Комісія з журналістської етики вимагає переписати

Комісія з журналістської етики вимагає переписати "з нуля" законопроєкт про дезінформацію

Заява
Укрінформ
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) вимагає від уряду та Міністерства культури, молоді та спорту зняти з розгляду так званий законопроєкт щодо дезінформації та розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля.

Про це йдеться у заяві КЖЕ, оприлюдненій на сайті громадської організації.

"КЖЕ заявляє про рішуче відмежування від законопроєкту, представленого МКМС, і не бачить жодної можливості його доопрацювання чи покращення за результатами обговорення", - наголошується у заяві.

Експерти нагадують уряду, що КЖЕ разом з журналістськими та галузевими організаціями зробила значну частину роботи щодо плану і програми, як врегулювати питання національних прескарт, підвищити відповідальність журналістів у межах справжнього саморегулювання.

“Цей складний шлях не може бути зруйновано підміною понять, створенням псевдосаморегуляції чи введенням органів державного контролю за діяльністю журналістів, що мають повноваження органів цензури. Ми наголошуємо, що не можна поєднувати в одному законопроєкті відповідальність за дотримання професійних стандартів та відповідальність за дії осіб проти держави. Перше має регулюватись через журналістські організації, а друге — відповідальність правоохоронних органів. Саме таке розмежування має покласти край спекуляціям та спробам ввести приховану цензуру, та ще й руками журналістів”, - акцентується в заяві.

Водночас у КЖЕ усвідомлюють, що окремі журналісти та власники ЗМІ зловживають свободою слова, і готові робити усе належне, аби мінімізувати наслідки такого зловживання.

“Проте ми свідомі того, що у вільному та демократичному суспільстві свобода слова важливіша, ніж чистота рядів журналістського цеху. Спроби загнати усіх журналістів в єдину організацію, нав’язати єдині стандарти, карати за будь-які відхилення від "партійної лінії" - матимуть ще гірші наслідки, ніж ті, які ми зараз маємо через безвідповідальність окремих журналістів”, - зазначають у КЖЕ.

Також профільна громадська організація абсолютно заявляє про непідтримку тієї ролі уповноваженого з питань інформації, яка прописана в законопроєкті.

“На наш погляд, цей уповноважений має стати на захист чесних та професійних журналістів і мати відповідні повноваження: допомагати редакціям та журналістам отримувати інформацію, захищати від переслідування, вчасно реагувати на загрози життю та здоров’ю журналістів”, - пояснюють експерти.

Разом з тим Комісія з журналістської етики занепокоєна й запровадженням кримінальної відповідальності за дезінформацію. З огляду на це в КЖЕ наголошують, що як показує світовий досвід, застосування відповідальності є ефективним лише у виняткових випадках, однак це не може виступати системною зброєю проти дезінформації.

“Натомість потрібно розвивати суспільне мовлення, ефективно застосовувати антимонопольне законодавство, боротися із "джинсою", обмежувати пряму та непряму політичну рекламу та розвивати інструменти протидії мові ворожнечі, за що можуть застосовуватися й відповідні покарання, оскільки дезінформація доволі часто спрямована саме на це”, - наголошується в заяві.

Зазначається, що КЖЕ разом із усіма партнерськими організаціями готова долучитися до розробки законодавства, що зробить засоби масової інформації в Україні справді вільними, незалежними та відповідальними.

Читайте також: Про законопроєкт щодо дезінформації пишуть багато неправди — Бородянський

Довідково. Комісія з журналістської етики — всеукраїнська громадська організація, створена 16 вересня 2001 року під час установчих зборів журналістської ініціативи «Журналісти — за чисті вибори». Офіційна реєстрація ВГО відбулася в Міністерстві юстиції України у 2003 році. На сьогодні головою КЖЕ є журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, медіа-експерт, медіа-тренер Андрій Куликов.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, молоді та спорту України 20 січня оприлюднило проєкт закону щодо забезпечення національної інфобезпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як «законопроєкт про дезінформацію».

У міністерстві запросили до участі в обговоренні представників ЗМІ, профільних інституцій та громадських організацій, медіаекспертів та медіаюристів.

У МКМС наголосили, що законопроєкт покликаний забезпечити реалізацію права громадян на доступ до достовірної збалансованої інформації через запровадження механізмів боротьби з дезінформацією в інформаційному просторі України та підвищення рівня медіаграмотності населення в умовах гібридної агресії РФ.

На 28 січня призначено наступний етап публічного обговорення законопроєкту про дезінформацію.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-