивної допомоги”, – наголосила Возніцина.
ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВЕТЕРАНА
Мінветеранів наразі розробляє інформаційну систему, яка пропонуватиме 10 запитань, на які людина має дати відповідь, і так можна буде оцінити свій психологічний стан. Система може бути корисною не тільки для ветеранів, а й для людей інших професій, які пов’язані з підвищеним ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу. Наприклад: рятувальники, пожежники, працівники швидкої допомоги.
«На сьогодні розроблено ядро інформаційної системи визначення та аналізу психічних станів ветеранів. Я хочу одразу сказати, що це система не тільки для ветеранів, це система й для інших верств населення. Головні напрями, з якими ми будемо працювати, – посттравматичні стресові розлади, депресії, а також ранні ознаки вияву суїцидів. Це питання, яке теж не потрібно забувати, ми його враховуємо, пам’ятаємо, і працюємо на випередження та попередження», – прокоментував заступник міністра у справах ветеранів України Володимир Левчук.
Як тільки стане зрозуміло, що психічний стан учасника бойових дій незадовільний, йому якнайшвидше потрібно звернутися до спеціаліста по допомогу. І тут найкращим варіантом було б мати його десь неподалік, а не шукати по інших містах. Тож у міністерстві хочуть, щоб у кожній громаді був свій психолог, який буде відповідати стандартам, затвердженим на національному рівні, й так він матиме змогу отримувати гроші з державного бюджету за надані ветеранам послуги.
“У кінці цього року було прийнято постанову, яка нарешті запроваджує дуже важливі три пункти. Пункт номер один: на національному рівні створюється єдиний реєстр надавачів психологічних послуг... Другий пункт: створити загальнонаціональний стандарт надання цієї допомоги. Тобто нарешті у нас з’явиться стандартна рамка, за якої нам треба буде працювати з ветераном, для того, щоб керуватися цивілізаційними підходами. Третій пункт – системи моніторингу якості послуг. Тобто ми беремо список фахівців, ми беремо рамки, в яких вони мають працювати, одне на інше накладаємо, і якщо фахівець відповідає цьому, то далі держава продовжу працювати з ним… Ми йдемо від алгоритму, коли є єдина можливість поїхати на психологічну реабілітацію – наприклад, поїхати у якийсь заклад на 18 днів, побути там і потім повернутись. Ми йдемо до моделі, коли є потреба раз на тиждень прийти до фахівця, пропрацювати з ним проблематику – і визначити підхід у лікуванні чи наданні послуг. І людина може отримувати ці послуги безпосередньо за місцем проживання, тобто в громаді. Якщо в громаді є фахівець, якщо він відповідає національним стандартам, то жителі громади можуть користуватися його послугами, держава буде за це сплачувати”, – розповів колишній заступник міністра у справах ветеранів Ігор Безкаравайний.
ДОСВІД ХОРВАТІЇ
Хорватія – країна, яка пережила війну, і країна, що змогла створити дійсно дієву систему реінтеграції, реабілітації та адаптації ветеранів до повсякденного життя. Ветеранів у Хорватії – понад півмільйона. По всій країні там діє мережа Центрів допомоги колишнім військовим. До прикладу, у місті Липик функціонує Будинок хорватських ветеранів. Тут із ветеранами працюють терапевти, психотерапевти, кінезіологи та інші спеціалісти. Бійцям рекомендується приїжджати з дружинами задля легшого перебування у Центрі.
Також у Хорватії велику увагу приділяють медичній допомозі ветеранам. Звичайна людина може чекати пів року для того, щоб їй провели те чи інше дослідження, або зробили планову операцію. Але якщо звернеться ветеран, то він отримає ці послуги на другий день. Крім того, ветерани мають можливість отримувати дороговартісне лікування, лікування за кордоном – і все це забезпечуються державою. «У Хорватії є дослідження, що, наприклад, через серцево-судинні захворювання є велика смертність в країні, але у ветеранів вона набагато більша. Це й онкологія, ті самі аутоімунні захворювання. І ось люди саме з такими розладами об’єднуються для того, щоб зрозуміти, як поліпшити якість свого життя», – розповіла експерт ОБСЄ з питань психологічної допомоги Людмила Царенко.
Вона підкреслила, що кожного року в Хорватії проводиться медичне обстеження 25 тисяч ветеранів. Після нього лікарі дивляться, які показники варто з’ясувати. Далі електронні результати передаються в Хорватський інститут здоров’я, де працюють аналітики, і вони дивляться, що відбувається зі станом ветерана, і залежно від цього вони планують подальшу профілактичну програму.
Досвід Хорватії планується використати і для психологічної реабілітації ветеранів АТО/ООС України. У свою чергу, хорватська сторона готова ділитися цим досвідом.
Вікторія Шевченко
Фото Володимира Тарасова
Перше фото: Дмитро Муравський
