Україна–Угорщина: чи сприятиме діалогу ідея створення Притисянської ОТГ?

Україна–Угорщина: чи сприятиме діалогу ідея створення Притисянської ОТГ?

Фото, відео
Укрінформ
Після президентських і парламентських виборів в Україні Будапешт, схоже, змінив тактику дій на Закарпатті

Є великі сподівання на потепління відносин між Україною й Угорщиною. В усякому разі, після обрання Володимира Зеленського президентом України в новому українському уряді заговорили про чіткі сигнали, які надходять з угорської сторони, щодо готовності до діалогу із проблемних питань у двосторонніх відносинах.

Ось що сказав із цього приводу віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба у коментарі Укрінформу 19 вересня:

"Я працював послом у Раді Європи і був глибоко занурений в угорську проблематику. Якщо чесно, я не бачу там (у відносинах України й Угорщини – ред.) нерозв'язуваних вузлів, але потрібна політична воля, щоб їх розв'язати. Можу сказати, що коли президент Зеленський був обраний, то ми ще у Страсбурзі мали розмови з угорцями, і вони надсилали чіткі сигнали, що готові говорити".

Віцепрем'єр підкреслив, що Україна й Угорщина мають відновити довіру у відносинах, оскільки лише це дозволить шукати спільні компромісні рішення.

"Безумовно, ані Угорщина, ані Україна не розглядають цей процес, як – давайте зробимо якийсь односторонній крок, а потім подивимося, що буде, – це має бути проговорено. Обидві сторони мають піти на поступки. Тому відбуватимуться контакти на різних рівнях, консультації для того, щоб прозондувати ґрунт і зрозуміти – на який результат ми можемо вийти. Але очевидно, що у нас набагато більше інтересів, які нас об'єднують, аніж питань, які роз'єднують. Тому я вважаю, що ми можемо досягти спільної мови. Але обидві сторони мають довіряти одна одній, а це потребує роботи", – резюмував Кулеба.

Довіра – це важливий елемент у міждержавних відносинах. І вона може існувати лише тоді, коли жоден із суб`єктів не вдається до односторонніх дій, які можуть бути розцінені іншою стороною, як зазіхання на її суверенітет.

Повернімося трохи в минуле й згадаймо, що певне загострення взаємовідносин між Україною та Угорщиною перейшло в активну фазу ще влітку 2018 року, коли стало відомо про створення в угорському уряді посади «уповноваженого міністра з питань розвитку Закарпатської області», яким мав стати Іштван Грежа, – кадровий угорський дипломат. В українському МЗС це розцінили як зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет України. Цьому передувала серія вибухів в офісі Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), розслідування якої було на контролі офісу прем’єр-міністра Віктора Орбана, а після – дипломатичний конфлікт через вручення угорських паспортів у будівлі Консульства Угорщини в місті Берегово – що спричинило до взаємовисилки дипломатів з обох країн. Нові закони України «Про освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» були розцінені в коментарях посадових осіб Угорщини як такі, що реалізують антиугорську політику на Закарпатті.

Так чи інакше, за минулий рік прикладів таких конфліктів Україна–Угорщина різного рівня можна назвати ще десяток, але у Будапешті, очевидно, розраховували на зміну влади і можливе пом`якшення української позиції після президентських і позачергових парламентських виборів в Україні. Саме на них, очевидно, і зробили ставку в Будапешті, розробивши певну стратегію роботи з етнічними угорцями на Закарпатті. Втім, уже можна стверджувати, що вона виявилася програшною по трьох основних пунктах: Притисянський виборчий округ, «дипломатичний десант» та ставка на Брензовича.

Пункт 1Притисянський виборчий округ. Виборчі перегони в Україні стартували з інформаційної «розкрутки» питання створення угорського виборчого округу на Закарпатті. Скоріш за все, пряме завдання зареєструвати його отримав тодішній нардеп та голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, який подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України за відмову у створенні так званого «Притисянського виборчого округу», – виборчого округу на території 4-х районів Закарпаття вздовж річки Тиса, де компактно проживають етнічні угорці. Суд, як відомо, відмовив Василю Брензовичу, а ЦВК так і не зареєструвала виборчий округ.

Пункт 2 – «Дипломатичний десант». Угорські дипломати та представники владних структур напередодні парламентських виборів в Україні відвідували зустрічі пробудапештських кандидатів на Закарпатті з електоратом, тим самим невідкрито агітуючи за них. І що це було, як не втручання у виборчий процес? Залучений у цьому був навіть заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр, який виступав перед угорцями у Берегові. У справу змушене було втрутитися українське МЗС, попередивши про відповідальність за подібні дії. Це вдарило по міжнародному іміджу Угорщини, після чого дипломати та урядовці стали з’являтись на подібних зустрічах рідше.

Пункт 3 – ставка на Брензовича. Етнічні угорці Закарпаття планували відрядити до парламенту України трьох своїх представників. Це – Йосип Борто (округ №68 із центром в Ужгороді), Мікловш Товт (округ №69 із центром у Мукачеві) та Василь Брензович (округ №73 із центром у Виноградові), який одночасно очолював ТУКЗ-КМКС, був нардепом та найбільш наближеним закарпатським угорцем до команди прем’єра Віктора Орбана.

Якщо двох перших можна було вважати технічними кандидатами, то реальну ставку офіційний Будапешт, очевидно, робив саме на Василя Брензовича. Щоправда, на той час Брензович уже дещо втратив вплив серед угорців регіону – через скандали з розподілом коштів фонду «Еган Еде» та підозри у фінансових махінаціях щодо коштів інших угорських благодійних фондів.

Результатом такої передвиборчої стратегії став програш головного фаворита перегонів Василя Брензовича (26,2%) самовисуванцю Владиславу Поляку (39,7%), а також двох інших кандидатів – Мікловша Товта та Йосипа Борто.

Тож після завершення парламентських виборів в Україні з`явилися ознаки того, що в угорській владі вирішили оновити стратегію щодо Закарпаття. Головний акцент було зміщено на формування окремої угорської ОТГ в межах Притисянського виборчого округу та забезпечення її фінансування. Тим часом лідерські позиції в угорській спільноті непомітно перейшли до заступника голови Закарпатської облради Йосипа Борто, який дещо потіснив Василя Брензовича.

Заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто
Заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто

Все почалося з того, що новопризначений голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко, який, до речі, є менш лояльним до угорців Закарпаття, аніж його попередник Геннадій Москаль, підписав «Проект перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад Закарпатської області». Пізніше, експерт з децентралізації на Закарпатті Володимир Феськов заявив, що остаточна його мета – це формування на Закарпатті 4 великих районів замість 13, які існують сьогодні.

- З великою ймовірністю, на Закарпатті буде створено 4 райони замість 13 існуючих, підкреслює пан Феськов у коментарі виданню Varosh. – Три з них сміливо може назвати кожен, хто добре уявляє собі автошляхи та сполучення в області між сьогоднішніми районними центрами, розуміє що таке природний бар’єр, як наприклад перевал у горах, та орієнтується в кількості населення кожного з існуючих районів. Таким чином, швидше за все будуть названі Ужгородський, Мукачівський та Хустський райони. Четвертий район має охопити ту територію, яка є віддалена від Хустського – це східна частина Закарпатської області.

І отут своє слово намагається сказати Йосип Борто. У коментарях проугорським та закарпатським ЗМІ він просуває тезу, що має бути ще й п’ятий район, де компактно проживає угорська громада Закарпаття. А це – цілий Берегівський та частини Виноградівського, Мукачівського й Ужгородського районів, тобто території в межах вищезгаданого Притисянського округу.

Юридичне оформлення такої окремої угорської адміністративно-територіальної одиниці чимало експертів розцінюють як початковий етап проекту створення Притисянської угорської автономії на території Закарпаття з центром у місті Берегово. За інформацією Wikipedia, проект уже давно користується неофіційною підтримкою Угорщини, а також найбільших її громадських організації в області – Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ) та Демократичної спілки угорців України.

Межі ймовірного Притисянського виборчого округу на Закарпатті
Межі ймовірного Притисянського виборчого округу на Закарпатті

Ще наприкінці червня 2019 року, в коментарі закарпатському угорськомовному телеканалу TV21 Ungvár, заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто говорить про те, що Київ бачить адмінреформу Закарпатської області через створення 4 великих районів (із центрами в містах Ужгород, Мукачево, Хуст і Тячів), але в ТУКЗ-КМКС не згодні з цим і вимагають виділення окремого, 5-го району, з центром в місті Берегово, який об`єднає всі угорськомовні населені пункти. Спілкування на цю тему відбулось під час громадських слухань з питань утворення Великодоброньської ОТГ на Ужгородщині.

Позицію неофіційного Будапешта та етнічних угорців Закарпаття Йосип Борто доніс і до новопризначеного голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка. Сталося це під час засідання депутатських фракцій за участі керівництва області наприкінці серпня. Чиновник підтримує перспективний план об’єднання територіальних громад регіону чи, навіть, об’єднання у 4 великі регіони, але обов’язково – з одним угорським. Про це він традиційно розповів журналістам TV21 Ungvár. За його словами, для ТУКЗ-КМКС є неприйнятним задум створення в області тільки чотирьох районів із центрами в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Тячеві (або Рахові). Адже тоді, мовляв, територія компактного проживання угорців буде розділена між районами і в усіх цих районах угорці були б у меншості.

Донісши до керівництва області позицію ТУКЗ-КМКС, заступник голови облради заявив, що готує відповідний проект рішення ради з вимогою до центральних органів влади про створення не чотирьох районів, а п’яти. Останній мав би бути з центром у місті Берегово і об’єднав би ОТГ, де домінує саме угорське населення.

За непідтвердженою інформацією, верхівка ТУКЗ-КМКС вже їздила на відповідні політичні «консультації» до Будапешта, де й розглядалися подальші дії щодо створення окремої ОТГ. На зустрічі йшлося про нові можливості після зміни влади в Україні, а також про ймовірність створення угорської ОТГ на Закарпатті, її лобіювання.

До речі, одразу після поразки на виборах Василь Брензович взяв участь у щорічній конференції угорців, яка проходить у Румунії (Bálványosi Szabadegyetem és Diáktábor – угор.). І там причини поразки згаданих кандидатів у нардепи шукалися у міфічних «утисках і залякуваннях» угорців Закарпаття.

Потепління у стосунках між урядами двох держав очікують і українці, й угорці. І не хотілося б, аби йому могли завадити подальші спроби створення окремої адміністративно-територіальної одиниці на Закарпатті – угорського району, які в Україні розцінюють, як імовірну загрозу національній безпеці та територіальній цілісності країни.

Петро Сергієнко. Київ–Ужгород

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-