Як пандемія COVID-19 змінила ринок праці в Україні

Як пандемія COVID-19 змінила ринок праці в Україні

Аналітика
Укрінформ
Зменшились і кількість пропозицій і середня зарплата. Але ці показники коливаються. І ще – дистанційна робота це не назавжди

Днями Міжнародна організація праці представила невтішні дані: пандемія коронавірусу може спричинити гірші наслідки для світового ринку праці, ніж фінансова криза 2008-2009 років. Прогнозується, що коронакриза призведе до скорочення 25 мільйонів робочих місць у світі, пише Bloomberg. Водночас як у період фінансової кризи 2008-2009 років безробітних у світі побільшало на 22 мільйони осіб. Український ринок праці теж відчув на собі ці негативні наслідки, але відновлюється потроху, пристосовується до нових умов.

Безробітних стало менше, а от зарплати поки не всюди відновилися

Рівень безробіття в Україні стрімко почав зростати у квітні, із введенням жорсткого карантину. Якщо у березні офіційно зареєстрованих безробітних в Україні було 349 тисяч осіб (реальний же рівень в рази більший), то уже в квітні цей показник сягнув 457 тисяч, у травні – 511 тисяч, а в червні – 517 тисяч осіб. І тільки з липня почалося зменшення цієї цифри – до 506 тисяч, і в серпні – до 474 тисяч.

Загалом же, з початку карантину в Україні статус безробітного отримали майже 432 тисячі осіб (станом на кінець серпня), що на 67% більше, ніж за аналогічний період торік, повідомили у Державному центрі зайнятості. Безробітними стали сотні тисяч громадян: як представники інтелектуальної праці, так і найпростіших професій. На 20 серпня статус безробітного мали майже 488 тисяч українців (проти 276 тисяч на цю ж дату минулого року).

На початку вересня у Мінекономіки оптимістично повідомили – кількість нових зареєстрованих безробітних у центрах зайнятості перестала зростати. «Реєстрацію для безробітних було максимально спрощено. Наразі при максимально ліберальному підході цифра кількості зареєстрованих у центрах зайнятості зупинилася», – сказав міністр економіки Ігор Петрашко.

Паралельно із призупиненням росту безробіття в уряді заговорили і про відновлення економіки. «У третьому кварталі економіка України почала відновлюватися. На це, крім відновлення споживання, позитивно вплинув збір врожаю, який фактично перенесений із другого кварталу на третій через погодні умови», – зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

За даними Держстату, це таки відобразилося на відновленню рівня середньої зарплати по Україні. У березні середня зарплата становила 11 446 грн, а вже у квітні обвалилася до 10 430 грн. Але врешті у липні перевершила передкарантинний показник, склавши 11 804 грн.

Можна було б порадіти тому, що економіка відходить від шоку. Але це згідно Держстату. Згідно з даними сайту з пошуку роботи Work.ua, спостерігається дещо інша тенденція. Якщо на початок квітня середня зарплата за рік за вакансіями становила 12 779 грн, то до початку вересня вона знизилася до 12 420 грн.

Подібна ситуація і на іншому сайті пошуку роботи Robota.ua – якщо у квітні середня зарплата, яку пропонували роботодавці, склала 13 000 грн, то у вересні – 12 000 грн. Така різниця може пояснюватися тим, що у приватному секторі падіння рівня зарплат не відстежується настільки прискіпливо...

COVID-19 спричинив оптимізацію та високу конкуренцію

Але зростання безробіття і зменшення зарплат – були не єдиними ознаками «карантинного» ринку праці. І можливо, він уже не буде таким, як раніше. Міжнародний кадровий портал grc.ua на прохання Укрінформу виділив декілька ключових тенденцій, які «підсвітила» коронакриза.

  1. Максимальна оптимізація витрат. За словами Олександра Мельникова, керівника напряму Executive Search компанії grc.ua, головне питання, яке зараз ставить собі бізнес – наскільки потрібні ті чи інші люди і функції: «Все, що раніше сприймалося як належне (наприклад, наявність регіональних відділень) зараз аналізується. Якщо є можливість спілкуватися в режимі ЗУМ, навіщо утримувати інші офіси? Фокус на те – якомога більше функцій передати на аутсорс, не роздувати штат». З ним згоден Дмитро Біляк, керівник відділу продажів grc.ua. Дмитро каже, що компанії зараз максимально «обнуляються», залишаючи тільки «кістяк» – співробітників, які здатні генерувати прибуток. Відлунням цієї тенденції можна вважати перегляд системи мотивації співробітників: зниження фіксованої частини оплати і збільшення змінної, яка залежить від виконання планів.
  2. Різке збільшення конкуренції на ринку праці. Юлія Дрожжина, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу gr.ua, розповідає, що за останні місяці на одну вакансію стало припадати в 2-3 рази більше резюме, ніж це було в кінці 2019 року або на початку 2020. Але така висока активність з боку шукачів роботи не завжди пов'язана тільки з дефіцитом вакансій. Згідно з опитуванням, проведеним серед користувачів порталу grc.ua, скорочено було 6% – 7% респондентів. Серед них: HR-менеджери, маркетологи, IT-фахівці, адміністративний персонал, працівники сфери HoReCa, фахівці з продажу тощо. Згідно з іншим дослідженням, "HR в період пандемії", проведеним виданням «БІЗНЕС» спільно з grc.ua і KPMG Ukraine, більшості (71%) роботодавців вдалося зберегти природну плинність кадрів. Щодо матеріальної мотивації співробітників ситуація складніша: у найближчі місяці 35,2% роботодавців збираються зменшувати розмір оплати праці, тоді як 64,7% відповіли, що залишать існуючий рівень. Водночас майже половина респондентів повідомила, що матеріальна мотивація працівників вже була скорочена. Тож збільшення числа претендентів – люди шукають, де їм заплатять більше.
  3. Швидка зміна пріоритетів і нерівномірність. Коли в одних сферах кількість вакансій зменшувалася більше, ніж в 2 рази, в інших вона виростала втричі. І в межах однієї сфери під час весни та літа можна було спостерігати то злети, то падіння кількості пропозицій про роботу. Наприклад, на початку карантину, в другій половині березня, активно шукали IT-фахівців – тоді кількість вакансій збільшилася на 125%. Це досить очікувана ситуація, пов'язана з переходом компаній на дистанційну роботу. Роботодавці активно шукали спеціалістів, які зможуть підтримувати життєздатність IT-інфраструктури. А ось вже в квітні динаміка відчутно сповільнилася: в порівнянні з березнем вакансій тут стало більше лише на 32%. У першій половині травня в загальному обсязі вакансій кількість пропозицій про роботу IT ще впали.

Тож хто зараз найбільше затребуваний?

Можна сказати, що ринок праці дещо принишк під час пандемії. Олена Кірільєвніна, керівниця напряму по роботі з партнерами сайту з пошуку роботи Jooble говорить, що цього літа було загалом опубліковано на 25% менше вакансій, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас відбулися зміни у пропозиціях від роботодавців. Якщо в минулому році компанії зі сфери будівництва та архітектури входили до переліку найактивніших, то сьогодні вони поступилися підприємствам, що займаються логістикою та транспортними послугами. Але попри загальний спад активності на ринку праці, компанії зі сфери роздрібної та гуртової торгівлі, а також виробництва, залишаються найактивнішими роботодавцями другий рік поспіль.

«За даними Jooble, компаніям, що працюють у гуртовій та роздрібній торгівлі, цього літа найбільше були потрібні менеджери з продажів та продавці-консультанти, як і минулого року, а також – продавці на ринки. Усього в цій галузі було доступно понад 27000 вакансій, що на 35% більше, ніж влітку 2019.

Для роботи на виробництві роботодавці найчастіше розміщували на сайті Jooble вакансії вантажників, різноробів та охоронців – влітку для них було доступно понад 20000 вакансій по всій Україні, що на 20% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

На підприємства, що надають логістичні послуги, цього літа потрібні були водії-далекобійники, автослюсарі та водії таксі – за три літні місяці у цій галузі було доступно понад 13000 вакансій, що на 13% більше, у порівнянні з минулим роком», – розповіла Олена Кірільєвніна.

За даними кадрового порталу grc.ua, найбільше постраждали від коронакризи і відчутно скоротили кількість вакансій готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси, ритейл. Наприклад, навесні традиційно йде активний пошук персоналу для готелів, що передує сезону відпусток. Однак в березні 2020 року кількість вакансій у цій сфері зменшилася більш ніж на 50% в порівнянні з лютим і ще майже на 40% в квітні в порівнянні з березнем. Відчутно скоротилася кількість вакансій від компаній, які надають послуги (салони краси, туризм, домашній персонал, пошиття, ремонт одягу та взуття, центри розваг тощо).

Онлайн-сервіс замовлення послуг Kabanchik.ua теж поділився спостереженнями. «З червня по серпень на послуги автоінструктора було 1160 замовлень, що на 80% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Також, щоб уникнути зайвих контактів, багато людей, як і раніше, вважають за краще замовляти доставку ліків онлайн. Попит на цю послугу зріс на 85%», – відмітили в компанії. Там також додали, що послуги, затребувані у час жорсткого карантину, просідають. «У середині червня попит на кур'єрські послуги просів на 30% – 4.2 тис замовлень. Якщо Київ увійде в червону зону, і в столиці знову запровадять жорсткий карантин, то, швидше за все, знову зросте попит на послуги доставки", – розповідає керівниця відділу маркетингу Kabanchik.ua Ольга Сорока.

Повертаймося в офіси, пані і панове…

Повністю відмовитися від роботи в офісах неможливо
Повністю відмовитися від роботи в офісах неможливо

Що ж, наскільки сталими будуть усі ці зміни і тенденції на ринку праці, ми побачимо в найближчий рік. А тим часом, співзасновник і голова Netflix Рід Хастінгс у недавньому інтерв’ю The Wall Street Journal поділився прогнозами про роботу підприємств у нових умовах. Він вважає, що повністю відмовитися від роботи в офісах неможливо, тож після пандемії більшість компаній скасують дистанційну форму роботи і повернуть співробітників на робочі місця. «Неможливість працювати лицем до лиця, особливо в міжнародному масштабі, – це чистий негатив», – сказав Хастінг, але зазначив, що графік роботи в офісі все ж зміниться. Він прогнозує, що багато компаній після пандемії перейдуть з п’ятиденки на офісну чотириденку і дозволять співробітникам раз на тиждень не з’являтися в офісі, а працювати з дому. Що ж, непогана перспектива, чи не так?

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-