Сьогодні — 35-а річниця Чорнобильської катастрофи

Сьогодні — 35-а річниця Чорнобильської катастрофи

Укрінформ
У понеділок, 26 квітня, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.

Як повідомляє Укрінформ, 8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков наголосив у зверненні з нагоди 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи, оприлюдненому на офіційному вебпорталі ВР, що українці повинні завжди пам'ятати про жертви, які довелося понести внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. І зробити все можливе, щоб історія ніколи не повторилася знову.

“Сьогодні виповнюється 35 років із моменту трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Цей день поділив життя багатьох людей на “до” та “після”, залишивши по собі глибокий відбиток у пам'яті”, - зазначив спікер.

Він також зауважив, що аварія на Чорнобильській АЕС торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат. Спричинила забруднення навколишнього середовища, на довгі роки перетворивши територію довкола станції на зону відчуження. Катастрофа позбавила домівок тисячі людей. Проте найголовніше - трагедія забрала та покалічила людські невинні життя.

“Водночас Чорнобильська катастрофа також показала, наскільки великою може бути людська самопожертва”, - наголосив спікер.

Він зазначив, що кожен із нас має вшанувати цей безстрашний вчинок та прояв мужності ліквідаторів аварії. Самопожертва та хоробрість, яку вони продемонстрували, ніколи не будуть забуті й назавжди залишаться на сторінках історії.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, перший заступник Голови ВР Руслан Стефанчук та заступник Голови ВР Олена Кондратюк взяли участь у церемонії покладання квітів до пам’ятного знака "Воїнам Чорнобиля" та меморіального кургану "Героям Чорнобиля" з нагоди 35-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні чергова річниця Чорнобильської катастрофи. 35 років... Але ця трагедія продовжується і сьогодні. Вона забрала багато життів протягом 35-ти років і продовжує забирати їх сьогодні. Людський фактор відіграв величезну роль у цій трагедії, тому ми повинні пам’ятати, що "мирний атом" залежить від нас. Кожен повинен пам‘ятати, що від кожного його кроку і кожної його дії може залежати не тільки його життя, а ще й життя тих, хто поруч, життя країни", – наголосив Разумков.

Разумков взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля» та меморіального кургану «Героям Чорнобиля» / Фото: Анатолій Сірик. Укрінформ

Він також зазначив, що Верховна Рада планує розглянути законодавчі ініціативи щодо збільшення соціального захисту постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Разумков додав, що станом на зараз виплати чорнобильцям можуть затримуватися через технічні проблеми "на місцях".

За словами спікера, якщо до Верховної Ради надходитимуть офіційні запити стосовно систематичної затримки виплат або їх повної відсутності, це питання обговорюватиметься з Кабінетом Міністрів. На рівні Верховної Ради не приймалися рішення щодо скасування або "замороження" виплат чорнобильцям, підкреслив він.

Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін з нагоди 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи звернувся до ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції і наголосив, що 26 квітня назавжди залишиться днем пам’яті та жалоби.

“Минає 35 років із дня страшної аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка відгукнулася болем і стражданнями у мільйонів людей, завдала значних екологічних наслідків не лише для України, а й для всього світу. 26 квітня назавжди залишиться днем пам’яті та жалоби. В цей день ми схиляємо голову перед героїчним подвигом пожежних, військовослужбовців військ цивільної оборони та всіх тих, хто став на захист людства”, - ідеться у зверненні, повідомляє пресслужба ДСНС.

Читайте також: Шепіт і крик Чорнобиля: біль, який не можна забувати

Подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції - це історія справжнього партнерства, співпраці і солідарності міжнародної спільноти. Про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ України до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

“Ми щиро вдячні міжнародній спільноті за солідарність та всебічну допомогу, отриману, серед іншого, в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо Чорнобильської АЕС з країнами «Великої сімки» та Європейською Комісією від 1995 року. Неухильно виконуючи свої міжнародні зобов’язання, Україна в 2000 році остаточно закрила Чорнобильську АЕС”, - наголосили у МЗС.

Завдяки консолідованим зусиллям та конструктивній взаємодії з міжнародним донорським співтовариством досягнуто значного успіху. Зокрема завершено будівництво нового безпечного конфайнменту (НБК) над об'єктом «Укриття», а також сховища для відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (проект СВЯП-2).

“Високо цінуємо внесок Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) як окремого донора та розпорядника коштів міжнародної спільноти”, - зауважили у МЗС.

У МЗС вітають рішення ЄБРР щодо створення Рахунку міжнародного співробітництва щодо Чорнобиля – нового донорського фонду для цілей подолання викликів, які ще залишаються актуальними в Чорнобильській зоні. Перше засідання Асамблеї вкладників цього фонду приурочене до 35-х роковин катастрофи.

МЗС вітає участь у заходах до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Маріано Гроссі, який перебуває з візитом в Україні.

“Аварія на ЧАЕС увійшла в історію не лише як найбільша ядерна катастрофа людства, але і символ великої брехні, що вбиває. Недосконалість конструкції станції, порушення технологій будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів і численні міні-катастрофи - про все це радянська влада мовчала або брехала роками, поставивши ідеологічні інтереси понад цінність життя та здоров’я мільйонів людей по всьому світу. Так само радянська влада замовчувала і намагалася приховати факт і масштаби аварії на Чорнобильській електростанції. Трагедія на ЧАЕС фактично викрила злочинну суть радянської влади та наочно продемонструвала, яка відповідальність лежить на урядах країн за життя та здоров’я людей, за долю планети і до чого може призвести дезінформація або замовчування правди”, - заявили у міністерстві.

"Як і 35 років тому, дезінформація та недостовірна інформація є одним з найбільших викликів для розвитку людства. Небезпека цього явища стала особливо помітною під час пандемії COVID-19", - сказано в коментарі.

“Сьогодні Україна як ніхто розуміє небезпечну роль і наслідки дезінформації. Активно нарощуючи свою військову присутність на тимчасово окупованих територіях України і в суміжних з Україною областях, порушуючи режим припинення вогню на лінії розмежування у зоні конфлікту на Донбасі, проводячи жорстку окупаційну політику в АР Крим та м.Севастополь, Росія активно використовує гібридні засоби ведення війни проти нашої держави. І ми, і світ бачимо, що РФ намагається порушити міжнародну солідарність у питанні відновлення територіальної цілісності України. І ці дії не залишаться без відповіді”, - заявили у МЗС.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Читайте також: Чорнобиль. Як проривалась інформаційна блокада

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

Читайте також: Інститут нацпам'яті ініціював загальноукраїнську акцію до 35-х роковин Чорнобиля

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Читайте також: У Прип'яті до роковин Чорнобильської катастрофи відкриють виставку техніки

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-