Експерти не радять поспішати із законом про амністію: потрібен діалог
Про це науковці та правозахисники заявили в ексклюзивному коментарі Укрінформу.
«Розмову про амністію слід починати дуже обережно, враховуючи два моменти. У суспільства, яке проживає війни та кризи, запит на покарання завжди вищий, аніж здатність до прощення. Травми, для когось втрати близьких, втрати співвітчизників, скорботи – емоційна напруга дуже серйозна та зрозуміла. Україна ще не мала такого досвіду”, - сказав заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха.
Тому, на його думку, юридичний процес забезпечення амністії мають супроводжувати іноземні фахівці, за допомогою яких мають бути встановлені ті самі червоні лінії, а кожне законодавче обмеження має бути вивірене. Хоча й без жодної експертизи зрозуміло, що люди, які скоїли тяжкі злочини, не можуть бути амністовані, зазначив Головаха.
Він вважає, що не варто “якось штурмувати цей процес”, необхідність судити та амністувати має бути обґрунтована до деталей. “І, звісно, праця над законом повинна забезпечуватися найширшим суспільним діалогом про це, держава сама повинна виходити та говорити про це з людьми. І вона повинна бути головним джерелом інформації та інтерпретації. Я би сказав, що кожен крок на шляху прийняття якогось законодавства має супроводжувати ілюстрація: ось чому так було зроблено в тій чи іншій країні, ось кого амністували, а кого не амністували. Ось чому ми використали міжнародний досвід цієї країни – і як це допомогло”, - наголосив експерт.
Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров також вважає, що дискусію про амністію слід розпочинати.
«Люди мають обговорити та усвідомити – яка амністія потрібна, кому можна пробачити, а кого пробачати не можна. Слід проговорити – що є злочином, а що правопорушенням. І лінії розділу тут провести не так вже й важко: ті, хто скоїв злочини – тяжкі або особливо тяжкі, той не може бути амністований. Вбивства, катування, ґвалтування пробачати не можна. Пропозиції амністувати всіх, які вже лунали, приймати не можна. Поділ має проходити так: чи скоїли насильницькі злочини, чи ні», - вважає правозахисник.
Деталізуючи відповідь, правозахисник сказав, що під статтю “фінансування тероризму” не повинні підпадати підприємці. Амністовані мають бути й ті, хто отримував кошти з бюджету – лікарі, вчителі, представники комунальних служб та навіть співробітники цих так званих «органів влади», вважає він. На думку Захарова, найголовніше - закон слід писати тоді, коли буде існувати певна домовленість із суспільством про те, яким він має бути. Його основою мають стати спільні рішення влади та суспільства – тільки тоді результатом дії закону стануть і згода, й компроміс, наголосив Захаров.
