Оновлена ноосфера Вернадського може пов’язати екологію і культуру — Дереш

Таке переконання висловив письменник Любко Дереш під час п’ятого Національного круглого столу на тему “Екологія”, передає кореспондент Укрінформу.

“На Заході поняття ноосфери - ми пишаємося цим терміном, це поняття запровадив наш Володимир Вернадський - стає все більш затребуваним, більш актуальним. Починаючи з 1999 року кілька дослідників відомої аналітичної корпорації “Ренд” активно користуються поняттям ноосфери для формування уявлень про так звану ноополітику. Вони вводять поняття ноосфери, реабілітуючи його, надаючи йому офіційного статусу, аби описати той новий світ, в якому ми зараз живемо — це світ максимально складний, глобалізований, дуже поєднаний”, - зазначив Дереш.

Він нагадав, що сам Вернадський про поняття ноосфера говорив, що це певна геологічна епоха, яку проживає земля, коли над біологічними процесами на планеті починає домінувати людська свідомість, людський розум.

Дереш зазначив, що дослідники з “Ренд” використовують поняття ноосфери для того, аби описати ситуацію в глобальній мережі інтернету як технічного носія, технічної реалізації ноосфери. Вони використовують його більше для аналізу ризиків, пов’язаних з “м’якою силою”, тобто з ідеологічними впливами різних країн, з “гострою силою”, коли існують різні інформаційні атаки.

“Вони стверджують, що ноосфера - це спільне інформаційне поле - дозволяє нам говорити про проблеми, які стосуються кожного. І вони багато уваги приділяють так званим “загальним спільним благам” - це наша атмосфера, водні, природні ресурси тощо. І в контексті цього технічного становлення ноосфери, концептуального становлення ноосфери Україна має певний карт-блаш, оскільки ідея ноосфери була розроблена значною мірою в Києві. І я думаю, що це та концепція, яку можна було би освіжити, оновити, наповнити новими концептуальними змістами, яка могла б бути певним містком між глобальною екологічною проблематикою і глобальною культурною проблематикою, яка би передбачала, з одного боку, трансформацію наших соціальних, економічних практик, з іншого — трансформацію наших етичних і ціннісних практик, коли ми починаємо розуміти, що дійсно входимо в нову епоху, яка вимагає нових цінностей”, - сказав Дереш.

Він зауважив, що про ці нові цінності, напевне, найголосніше в 2016 році сказали аналітики Римського клубу в своїй ювілейній доповіді.

“Вони говорять про необхідність нового, збалансованого світу, про те, що зараз ми живемо не в порожньому світі, де між державами безмежні простори порожніх ареалів. Що ми живемо настільки тісно, взаємопов’язано, що мусимо говорити про нові уявлення, якогось нового балансу — більш цілісного підходу. І наголошують на тому, що цілісний підхід означає підхід, в якому однаково відводиться місце і для практик, - економічних, екологічних, соціальних зовнішніх практик, а також і для внутрішніх практик. Можна це назвати ціннісними практиками, тому що реальні трансформації щоденного нашого побуту можуть відбутися тоді, коли всі ми усвідомимо цю необхідність”, - зазначив письменник.

Дереш додав, що ці трансформації можуть і мають починатися саме з нас - тобто шлях до цієї ноосфери має починатися з нас.

“І я гадаю, що мірилом, лакмусовим папірцем того, наскільки реально відбуваються наші внутрішні - ментальні, ціннісні - трансформації, є наша здатність до співпраці”, - підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова». У Чернівцях 26 жовтня відбувся четвертий круглий стіл на тему «Щастя як мета»,

Також мають відбутися круглі столи: 19 листопада в Острозі – на тему «Віра, релігія»; 3 грудня в Полтаві – на тему «Мистецтво». Модерує дискусії громадський та культурний діяч Олесь Доній.