В Україні бракує суддів: вишикувалися черги зі справ

В Укрінформі відбувся круглий стіл, присвячений конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ініціювала експертне обговорення проблеми Вища Рада Правосуддя. Представники органів системи правосуддя та експерти шукали відповіді на питання, як подолати неукомплектованість судів та розблокувати формування конкурсної комісії для проведення конкурсу на посади членів ВККСУ.

Стоп, комісіє! 90 днів – на формування нової

Отже, на сьогодні в державі існує майже 2 тисячі суддівських вакансій. Ще стільки ж суддів не завершили кваліфікаційне оцінювання, яке було розпочато відповідно до закону 2016 року як екстраординарний механізм оцінки діючих суддів. Це відбивається на роботі всієї судової системи, адже нікому не гарантується належний доступ до правосуддя.

Через брак суддів справи в судах призначаються через тривалі проміжки – перші засідання відбуваються через півроку, а іноді й пізніше. Тому питання формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка відповідає за добір кандидатів на суддівські посади та кваліфікаційне оцінювання, а також переведення суддів, і стало стратегічним для функціонування судової системи.

Що зумовило таку гостроту проблеми? 7 листопада 2019 року набрали чинності зміни до Закону про судоустрій, статус суддів та Вищу раду правосуддя, який набрав чинності (закон 193-IX), які визначили кілька основоположних речей.

Перше – одномоментно було припинено роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Припинено без визначення перехідних процедур, механізмів на той період - доки не буде сформовано нову ВККС за новим принципом.

Друге – строк формування ВККС було визначено вкрай стислим з огляду на оперативне вирішення цього питання, а саме: 90 днів.

Третє – формування ВККС передбачено за абсолютно новим принципом – без квот, на конкурсних засадах.

Відтак, на Вищу раду правосуддя було покладено обов’язок сформувати конкурсну комісію та ВККС, забезпечивши роботу обох цих інституцій.

Досі, однак, комісії не створено. З кого питати?

Хто зупинив процес?

​Світлана Шелест, член Вищої ради правосуддя, пояснює зволікання зі створенням конкурсної комісії тим, що законодавець визначив склад конкурсної комісії таким чином, що сформувати її у ВРП не можуть.

«За законом конкурсна комісія має складатися з шістьох осіб, троє з яких – це обрані з числа Ради суддів, і троє – міжнародні експерти, запропоновані міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання корупції відповідно до міжнародних договорів. Законодавець визначив таким чином, що з числа міжнародних експертів суб'єктами формування комісії є міжнародні організації, які свого часу формували Громадську раду міжнародних експертів відповідно до Закону про Вищий антикорупційний суд», - пояснює Шелест і зазначає, що Вища рада правосуддя звернулася до цих суб'єктів з проханням номінувати свої кандидатури, але не отримала пропозицій.

Натомість отримала … критику від деяких громадських організацій: ВРП, мовляв, гальмує процедуру або внормовує її таким чином, щоб у конкурсі не брали участі міжнародні експерти.

Олександр Дроздов, президент Спілки адвокатів України закликає не поспішати «призначати винних у зраді». Він вважає ситуацію, що склалася, наслідком поспішного припинення діяльності старої ВККС.

«Я не бачу якихось вад з точки зору верховенства права, міжнародних норм, європейських стандартів щодо проведення конкурсу на зайняття посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Я б діяв так само: у межах усіх цих правових вакуумів, юридичних конфліктів і колізій важливо напрацювати механізм, який би дав можливість провести цей конкурс. Навіть якщо проводити його довелось би за складних законодавчих, а можливо, й політичних умов», - говорить Дроздов, вважаючи, що це може бути гарним прикладом для підручників, як неналежне використання законодавчих повноважень.

Він також висловив нерозуміння, чому, приміром, він сам, як новопризначений член попереднього складу ВККСУ, потрапив під, по суті, люстраційну заборону 193-IX бути обраним до цього органу знову. За його словами, саме недосконалість закону створила нинішню складну правову ситуацію.

Андрій Овсієнко, Голова Вищої ради правосуддя висловив зауваження: популяризується думка, що єдиною причиною відсутності кандидатур від міжнародних організацій є незгода з деякими положеннями формування ВККС, але це принципово не так.

«Так, - каже він, - ми звертаємо увагу на думку міжнародних експертів, але є чимало національних експертів і наукових установ, і їхня думка також не може ігноруватися при обговоренні таких складних загальнонаціональних питань, як створення органів суддівського врядування, на які покладено такі відповідальні зобов'язання. Глибокий аналіз законів наштовхне будь-якого юриста на певні міркування, які, мабуть, приведуть до глибшого розуміння проблеми», - говорить Овсієнко.

Серед вітчизняних установ, які має на увазі Овсієнко і які є глибоко в темі, можна вважати Національну школу суддів України. Тут готували документи про конкурс до ВККС і мають відповідну робочу групу фахівців. Один із них, заступник начальника відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів та органів суддівського врядування НШСУ Олександр Іщенко називає «значним викликом» формування самого суб'єкта, який має сприяти ВРП у реалізації положень закону про конкурс на посаду члена ВККС.

«Йдеться про конкурсну комісію, яка має досить специфічний для національної системи порядок її формування. За такого законодавства сформувати дієву конкурсну комісію без участі одного з суб'єктів, який має запропонувати кандидатуру, є неможливим. Тож треба негайно вирішувати питання щодо процедури формування конкурсної комісії», - наголошує Іщенко.

Водночас Овсієнко говорить, що критика очолюваної ним ВРП також стосується процедури конкурсного відбору кандидатів у члени ВККС. Мовляв, ВРП унормувала процедуру відбору, встановивши конкретні критерії щодо фахового досвіду і знань, і тим самим нівелювала роль міжнародних експертів.

Голова ВРП не бачить це причиною всіх бід.

«Ми мали досвід формування Громадської ради міжнародних експертів Вищою кваліфікаційною комісією. Кандидати до Громадської ради міжнародних експертів також подавали певні документи. Вони є необхідні, щоб сформувати думку щодо кожного з кандидатів», - говорить голова ВРП.

Чому не обійтись без міжнародних експертів

Тим часом Галина Чижик з Центру протидії корупції та Громадської ради доброчесності наголошує, що треба бачити відритий, чесний і прозорий конкурс, так як це передбачено змінами до закону про судоустрій, а не так, як це передбачено положенням, яке затвердила ВРП. Вона вважає, що це положення не відповідає багато в чому тому закону, на підставі якого воно нібито розроблялося.

«Вища рада правосуддя чомусь собі дозволила встановлювати невиправдані й незаконні переваги для суддів на конкурсі. Закон говорить, що будь-який правник, який має 15 років професійного стажу, відповідну освіту і головне - доброчесність та репутацію, може стати членом Вищої кваліфікаційної комісії. І не може бути перевагою те, що такий правник має суддівський досвід», - зазначає Чижик.

Світлана Шелест з ВРП на це відповіла: «Ми лише заклали принцип, що при однаковій кількості балів перевагу матиме суддя. Жодним чином ми не нівелювали значимість і фаховість інших правничих професій».

Чижик також звертає увагу на те, що у ВРП стверджують: мовляв, міжнародні організації не рекомендували експертів через якісь вади закону. Насправді, каже вона, міжнародні організації не рекомендували експертів через вади положень, які затвердила ВРП.

«І представники Ради Європи, і представники Венеційської комісії погоджуються, що залучення міжнародних експертів, щоб реформувати судову систему України, є виправданою мірою», - зазначає представниця громадського сектору.

Вона також наголошує, що міжнародні організації не повинні підтверджувати кваліфікацію своїх експертів, крім того, це не обов'язково мають бути фахівці з боротьби з корупцією.

Натомість голова ВРП Овсієнко зачитав норму закону, згідно з якою міжнародні експерти мають бути запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання корупції.

«Тлумачити це можемо будь-яким чином, але я лише процитував норму закону, яка визначає вимоги до цього елементу конкурсної комісії», - парирував Овсієнко.

Він нагадав, що на основі рекомендацій попередньої ВККС Вища рада правосуддя встигла подати президентові подання на понад 100 суддів. І, таким чином, кількість суддів, які не здійснюють правосуддя, впродовж двох років значно скоротилася.

У підсумку, більшість учасників круглого столу погодилися з тим, що закон 193-IX потребує змін та вдосконалень.

Павло Різаненко

Відео з круглого столу дивіться тут