Рік у полоні пандемії: що змінилося у світі назавжди?

Рік у полоні пандемії: що змінилося у світі назавжди?

Укрінформ
За дуже короткий час людству довелося пережити зміни, на які зазвичай ідуть десятки років

Рівно рік тому Україна запровадила тритижневий карантин, і, як решта світу, не знала, чого очікувати від майбутнього. А за день до цього Всесвітня організація охорони здоров’я визнала спалах СОVID-19 пандемією…

І ось через рік, попри появу вакцин та початок масової імунізації, ми досі не маємо відповіді на головне питання – а коли ж нарешті це все закінчиться? За попередніми прогнозами ВООЗ, це може статися на початку 2022 року, хоча сам коронавірус нікуди не зникне. А лікарі тепер прогнозують, що лише влітку можна буде більш чітко уявити, яке майбутнє нас чекає. Це стане зрозуміло завдяки нарощенню обсягів вакцинації, а також кращому розумінню того, як поводитиме себе вірус.

А поки ми були і залишаємося свідками того, як швидко може змінюватися світ. Так само це було після чуми, іспанки, обох світових війн... Здається, не залишилося жодної сфери, яку б не зачепили ці зміни.

Що принесла нам та світові пандемія і які зі змін швидше за все стануть незворотними?

Ефективність влади перевіряється пандемією. Фініш глобалізації

Політолог, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі виділяє кілька основних трендів посткоронакризового світу.

Максим Ялі
Максим Ялі

«Перший – це прискорення переходу людства у віртуальний світ. Не тільки дозвілля, можливості якого кожен день збільшуються якісно і кількісно, але і робота так само переміщається в онлайн-режим. Не кажучи вже про освіту.

Другий – це збільшення розриву між доходами надбагатих і найбідніших верств населення по всьому світу.

Третій – концентрація найбільших заробітків у представників ІТ-сектора і цифрових гігантів – Google, Amazon, Facebook, Microsoft. Загорілися нові "зірочки", такі як Zoom. Фармкомпанії, виробники вакцин, медичного обладнання та елементарних засобів захисту забезпечені контрактами на роки вперед і їм не вистачає потужностей. А значить їхній прибуток буде тільки збільшуватися. Ну а першість Маска і його компанії підтверджує ще один тренд – прискорення процесу виходу комерційної діяльності на орбітальний рівень і освоєння навколоземного простору.

Четвертий – невпевненість в завтрашньому дні, стрес, злість, внаслідок різкого падіння рівня доходів у представників цілих класів, що є наслідком тотальних карантинів. Це не могло не вилитися в соціальні заворушення.

П’ятий – це згортання глобалізації, скорочення переміщень і контактів між людьми як на глобальному, так і на локальному рівнях. Скорочення контактів і часу спілкування в офлайн. Туризм став однією з найбільш постраждалих від локдаунів сфер економіки, збитки якої склали десятки мільярдів доларів, тому що він зачіпає безліч суміжних сфер», – резюмує Максим Ялі.

Між тим, у політиці успіх/провал в подоланні коронакризи став найважливішим фактором оцінки влади. Передусім в тих країнах, де уже проходили вибори.

“Дональд Трамп, який ще на початку минулого року був фаворитом президентських виборів у США на тлі зростаючої економіки та мінімального безробіття, за кілька місяців локдауну розгубив усі свої політичні бали та економічні успіхи, а разом з ними і шанси на переобрання. Чималу роль у цьому зіграло і голосування по пошті на виборах, яким через ризик захворіти ковідом в минулому році скористалася небувала кількість американців. В авторитарній Росії, тотальний страх населення використали як зручний момент для проведення поправок до Конституції і "обнулення" термінів Путіна. Авторитарні лідери спробували зміцнити власну владу”, – зазначає політолог.

А ще, додає він, що нафтогазова сфера і флагмани сировинних економік, обтяжені надмірними геополітичними амбіціями, за час пандемії повною мірою відчули крихкість свого становища і зазнали колосальних збитків. “Їхня роль в світовій економіці далі буде лише знижуватися, у міру переходу глобальної економіки на альтернативні джерела енергії”, – переконаний Ялі.

Незабаром пандемії контролюватимуться технологіями

Керівник R&D Центру Winstars Technology LLC та голова «Вінницької ІТ Асоціації» Дмитро Софина безапеляційно стверджує: того життя у світі, яке було до 2020 року, більше вже не буде. Він нагадує, що останні 30 років кількість людей на нашій планеті збільшилась з 4,4 млрд до 7,8 млрд, а за прогнозами Комісії ООН з народонаселення та розвитку до 2050, нас має стати 9,7 млрд, а до 2100 року – близько 11 млрд. При цьому основне зростання наразі переходить на країни Африки. А враховуючи екологічну ситуацію у найбільших за населенням регіонах, ми будемо отримувати все більше і більше нових вірусів. Тож він називає три технологічні інструменти, розвиток яких пришвидшила нинішня пандемія і які стануть ще більш актуальними зі зростанням чисельності людства.

Дмитро Софина
Дмитро Софина

Перший – це сучасні технології контролю за рухом людей, що дозволяють прогнозувати та виявляти рух захворювання та блокувати цілі райони та міста ще до моменту масового поширення. Адже найкращий захист – це відсутність контактів. “Азія, що частіше зіштовхується з сезонними новими вірусами виявилась краще підготовлена, ніж західний світ зі своїми ліберальними та демократичними принципами. Тому ми бачимо дилему. З одного боку ми можемо повністю контролювати рух людей через зчитування даних з мобільних додатків, і при виявлені хворого за допомогою обробки великих даних (Big Data), можемо виявити всіх осіб, що були з особою в близькому контакті і зупинити їхній рух в межах конкретних районів. Але з іншого боку людство втрачає право вільного пересування. Тому біометричний паспорт у вигляді мобільного додатку та примусові карантини під час переїзду з точки А в точку Б – це наша реальність і в майбутньому”, – вважає Дмитро Софина.

Другий інструмент – розвиток сучасних технологій та гаджетів у напрямі збору даних про стан людини. “Ці дані можна збирати через браслети чи "чіпи", що лякають ортодоксальних та інших поціновувачів теорії змови, але вони  зможуть дати можливість фіксувати факт зараження людини ще до моменту, коли сама людина це зрозуміє. Страх поширення інфекції призведе до того, що у людей буде лише один вибір – або проживати в своєму гетто без права пересування між регіонами, або використовувати спеціальні гаджети, що контролюватимуть біологічні процеси в організмі і сповіщатимуть про ризик захворювання ”, – продовжує керівник ІТ-асоціації.

Третій – впровадження алгоритмів Штучного Інтелекту в розробку ліків та вакцин проти нових вірусів та штамів. “Це не вирішує проблему остаточно, але пришвидшує їхню появу, а значить зменшує динаміку поширення і кількість смертей (єдиний вірус, який був знищений людством, - це віспа, але, можливо, в майбутньому ми зустрінемось з її новою версією). Алгоритми штучного інтелекту пришвидшують процес обробки даних та підбору оптимальних рішень. З моменту появи квантового комп'ютера ми зможемо опрацьовувати цю інформацію в десятки, якщо не в сотні разів швидше. Тобто штучний інтелект + квантовий комп'ютер надасть змогу пришвидшити виробництво ліків та вакцин”, – говорить Дмитро Софина.

Відтак він наводить два шляхи розвитку людства, які, швидше за все, йтимуть паралельно:

1. Карантин та формування спільного імунітету. Це при зупинці економіки та величезній смертності. Одночасно – технологічні інновацій з метою створення вакцин та мінімізації контактів (онлайн комунікація тощо), створення районів і надання можливості пересування між ними лише після карантину та з підтвердженою вакцинацією – це те що зараз ми бачимо.

2. Тотальний контроль, біо-паспорт, "чіпізація" (в контексті збору стану здоров'я) з примусовою ізоляцією в спеціальних «капсулах» чи "зонах".  Це дасть людству розвиватись та будувати нову економіку, з опцією миттєвого виявлення хвороби та запобігання її поширенню, але одночасно – забере свободу у людини, через механізм тотального контролю, і це, на жаль, можна буде використати і з іншою метою.

«З кожною новою пандемією – вони ще будуть – кожен з цих варіантів буде все більше і більше проявлятись. Це, можна сказати, нова форма державного управління замість класичних демократії та автократії. Але це наша реальність і майбутнє», – підсумовує Дмитро Софина.

Непотрібних знань не буває: наука важливіша за шоу-біз

Олександр Коляда, генетик, науковий директор молекулярно-генетичної лабораторії Diagen говорить, що пандемія привернула увагу широкого загалу до біобезпеки, фармакології, біології, що дало величезний поштовх у цих напрямах. І в результаті технології, над якими учені працювали десятки років, за цей рік дуже розвинулися. Але водночас із цим світ усвідомив цінність фундаментальних досліджень – тобто тих, які спрямовані на накопичення знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини і їхнього взаємозв’язку, і не є прикладними.

Олександр Коляда
Олександр Коляда

“Мені важко уявити, яку частину науки не зачепила нинішня пандемія. Виявилося, що те, над чим працювали багато людей упродовж десятків років, змогло допомогти. Про деякі наукові роботи говорили, що вони зовсім не актуальні, мовляв, навіщо займатися вивченням вірусів у летючих мишей? А тепер ми бачимо, наскільки цінні ці знання. Те саме стосується і досліджень ефективності захисту масок, дезінфекторів тощо...

Тобто раніше ми цінували дослідження, які були максимально близькі до практики, а фундаментальні речі зазвичай залишалися на аутсайдерських позиціях. Тепер це змінилося, і дуже хочеться, що цей тренд цінності фундаментальних досліджень зберігся, бо рано чи пізно вони можуть зіграти свою роль”, – говорить Коляда.

Також він додає, що ми тепер набагато більше дізналися про віруси, учені краще розібралися в генетиці вірусу. “Думаю, що українська біомедицина здобула дуже багато корисних знань, бо багато часу довелося приділити респіраторним вірусам, на які раніше не звертали особливої уваги. Вони завжди були поруч з нами, але ніхто їх не вивчав, не тестував, не діагностував. Тепер з накопиченням досвіду  має покращитися ситуація і з грипом в Україні, бо і лікарі, і люди будуть більш обізнані.

Та і коронавірус нікуди не щезне – ми навчимося більш грамотно йому протистояти, стримувати епідемію”, – зазначає учений.

Світ нарешті повернув свою увагу від зірок шоу-бізнесу, політиків до науки і медицини, зрозумівши, що без їхніх знань можна суттєво постраждати – і фізично, і економічно. «Важко забути перенесені чемпіонати світу, концерти, святкові події, ізоляцію. Тому сподіваюся, що всі запам’ятають: людство спасли медики і вчені, які винайшли вакцини, тести, дослідили вірус і цілодобово працювали в лікарнях. Як виявилося, у скрутні часи звертаються до лікарів і науковців, а не до політиків і зірок», – підсумовує Коляда.

Пригадайте «іспанку»: те саме буде зараз

Коментуючи вплив пандемії на медицину, імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій проводить аналогію з іспанкою в 1918 році, яка на початку XX століття дуже вплинула на модернізацію системи надання медичної допомоги. Тоді стало зрозуміло, що країнам потрібно об’єднуватися для того, щоб долати подібні виклики, які загрожують усім.

Федір Лапій
Федір Лапій

“Якщо говорити про незворотні зміни, які ми здобули завдяки пандемії COVID-19, то це отримання нових вакцини – векторної і мРНК-вакцини. Технологія їхнього виробництва була відома і раніше, але для розвитку будь-яких технологій необхідні інвестиції. Виклик, який отримало людство, зумовив ці інвестиції і ми отримали ефективну безпечну векторну вакцину на платформі вірусного вектора, і мРНК-вакцину на платформі нуклеїнових кислот. Це саме стосується не лише створення вакцин проти інших інфекційних хвороб, а і багатьох методів терапії у медицині. Їхній розвиток підштовхнула пандемія і це – незворотно”, – переконаний пан Лапій.

З іншого боку, він відмічає і негативні наслідки пандемії для медичного і наукового середовища. “Ми почали користуватися різними способами зв’язку – відеоконференції, відеовебінари, що начебто економить час, але водночас зменшує практичну користь від конференції. Втрачається безпосереднє особисте спілкування, знайомство, яке можна отримати під час відвідування офлайн заходів. А саме це дуже важливо, коли ми говоримо про медицину і науковий світ, адже без знайомства між колегами не народжуються нові проекти та ідеї, не передається досвід”, – резюмує імунолог.

***

Це лише незначна частина тих змін, які людство переживає у непростий час пандемії СОVID-19. Без сумніву, такі перетворення світу ще довго описуватимуть у наукових дисертаціях, книгах, документальних і художніх фільмах. А для нас усіх, мабуть, головне – не боятися цих неминучих змін, а зробити усе, щоб якнайкраще пристосуватися до нової реальності.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-