КСУ визнав неконституційними деякі норми Кримінального кодексу щодо довічного ув'язнення

КСУ визнав неконституційними деякі норми Кримінального кодексу щодо довічного ув'язнення

Укрінформ
Конституційний Суд України ухвалив рішення за скаргами низки громадян щодо неможливості застосування певних норм Кримінального кодексу до осіб, засуджених на довічне позбавлення волі.

Про це повідомляє пресслужба КСУ, передає Укрінформ.

“КСУ ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України частини 1 статті 81, частини 1 статті 82 ККУ, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України частини 1 статті 82 ККУ та у справі за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України частини 1 статті 81 ККУ (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі). Цим рішенням суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину 1 статті 81, частину 1 статті 82 ККУ у тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі”, - йдеться у повідомленні.

У своєму рішенні КСУ врахував практику органів конституційної юрисдикції європейських країн – Німеччини, Польщі, Румунії, Литви, Угорщини, - а також західну наукову доктрину.

Зазначається, що з огляду на установлення Європейським судом з прав людини факту порушення Україною статті 3 Конвенції на підставі того, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі є покаранням без перспективи звільнення, та з урахуванням того, що частина 2 статті 28 Конституції України є тотожною статті 3 Конвенції, КСУ вважає, що встановлене КК довічне позбавлення волі як покарання без перспективи звільнення є несумісним із вимогами Конституції України.

Читайте також: КСУ визнав неконституційним штраф за порушення проходження «зеленого коридору»

У КСУ уточнили, що довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання не суперечить приписам частини першої статті 3, статті 23, частини другої статті 28 Конституції, якщо засудженому на законодавчому рівні гарантовано право на дострокове звільнення від відбування такого покарання та/або заміну невідбутої частини м’якшим покаранням.

“Водночас довічне позбавлення волі особи без подальшої можливості її звільнення означає урівняння строку довічного позбавлення волі з позбавленням волі до завершення природнього життя людини, а отже, заперечує не тільки мету покарання, а й саму сутність людської гідності, ставить під сумнів її абсолютний характер та становить порушення позитивного обов’язку держави захищати гідність людини, а отже, не відповідає частині першій статті 3, статті 23, частині другій статті 28, частині третій статті 63 Конституції України”, - зазначається у повідомленні.

У КСУ поінформували, що з метою реалізації статей 3, 23, 28 Конституції України та приведення КК у відповідність до Конституції України, а також з огляду на міжнародні зобов’язання, що їх взяла на себе Україна шляхом набуття членства в Раді Європи, обов’язком парламенту є законодавчо забезпечити реалістичну перспективу звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від подальшого відбування такого покарання шляхом унормування порядку заміни довічного позбавлення волі м’якшим покаранням або умовно-дострокового звільнення.

“При цьому потрібно враховувати, що заміна невідбутої частини покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням не має бути передумовою умовно-дострокового звільнення”, - йдеться у повідомленні.

Читайте також: КСУ визнав неконституційним зменшення пенсій для чорнобильців

Окрім того, КСУ вважає, що особі, яку засуджено до довічного позбавлення волі, має бути також, за її потреби, забезпечено безперешкодне надання безоплатної правничої допомоги з метою належного підготовлення необхідних документів та захисту її інтересів під час розгляду питання про умовно-дострокове звільнення та/або заміну невідбутої частини покарання м’якшим покаранням шляхом судового перегляду.

Тож КСУ зобов’язав Верховну Раду невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 Кримінального кодексу, у відповідність до Конституції та цього рішення.

Як повідомлялося, 9 вересня Конституційний Суд перейшов до закритої частини розгляду справи щодо конституційності статті 14-2 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність власників автомобілів за порушення ПДР, зафіксовані у автоматичному режимі.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-