14 листопада. Пам’ятні дати

14 листопада. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні Всесвітній день боротьби з діабетом – одним із найпоширеніших захворювань у світі.

Уперше Всесвітній день боротьби з діабетом проводився Міжнародною діабетичною федерацією (IDF) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я 14 листопада 1991 року. З 2007 року Всесвітній день боротьби з діабетом проводиться під егідою ООН.

Дата обрана не випадково – 14 листопада день народження Фредеріка Бантінга, канадського фізіолога, котрий відкрив (спільно з Джоном Маклеодом) гормон інсуліну, за що отримав у 1923 році Нобелівську премію з фізіології та медицини. Це відкриття врятувало і продовжує рятувати життя мільйонам людей.

Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про діабет – не тільки про кількість хворих, але і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби. За прогнозами медиків, цукровий діабет до 2030 року стане сьомою найпоширенішою хворобою на планеті. Ця підступна хвороба входить до трійки захворювань, які найчастіше спричиняють інвалідизацію населення та смерть.

Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці і продовжуватися протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схильність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких лідирують ожиріння та гіподинамія. Розрізняють цукровий діабет 1 типу чи інсулінозалежний і цукровий діабет 2 типу чи інсулінонезалежний.

Щороку кампанія Всесвітнього дня діабету присвячена певній темі, яка триває один або кілька років. Тема Всесвітнього дня боротьби з діабетом 2020 року – «Медсестра і діабет», адже саме на медсестер припадає основний тягар з надання допомоги хворим на діабет.

Подія дня:

Цього дня у 1918 році, через декілька днів після закінчення Першої світової війни, в Україні було створено Директорію – тимчасовий революційний верховний орган, створений із опозиційних партій просоціалістичної орієнтації (разом вони називалися Українським Національним Союзом), який рівно за місяць – 14 грудня 1918 року, шляхом збройного повстання повалить Гетьманат  і стане верховним державним органом УНР. Намагаючись зберегти владу, гетьман Скоропадський, який прийшов до влади у квітні 1918-го року, проголосив федерацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що й стало одним із приводів до антигетьманського повстання. Директорія була сформована у складі п’яти членів – представників різних політичних напрямів: від українських есдеків були Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Андрій Макаренко; від українських есерів — Федір Швець; від соціалістів-самостійників — Панас Андрієвський. Як відомо, Директорія була при владі два роки – до 10 листопада 1920, аж поки остаточно не програла більшовикам.

Ювілеї дня:

180 років від дня народження Клода Моне (1840-1926), французького живописця, одного з засновників імпресіонізму. Найвідоміші твори: «Враження. Схід сонця», «Вокзал Сен-Лазар», «Скелі в Бель Іль», «Бульвар Капуцинок у Парижі», «Руанський собор опівдні». Моне був першим з художників-імпресіоністів що досяг успіху і єдиним з них, хто побачив, як цей успіх перетворився у справжній тріумф. Щоправда, наприкінці свого життя Моне довелося почути й чимало різкої критики на свою адресу з боку молодого покоління митців. В одному зі своїх останніх листів Моне писав: «Я завжди відчував якийсь підсвідомий жах перед теоріями… єдина моя чеснота полягає в тому, що я писав безпосередньо з натури, намагаючись передати свої враження від найшвидкоплинніших ефектів, і мені прикро, що я є причиною назви, даній групі, більша частина якої зовсім не була імпресіоністами». Клод Моне традиційно входить у п’ятірку найдорожчих художників світу. Його полотно «Ставок з водяними ліліями», написане Моне у 1919 році, є найдорожчою картиною цього майстра. У 2008 році на аукціоні Christie`s в Лондоні ця картина була продана за рекордні 80 млн дол. США.

143 роки від дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), українського мистецтвознавця, громадсько-політичного діяча. Син українського історика, археолога та етнографа, одного із засновників української історіографії Володимира Антоновича. З 1912 року Дмитро Антонович - викладач історії мистецтва в Київській художній школі, один з лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії. У 1917 році був у числі засновників Української академії мистецтв (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Член Ради Академії. З березня 1917 року - член Центральної ради, заступник Михайла Грушевського. У жовтні 1917 року Антонович за дорученням Генерального Секретаріату був направлений в Одесу, Херсон і Миколаїв щоб з’ясувати питання про можливість українізації Чорноморського флоту. Після повернення до Києва був призначений генеральним секретарем Генерального Українського Секретаріату Морських Справ, а згодом - міністр морських справ УНР. З липня 1918 року Антонович очолював українські дипломатичні місії: спочатку в Швеції, а потім в Італії. Після падіння Директорії залишився в еміграції, де активно і Плідно займався науковою і викладацькою роботою. Упродовж багатьох років читав лекції з історії українського мистецтва в Українському вільному університеті у Празі, у 1928-1930 та 1937-1938 рр. був ректором цього вишу. Антонович часто виступав на міжнародних наукових конгресах, був організатором культурного і наукового життя української еміграції, зокрема президентом Українського історико-філологічного товариства у Празі, директором створеного там же Музею визвольної боротьби України. Його монографії «Українське мистецтво» (1923) і «Триста років українського театру» (1925) стали вагомим внеском у дослідження історії українського мистецтва, передусім, архітектури і театру. Помер у Празі, там же й похований.

Цього дня народився винахідник інсуліну Фредерік Ґрант Бантінґ (1891–1941), канадський лікар і фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1923, разом з Дж. Маклеодом). Учасник Першої світової війни – служив у Канадській медичній службі у Франції. У 1917 році 26-річний Бантінг отримав бойове поранення поблизу Камбре (Західний фронт; саме під час цієї битви були вперше масово застосовано танки), а в 1919 році був нагороджений Воєнним Хрестом за героїзм під вогнем. Після закінчення війни повернувся на батьківщину, в Канаду. Викладав у Торонтському університеті (з 1923 – професор), випускником якого і був. У 1922 році вперше одержав гормон підшлункової залози – інсулін. На знак визнання здобутків Фредерика Бантінга Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається в день народження вченого 14 листопада. Варто зауважити, що Бантінг завжди підкреслював внесок свого асистента Чарльза Беста у відкритті інсуліну. Бантінг віддав Бесту половину своєї частки Нобелевської премії на знак подяки. Фредерік Бантінг – наймолодший лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини – на момент вручення премії йому було 32 роки. Він був пристрасним художником, брав участь в художній експедиції, організованій урядом у район північного полярного кола.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-