МН17: Україна не мала підстав закривати повітряний простір

МН17: Україна не мала підстав закривати повітряний простір

Укрінформ
Фонд безпеки польотів оприлюднив свій звіт

За кілька днів до початку другого в цьому році судового засідання у справі МН17 Фонд безпеки польотів (Flight Safety Foundation) оприлюднив звіт щодо авіапростору над східною Україною на момент трагедії.

У звіті незалежної, некомерційної міжнародної організації, яка займається дослідженнями, навчанням, захистом інтересів та комунікаціями в галузі авіаційної безпеки, зазначається, що немає жодних фактів, які б свідчили, що Україна знала про загрозу безпеці цивільної авіації над сходом країни. Тож уряд Нідерландів не бачить зараз і не бачив раніше жодних підстав для притягнення України до відповідальності за міжнародним правом за неповне закриття авіапростору. І його позиція залишається незмінною.

Тим часом попри коронавірус, сильний вітер та сніг, який накрив Нідерланди й став причиною транспортного колапсу, друге судове засідання у судовому комплексі «Схіпхол» у справі МН17 відбулося за графіком 8 лютого 2021 року о 14:00.

ДОДАТКОВЕ ВИВЧЕННЯ ФАКТІВ

У жовтні 2019 року парламент Нідерландів підтримав пропозицію CDA (Християнсько-демократичної партії) щодо додаткового вивчення фактів довкола повітряного простору над східною Україною в день збиття літака. Рішення було ухвалено одноголосно.

«Пропозицію щодо подальшого розслідування того факту, що не був закритий повітряний простір над Україною, прийнято одноголосно», – зазначив тоді депутат від CDA Кріс ван Дам.

Кріс ван Дам
Кріс ван Дам

Зі свого боку, Україна неодноразово заявляла, що діяла відповідно до чинних на той момент правил Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) та, спираючись на аналіз наявних ризиків, повідомляла про збройний конфлікт і запроваджувала заборони на польоти цивільної авіації. Спочатку не можна було літати нижче, ніж півтора кілометра. 14 липня 2014 року Україна запровадила заборону літати нижче 9800 метрів.

Після загибелі 298 осіб, які перебували на борту МН17, збитого збройними силами РФ 17 липня 2014 року, Україна завжди тісно співпрацювала з Нідерландами. Було надано усю інформацію, зокрема й щодо незакритого повітряного простору. Тож до додаткового вивчення фактів Україна поставилася з розумінням і знову надала роз’яснення щодо своїх дій і того, як оцінювалися відомі тоді ризики для цивільної авіації. Про якесь нове розслідування щодо України не йшлося, як це намагалася подати російська пропаганда.

КРАПКИ НАД «І»

Минуло трохи більше року від ухвалення депутатського запиту, і вже 5 лютого 2021 року парламент Нідерландів оприлюднив звіт  Фонду безпеки польотів про завершення додаткового вивчення фактів щодо повітряного простору. Було опрацьовано великий обсяг інформації. Звіт складається майже з 200 сторінок. Фундація мала дослідити практику держав із закриття неба під час збройних конфліктів за останні 30 років, факти довкола закриття авіапростору над сходом України до та під час трагедії й над прилеглою територією РФ. Загалом було досліджено 34 випадки в період з 1985-го по 2014 рік. У результаті Фонд безпеки польотів дійшов висновку про брак усталеної практики держав щодо повного закриття повітряного простору над зоною конфлікту. Також немає фактів, які б могли свідчити про те, що відповідальні за безпеку цивільної авіації державні органи України знали або могли знати про наявність загрози безпеці цивільної авіації над сходом України.

«Проведене додаткове вивчення фактів, яке є важливим, зокрема, для родичів загиблих, покликано розставити крапки над «і» в питанні закриття неба у день трагедії, – сказав у коментарі Укрінформу посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов. – Україна з розумінням поставилася до цієї чутливої теми та співпрацювала в рамках додаткового вивчення фактів у повному обсязі, хоча вже надавала відповідну інформацію в рамках технічного розслідування. Викладені у звіті результати підтверджують раніше зроблені висновки. Це відображено й у супровідному листі міністра закордонних справ Стефа Блока до парламенту. Для України та всього світового співтовариства це є підтвердженням того, що наша держава дотримувалась чинних на той момент норм та правил, а також діяла відповідно до наявної в компетентних органів інформації. Позиція уряду Нідерландів про відсутність підстав для притягнення України до відповідальності була висловлена, зокрема, за підсумками технічного розслідування ще раніше і зараз підтвердилась. Оприлюднений 5 лютого звіт розвіює сумніви – якщо вони ще в когось залишались – і дає змогу рухатися далі щодо притягнення винних до відповідальності».

Всеволод Ченцов
Всеволод Ченцов

Посол також зазначив, що звіт доповнює технічне розслідування, яке, зокрема, охоплювало й питання закриття повітряного простору. Його результати оприлюднила Рада з безпеки Нідерландів у жовтні 2015 року.

За словами Ченцова, після трагедії МН17 Україна брала участь у роботі ІСАО з підвищення стандартів безпеки цивільної авіації. За результатами було прийнято та оновлено низку відповідних міжнародних стандартів. У тому числі внесено зміни до Керівництва з управління безпекою польотів, яке передбачає інтегроване управління ризиками, а також оновлено документ ІСАО щодо польотів цивільних повітряних суден над зонами конфліктів.

Також у звіті йдеться про відсутність достатніх фактів, які могли б свідчити про те, що відповідальні за безпеку цивільної авіації державні органи Російської Федерації знали або могли знати про наявність загрози безпеці цивільної авіації над територією РФ, прилеглою до зони конфлікту. При цьому позиція уряду Нідерландів залишається незмінною щодо відповідальності РФ за збиття МН17 за міжнародним правом.

Стеф Блок
Стеф Блок

«Як відомо, робота з притягнення винних у трагедії розгортається за кількома напрямками. Це, безумовно, і процес у рамках нідерландської судової системи, і наш позов проти РФ у Міжнародний суд ООН, і тепер уже об’єднаний позов України та Нідерландів проти РФ у Європейський суд з прав людини. Усі ці напрямки взаємно доповнюють та посилюють одне одного. Й усі мають велике значення для світової громадськості, а також для родичів загиблих, яким важливо знати правду», – наголосив Ченцов.

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У СПРАВІ МН17

Нині повітряний простір над територією тимчасово окупованих частин Донецької і Луганської областей з урахуванням додаткового буферного повітряного простору повністю закрито. У Нідерландах від березня 2020 року проходить кримінальний судовий процес щодо чотирьох осіб, яких слідство вважає причетними до транспортування «Бука», з якого було збито літак. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу Збройних сил РФ, глава «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці Росії.

8 лютого відбулося друге цього року судове засідання у справі МН17.

У судовій залі були присутні нідерландські адвокати, котрі представляють інтереси «грушника» Пулатова, який висловив бажання долучитися до процесу, родичі загиблих та їхні представники. Через погану погоду більшість представників ЗМІ стежили за процесом через пряму трансляцію.

суддя Гендрік Стейнгаюс
Гендрік Стейнгаюс

Засідання суду тривало менше години. Суд озвучив свої рішення щодо запитів захисту Пулатова. Зокрема, головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс повідомив, що суд не заперечує проти залучення до справи документів, які концерн «Алмаз-Антей» передав суду 18 січня (ідеться про звіти за 2015-2016 роки). Також суд залишив право за слідчим суддею дозволити експерту «Алмаз-Антей» відвідати реконструкцію МН17. А ще зазначив, що Пулатов до 22 лютого має поінформувати суд, чи впізнає він свій голос і на яких перехоплених телефонних розмовах, що були долучені до справи. Опісля було оголошено перерву в слуханнях.

адвоктаи Пулатова
Адвокати Пулатова

Наступне судове засідання відбудеться 15 квітня о 10:00 за місцевим часом.

Тим часом Міжнародна спільна слідча група (JIT) продовжує розслідування, тому не виключено, що вже зовсім скоро ми почуємо нові імена причетних до трагедії МН17.

Ірина Драбок, Гаага

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-