Covid-19: рятуємось киснем “на дому”

Covid-19: рятуємось киснем “на дому”

Аналітика
Укрінформ
Ріст захворюваності на ковід та нестача ліжок змушує багатьох задумуватися про кисневу терапію вдома. Укрінформ з’ясував, як це організувати

За добу 16 жовтня, в Україні зафіксована найбільша добова кількість хворих на ковід – 6 410 осіб та найбільша кількість летальних випадків – 109. Було госпіталізовано 1089 хворих на COVID-19. З такою динамікою вільні місця в лікарнях для лікування тяжких хворих, що потребують оксигенотерапії (кисневої підтримки дихальної діяльності). закінчуються катастрофічно швидко. На жаль, відсутність лікарняних ліжок з доступом до кисню, як писав Укрінформ, сьогодні є найвужчим “місцем” в боротьбі України з коронавірусом. І як системно долати цю проблему поки що ніхто не знає.

Напередодні Харківська облдержадміністрація запропонувала МОЗ змінити алгоритм надання меддопомоги хворим на коронавірус, а саме – дозволити проведення кисневої терапії та внутрішньовенної інфузії на дому. Очільники одного з найбільш вражених епідемією регіонів зазначають, що на такі кроки штовхає катастрофічний брак лікарів, адже ліжок можна доставити багато, але кількість персоналу в лікарнях не збільшується. А до терапії на дому можна і потрібно залучити сімейних лікарів. Харків'яни вже розробляють новий алгоритм – створення мобільного парку обладнання, щоб лікарі первинної ланки могли надавали допомогу вдома – ставили крапельниці, підключали пацієнтів до кисневих концентраторів. Таким чином, вважають медики, можна в більшій кількості надавати допомогу на початковому етапі хвороби. Людині, швидше за все, не знадобиться палата інтенсивної терапії, якщо вона перебуватиме на кисневому лікуванні вдома.

Отже спробуємо розібратися в нюансах домашнього антиковідного лікування киснем.

Відсутній доступ до «лікарняного» кисню? Порятунок є!

За словами лікаря-терапевта Руслана Буяновського, начмеда ковідного стаціонару медичної мережі «Добробут» ситуація є пандемією Covid-19 є безпрецедентною. “Ми стикнулися з новою хворобою, лікування якої потребує надання кисню чи навіть штучної вентиляції легень. Саме потреба у великій кількості ліжок з подачею кисню – це надзвичайний виклик. Жодна система в світі не була до цього готова”, – каже лікар.

Руслан Буяновський
Руслан Буяновський

І схоже, пацієнтів та їх рідних, сьогодні має більше турбувати не стільки проблеми тестування на коронавірус, як можливості у випадку тяжкого перебігу хвороби, отримати рятівну кисневу терапію.

На цьому наголошує і експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. «Багато людей просто задихаються. Наприклад, через тяжку пневмонію (вони отримують антибіотики, і не отримують кисень). Або люди, у кого рак, і є метастази в легенях. І вони страшним чином гинуть від задухи, або дуже сильно від цього страждають», – фіксує медичні проблеми експертка.

Катерина Булавінова
Катерина Булавінова

На жаль, ми стрімко наближаємося до моменту, коли можливостей госпіталізації на всіх, хто має низькі показники сатурації (насичення крові киснем) і відповідно потребує кисневої терапії, не вистачить. І тому доведеться шукати чи самостійно організовувати ці можливості вдома.

Одразу хочемо заспокоїти читачів – вони є.

Про них у своєму відеоблозі розповідає лікар-анестезіолог Юрій Солодов. Але потрібо розуміти, що саме лікар має встановлювати режим проведення кисневої терапії індивідуально для кожного пацієнта. «В умовах епідемії ми орієнтуємося на показник сатурації 92. Це показ до госпіталізації та проведення кисневої терапії. Буває так, що пацієнт знаходиться вдома з такою сатурацією. Тобто з насиченням кисню нижче критичних 94. В лікарні простіше, пацієнта підключають до централізованих систем подачі кисню або балонів зі стисненим киснем. Що ж робити вдома? Є два методи забезпечення киснем пацієнтів в амбулаторних, тобто домашніх, умовах. Перший метод – використання кисневої подушки, резервуара з киснем. І другий – використання кисневого концентратора», – розповідає Юрій Солодов.

Що таке киснева подушка? Це гумовий мішок різного об'єму (до 40 л) з мунштуком для дихання, в який набирають кисень (на кисневих станціях при лікарнях можна отримати таку послугу – Авт.). «Набрали кисню, привезли додому, пацієнт закашлявся, у нього з'явилася задишка, впала сатурація, він подихав, сатурація повернулася до прийнятних меж. Перекрили краник і зберігаємо кисень до наступного приступу чи погіршення», – підказує лікар.

Звісно, коли у пацієнта постійна потреба в кисні, то такий девайс не підійде. У такому випадку застосовують кисневий концентратор. Тип відповідного кисневого концентратора (апарат, який виробляє кисень, концентруючи його з атмосферного повітря – Авт.) буде залежати від тяжкості захворювання. Наприклад, для захворювань середньої та високої тяжкості найбільш оптимальним вважається пристрій, який на виході видає від 5 літрів на хвилину (не менше 80% концентрованого кисню). Такий апарат належить до розряду портативних. Частіше за все він комплектується двома акумуляторами, здатними протягом декількох годин працювати без додаткової підзарядки.

Концентратори є різні – невеликі портативні для домашнього використання, середні палатні та промислові. Ціна теж різна – від 10-15 тис. грн і до кількох десятків тисяч. Принцип дії однаковий, різниця лише в потужності, тобто обсягах кисню, які здатен виробляти аппарат за 1 хв – від 3 л і далі. Кисень з нього подається до пацієнта або через лицьову маску, або через носові канюлі.

Юрій Солодов
Юрій Солодов

«Особливо потрібно звертати увагу на те, щоб апарат забезпечував зволоження кисню, тому що чистий кисень дуже висушує слизову, а при коронавірусній хворобі вона і так дуже висушена», – говорить Юрій Солодов.

Він зауважує, що оксигенація (забезпечення організму киснем – Авт.) дуже велика проблема у лікуванні ковіду. Особливо для тих пацієнтів, яких виписують зі стаціонару з сатурацією 92-93. При невеликих фізичних навантаженнях така сатурація буде знову знижуватися, попереджує анестезіолог, тому таким людям для відновлення потрібно продовжувати отримувати кисневу терапію. «Якщо сатурація знижується лише при фізичних навантаженнях, то вистачить і кисневої подушки. Якщо ж зниження сатурації відмічається постійно, то потрібен кисневий концентратор. Бажано, потужністю 5 л/хв. У вільному продажі вони є. З'явились навіть невеликі портативні кисневі балончики з маскою – на 200 і 400 вдихів. Але наскільки це ефективно, у мене особисто такого досвіду немає, – каже лікар. – І ковідному пацієнту такого обсягу буде недостатньо. З приводу придбання концентратора: я розумію, що це дорого, але для деяких пацієнтів це вихід, щоб пережити дихальну недостатність при коронавірусній хворобі (головний симптом такої недостатності – більше 20 дихальних рухів на хвилину у дорослої людини, 40 рухів за хвилину – це вже критичний стан, що потребує реанімації – Авт.).

Як правильно користуватися кисневим концентратором

Леся Литвинова
Леся Литвинова

Більш докладно про нюанси користування кисневими концентраторами вдома та про їх обслуговування розповіла на своїй сторінці в Facebook відома волонтерка, засновниця Благодійного Фонду «Свої» Леся Литвинова. Волонтерам сьогодні знову доводиться активно підключатися до порятунку українців, тепер вже від ковіду. Тому приводимо поради досвічених користувачів портативної «кисневої» техніки.

1.Енергозабезпечення

Концентратор не потрібно заправляти киснем. Він його виробляє. Але йому потрібна електрика. Відключене світло може перетворитися у велику проблему для тих, кому кисень потрібен постійно, а не час від часу. Добре, якщо в комплекті до концентратора йдуть запасні акумулятори.

Тимчасові варіанти вирішення проблеми:

- генератор (оскільки потужність домашніх кисневих концентраторів менше кіловата, то підійде й малопотужний генератор);

- автомобільний акумулятор з інвертором.

2. Зволоження

У стаканчику для зволоження кисню повинна бути дистильована вода. Продається в аптеках (дорожче) і на заправках / автомагазинах (дешевше). «Можна замінити кип'яченою, але якщо хочете, щоб фільтр не засмітився через тиждень – не робіть цього. Вода не впливає на роботу концентратора, вона потрібна для того, щоб не сушило слизову. До речі, деяким пацієнтам цього не вистачає і газ потрібно зволожувати додатково. Якщо користуєтеся канюлями – будь-які зволожуючі краплі в ніс. Якщо маскою – пити або полоскати рот», – радить Леся Литвинова.

При цьому потрібно контролювати мінімальний і максимальний рівень води, щоб вода не потрапляла в канюлі і не створювала перешкоду для доступу кисню, і за низького рівня, щоб не пересихали слизові оболонки носа

3. Спосіб подачі кисню

Різниці в обсязі кисню, який подається через канюлі або через маску немає. Канюлі зручніше тим, що залишається вільним рот – можна пити, їсти, приймати ліки. Але у випадку нежитю, викривлення носової перегородки та інших хвороб, які заважають дихати носом повноцінно, зручніше використовувати маску.

4. Продуктивність

Кисневі концентратори відрізняються продуктивністю кисню і його насиченістю. «Апарат може видавати потік у 3 літри в хвилину, 5 літрів, 10 літрів і навіть 20 літрів. Ціна буде відрізнятися разюче. Практика показує, що при ковіді багато обходяться «п'ятіркою», – пояснює волонтерка. – Насиченість потоку киснем – це «якість» самого кисню. Хороші апарати дають 93-97% з похибкою +/– 3. Всі ці показники прописані в характеристиках моделі. Не полінуйтеся загуглити».

Кількість літрів в хвилину, які потрібні для терапії підкаже лише лікар. Це неможливо зробити заздалегідь. Орієнтуватися він буде на об'єктивний стан пацієнта, його вагу та показник сатурації. Продуктивність регулюється ручкою на корпусі концентратора (в окремих випадках на електронній панелі).

5. Витратні матеріали

Перед покупкою уважно вивчіть питання витратних матеріалів (а це фільтри), інакше за шалені гроші отримаєте або одноразовий апарат, або розсадник інфекції.

Зовнішній фільтр (грубої очистки) знаходиться, як в пилососі, на корпусі в місці забору повітря. Його потрібно регулярно звільняти від бруду – пилу, шерсті, пуху. Внутрішній фільтр тонкої очистки – найважливіший елемент механізму. Їх існує багато різноманітних і замінити іншим не вийде. Тому переконайтеся в їх доступності. Цей фільтр вимагає заміни раз на 4-8 місяців, якщо користується один пацієнт або при зміні пацієнта.

Бактеріальний фільтр є не у всіх моделях. Але він стандартний, і знайти його можна без проблем.

Без сумного ніяк

З огляду на загрозливий розвиток епідеміологічної ситуації в Україні, наразі багато волонтерських і благодійних організацій намагаються забезпечити місцеві лікарні та жителів своїх громад кисневою технікою для амбулаторного лікування.

Катерина Ножевнікова
Катерина Ножевнікова

Зокрема, очільниця одеської волонтерської групи «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова схиляється до думки, що якщо людину «посадити» на кисень раніше, ніж сатурація у неї впаде нижче 90, то така людина швидше йде на поправку і у цьому випадку достатньо п'ятилітрового концентратора. Але це за умови, якщо пацієнт приймає медикаментозну терапію та в нього є лікар, який постійно консультує, оскільки лише він може правильно визначити застосування кисневої терапії. “Якщо я права, то ми зможемо не допустити погіршення і таким чином заощадити місця в стаціонарі для важких хворих», – припускає Катерина Ножевнікова.

Але на жаль, на заваді благим намірам волонтерів стоїть ринковий ажіотаж. «Концентраторів в наявності практично ніде немає, – стверджує Леся Литвинова. Те, що є, за її словами, коштує невиправдано дорого. Причому ціна підскочила, як на апарати вітчизняного виробництва, так і імпортного (китайські, європейські). «Я не можу дати посилання на апарат, який вам підійде. Тому що будь-яке посилання, яке я зараз знайду, буде актуальним найближчі 15 хвилин і все. Їх треба або ловити, або чекати. Можу лише сказати, що в спокійні часи п'ятилітровий концентратор можна було купити приблизно за 15 тисяч грн, десятилітровий за 35 – 40 тисяч, двадцятилітрові не рекомендовані для амбулаторного використання. Зараз ціни пішли «шкереберть» і залежать від термінів поставки, ступеня новизни/зношеності приладів та совісті постачальника», – бідкається волонтерка.

У вересні нагальна потреба медичних закладів в кисневих концентраторах, за словами глави МОЗ Максима Степанова, становила 12 700 штук.

Міністр охорони здоров'я стверджував, що станом на вересень киснем забезпечено близько 35% ліжок, розгорнутих для лікування пацієнтів із коронавірусом. У червні була поставлена задача довести цей показник до 80%. Чому цього досі не сталося, міністр не уточнив.

Тож, зауваження для меценатів від лікарів та волонтерів. «Краще замість одного апарату ШВЛ, який рятує одне життя, купіть в лікарню, амбулаторію, громаду, благодійний фонд потужний кисневий концентратор, який рятує кілька людей одночасно. За вартістю одного ШВЛ можна купити мінімум два великих концентратора. Більше буде пацієнтів, яким потенціально можна допомогти», – каже лікар-анестезіолог Юрій Солодов. Адже потім ці апарати будуть працювати будь-де – в терапевтичному відділенні при лікуванні пневмоній та інших легеневих і серцевих хвороб, в палатах інтенсивної терапії, пологових відділеннях тощо.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-