Як працюють європейські журналісти-розслідувачі
Про це свідчать дані дослідження моделей функціонування європейських розслідувальних медіа, здійснених центром розвитку журналістики Media Development Foundation і презентованих в Укрінформі у четвер.
"88% часу журналістів витрачається на: планування, збір даних та виробництво.12% витрачається на просування та оцінку впливу", - йдеться у дослідженні.
З цього приводу заступник директора з досліджень Могилянської школи журналістики Дарія Орлова зазначила, що такий розподіл часу у роботі є дисбалансним, і необхідно більше часу виділяти на спілкування з аудиторією.
"Типова проблема, яку ми побачили, проаналізувавши відповіді журналістів на питання, це те, що є дисбаланс у роботі, оскільки левова частка часу витрачається на редакційні завдання, щоб продукувати контент. Якщо подивитись на просування і відстежування впливу - досить незначний відсоток часу (12% - ред.) витрачається, хоча тут є великий потенціал. Він полягає в тому, щоб розуміти свою аудиторію і спілкуватися з нею", - сказала вона.
Орлова додала, що одна з рекомендацій авторів дослідження полягає в тому, щоб редакції співпрацювали з фахівцями із залучення аудиторії та громад.
"Маючи тісний контакт з аудиторією, можна отримати багато ресурсу. В деяких країнах люди доволі охоче беруть участь у процесах зі збору даних, відчуття, що вони залучені до великого проєкту, дає певне задоволення. І це те, що можна використати", - зауважила вона.
Згідно з дослідженням, розслідувальні медіа можна класифікувати за чотирма організаційними типами: Модель повної інтеграції: визначають своєю місією всю низку завдань - від висвітлення теми до просування матеріалів й виконують їх усі під «одним дахом»; Виробники контенту: зосереджуються на висвітленні тем та сторітелінгу, мають партнерів для розповсюдження матеріалів. Зазвичай «виробники контенту» розглядають адвокацію як таку, що виходить за межі їх головної місії; Локальна модель: передбачає значне використання волонтерів для збору даних та локальної мобілізації. Медіаорганізації зосереджуються на редакційних завданнях та власне виробництві контенту.
Також у дослідженні описана модель, базована на компетенціях: збалансована модель, яка передбачає залучення зовнішніх фахівців та волонтерів/організацій громадянського суспільства на різних етапах роботи, відповідно до прагматичної оцінки сил та спроможностей.
Повний текст дослідження читайте тут.
Під час дослідження експерти аналізували 30 європейських медіа.
Media Development Foundation (MDF) є центром з розвитку журналістики в Україні і в Центральній та Східній Європі, зусилля якого спрямовані на посилення спроможності журналістів та медіаорганізацій.
MDF працює з редакціями, щоб допомогти їм впроваджувати інноваційні бізнес-моделі, переважно через програми медіа акселераторів, а також використовує широку партнерську мережу для стимулювання кар'єрного розвитку молодих журналістів, заповнення прогалин у професійних навичках та обміну досвідом щодо ефективних та неефективних практик.
