1 вересня. Пам’ятні дати

День знань - одне із головних свят учбового року – урочисте, хвилююче і відповідальне. Це свято об’єднує всю громаду – від найменших, тих хто вперше піде до школи і стане першокласником, до серйозних старшокурсників – тих, хто стоїть на порозі дорослого життя.

Цього року, у зв’язку з пандемією коронавірусу, початок нового навчального року буде без традиційного свята першого дзвоника. Крім того, сьогодні відкрили свої двері навчальні заклади тих регіонів які віднесені до «зеленого», «жовтого» та «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки. У районах «червоної» зони навчання відбуватиметься дистанційно.

Разом з тим, цьогоріч свої особливості матиме не лише початок навчального року, а й сам освітній процес. Так, Міністерство охорони здоров’я розробило загальні правила роботи шкіл з 1 вересня. Одне з них – обов'язкове вимірювання температури працівників школи. За температури 37,2 і вище їх не допускатимуть до роботи.

Для учнів 5-11 класів пересуватися та заходити в приміщення школи можна лише в масці, але під час занять її можна буде зняти. Натомість учням 1-4 класів пересування приміщенням закладу освіти дозволятиметься без використання маски.

У регіонах «помаранчевої» зони педагогам рекомендовано використовувати захисні щитки, а в «зеленій» чи «жовтій» - просто дотримуватися відповідної дистанції.

Перед початком занять викладач повинен опитати учнів про самопочуття. У разі підтвердження коронавірусу у когось з учнів увесь клас має піти на самоізоляцію.

Дозатори з антисептиками повинні знаходитися тільки на вході в начальний заклад. А надалі після кожного уроку діти повинні мити руки з милом.

Крім того, рекомендовано проводити всі заняття в одному кабінеті, а за можливості – на свіжому повітрі.

В свою чергу Міністерство освіти і науки спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) запускає інформаційну кампанію «Школо, ми готові». Мета кампанії – проінформувати вчителів і адміністраторів шкіл, учнів та батьків про правила та умови безпечного навчання в умовах пандемії COVID-19 у навчальному році 2020/2021. А також – залучити вчителів, батьків та учнів до використання та поширення найкращих практик безпечного навчання у новій реальності.

Події дня:

1 вересня 1482 року кримський хан Менґлі І Ґерай захопив Київ, спалив усі собори і церкви (зокрема і Києво-Печерський монастир), захопив у полон велику кількість людей. Цей спустошливий похід він здійснив за лихим намовлянням московського князя Івана ІІІ. На той час Київщина належала до південних околиць Великого князівства Литовського, а Іван ІІІ спав і бачив себе «собирателем руських земель». Звісно, Литовське князівство йому в цьому заважало, а хитрощам і цинізму він добре навчився від золото ординців. Сам іти на Київ він не наважився, а от кримських татар намовив – як мовиться, добре «чужими руками жар загрібати». Згодом у подарунок Москві хан вислав чималий віз з награбованим добром із київських соборів і церков. Свідчення про ті страшні криваві події можна знайти в літописах. Згодом Менґлі І Ґерай ще неодноразово за активної підтримки Москви здійснюватиме напади на Київщину, Чернігівщину, Поділля і Волинь. А ще цей кримський хан відомий тим, що за його правління Кримське ханство остаточно відокремилося від Золотої Орди й потрапило під протекторат Османської імперії. Він був сином Гаджи І Ґерая – засновника Кримського ханства, та дідом Сулеймана І Великого (Пишного) – одного з найвизначніших турецьких султанів, дружиною якого була українська бранка Роксолана.

1 вересня 1939 року почалась Друга світова війна (1939-1945) – один з найбільших збройних конфліктів в історії людства. Того дня на територію Польщі увійшло майже півтора мільйона німецьких солдат. Вторгнення відбувалося вздовж майже усього польського кордону за активної підтримки авіації та артилерії. Як відомо, нацистська експансія в Європі розпочалася раніше - у 1938 році Гітлер анексував Судети, Австрію, потім, у березні 1939 остаточно окупував Чехословаччину. У 1939-1941 рр., після серії наступальних операцій та договорів, нацистська Німеччина завоювала чи контролювала більшу частину континентальної Європи, і сформувала союзи з Італією та Японією. Пактом Молотова-Ріббентропа від серпня 1939 року Німеччина та Радянський Союз розділили та анексували території своїх європейських сусідів - Польщі, Фінляндії, Румунії та країн Балтії. Світова спільнота мовчки спостерігала за агресивними діями Німеччини та СРСР, лише час від часу висловлюючи «глибоку стурбованість». Але після вторгнення на територію Польщі політичні лідери деяких європейських країн змушені були об’єднати зусилля задля протистояння Гітлеру – 3 вересня Британія і Франція оголосили Німеччині війну. Тим часом, 17 вересня радянські війська розпочали окупацію Польщі зі сходу. Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня - Львів, 24 - Дрогобич, 26 - Яворів, 27 - Старий Самбір. А 28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву. 22 червня 1941 року німецькі війська перейшли кордон СРСР, відкривши найбільший в історії сухопутний театр війни. 7 грудня 1941 року Японія напала на американську військову базу Перл-Гарбор (Гавайські острови). Так, Японія розпочала війну проти США та Великої Британії на Тихому океані і в Азії. Після цього війну США оголосили Німеччина та Італія. 1 січня 1942 року у Вашингтоні 26 країн (зокрема СРСР, США, Велика Британія) підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу проти Німеччини, Японії, Італії та їх сателітів до повної перемоги. Друга світова війна тривала шість років і завершилася 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. В цій війні брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. Друга світова забрала життя щонайменше 80 мільйонів людей (як цивільних так і військових). Окрім того, під час тієї війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя. Від червня 1941 по жовтень 1944 року центром війни в Європі була територія України, яка зазнала у зв'язку з цим величезних матеріальних і людських втрат. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. Вихідці з України зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. На боці Об’єднаних Націй вони воювали у складі армій Великої Британії та Канади - 45 тисяч осіб, Польщі - 120 тисяч, СРСР - близько 6 мільйонів, США - 80 тисяч і Франції 6 тисяч, а також в самій Україні в лавах УПА перебувало до 100 тис. осіб. Із закінченням воєнний дій, членами антигітлерівської коаліції був визначений повоєнний устрій світу та створені міжнародні інститут, зокрема Організація Об'єднаних Націй, які діють й понині і виконують головну роль в міжнародних відносинах. Крім того, в результаті Другої Світової війни серйозно змінилися європейські і світові кордони. Так згідно з Ялтинськими домовленостями (лютий 1945 року), двосторонньою угодою між СРСР та Чехословаччиною (29 червня 1945 року), радянсько-польським договором (16 серпня 1945 року), Паризькою угодою між СРСР та Румунією (лютий 1947 року) більшість українських етнічних територій були включені до СРСР у складі УРСР.

Ювілеї дня:

188 років від дня народження Олександра Поля (1832–1890), українського підприємця і громадського діяча, краєзнавця, першого Почесного громадянина Катеринослава (нині Дніпро). Зібрана ним колекція предметів старовини (бл. 5 тис.) стала основою для створення музею його імені в Катеринославі (нині Дніпровський історичний музей). Крім цього, Поль відкрив залізну руду Криворіжжя і доклав чимало зусиль для розвитку вітчизняної металургії. Народився Олександр Поль в селі Малоолександрівка під Верхньодніпровськом, в сім’ї поміщика. Його батько походив з англо-шведського кардинальського роду, мати була онукою українського гетьмана Павла Полуботка. Після закінчення юридичного факультету Дерптського університету (нині м. Тарту, Естонія), Олександр Поль у вільний час багато подорожував Катеринославською губернією, оглядав місцеві визначні пам’ятки – кургани, городища, урочища і збирав фольклорний матеріал по українських хуторах. Під час однієї з таких мандрівок, біля невеликого селища Кривий Ріг він несподівано натрапив на оголення залізняку. Понад 15 років знадобилося Полю «пробивати» ідею промислового видобутку залізної руди. На батьківщині розуміння він не знайшов, зате підтримали французи. У Парижі було створене «Акціонерне товариство залізняку Кривого Рогу», яке почало свою діяльність видобуванням руди для заводу Юза на Донбасі, а потім, разом із зростанням масштабів, і для всього краю. Невдовзі виникла проблема транспортування: потрібна була залізниця, яка б з’єднала Кривий Ріг з Донбасом. І знову Олександр Поль писав різні прохання до Петербурга; їздив, оббивав пороги столичних міністерств і відомств, доводячи вигідність проекту. І цю справу Поль довів до кінця. В травні 1884 року залізницю з Донбасу до Кривого Рогу та міст через Дніпро в Катеринославі було введено до експлуатації, а через три роки було задуто першу домну.  За короткий час провінційний степовий Катеринослав перетворився в один з найбільших індустріальних центрів не лише України, але й усієї Російської імперії. Його скромно називали «краєзнавцем», а у 1954 році знищили навіть могилу – церкву і склеп під нею, де, за різними історичними даними, було поховано Олександра Поля, зрівняли з землею. Наразі розташування фундаменту церкви встановлено. Надалі на місці поховання Поля міська влада Дніпра планує створити пантеон або ж кенотаф почесних громадян міста. Відомо, що крім Поля на території того кладовища знаходилися могили також інших видатних містян.

Цього дня народився Микола Сядристий (1937), український художник, майстр мікромініатюри. Микола Сядристий народився на Харківщині. Навчався в Харківському художньому училищі та Харківський сільськогосподарський інститут імені В. В. Докучаєва. Майстер створює мікромініатюри вже понад 50 років. Цікаво, що «мікромініатюру», як вид мистецтва, винайшов саме Сядристий. Він створює як художні так в технічні мікромініатюри: найменшу у світі книгу  - «Кобзар» Тараса Шевченка (розмір 0,6 кв. мм), вироби з золота - вітрильний фрегат «Пам’яті Гріна» (337 деталей, довжина 3,5 мм), наймініатюрніший у світі діючий синхронний електромотор (у 200 раз менший за макове зерно), портрети-барельєфи, вирізані на кісточках плодових дерев. За весь період творчості майстра вже відбулось 65 його персональних виставок. Нині роботи Миколи Сядристого можна побачити в Музеї мікромініатюри, який знаходиться в Киево-Печерській Лаврі, а також в князівстві Андора, де в місті Ордіно діє музей Миколи Сядристого.

73 роки від дня народження Миколи Мозгового (1947-2010), відомого українського композитора-пісняра, естрадного співака. Автор популярних українських естрадних пісень: «Зачаруй нас, любов», «Серце скрипки», «Тополиний край», «Минає день», «Рідний край». Народився Микола Мозговий в с. Сарнів на Хмельниччині. Перший дотик до мистецтва – концерт у колгоспному клубі, куди його малого, за руку привів батько. Після школи вчився в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. У 1969 році поступив до Харківського юридичного інституту. Одночасно, з 1971 по 1973 рік навчався у Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва у м. Києві. Зрештою музика перемогла юриспруденцію і Мозговий почав працювати солістом-вокалістом «Укрконцерту», де прослужив понад 20 років. З 1993 року очолював Український мистецький фонд імені Володимира Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта). З 1999 року – завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професор (2004). З березня 2005 року – генеральний директор-художній керівник Національного палацу мистецтв «Україна».