Бельгійські надії для українського Донбасу

Бельгійські надії для українського Донбасу

Укрінформ
Лімбург як передбачення для Донецька

Подія, яка відбулася в бельгійському місті Генк протягом минулих вихідних, надала черговий привід замислитися про те, що Бельгія й Україна мають багато спільного в історії та у сьогоденні. Настільки багато, що ця обставина може допомогти Україні у вирішенні найболючіших проблем реінтеграції суспільства після звільнення окупованих територій Донбасу та у відновленні всього регіону, який жорстоко постраждав внаслідок російської агресії.

Відомий український художник Роман Мінін, який вже презентував у Генку свої твори восени минулого року, нині передав бельгійському місту свою роботу «Храм шахтаря» - тримірну невелику модель справжнього храму з притаманними митцю розписами шахтарської тематики.

Подарунок отримав музей сучасного мистецтва Генку, міста, яке у Бельгії є центром колишнього шахтарського регіону Лімбург. Цей регіон після повного закриття шахт пережив важкі етапи трансформації та переформатування. Сам музей, який розгорнутий на території колишньої шахти, сам по собі є символом успіху цієї трансформації та людської креативності. Колишні шахтні приміщення бельгійці перетворили на справжній Центр мистецтв із скла й бетону, де відвідувачі можуть більше дізнатися про шахтарську історію регіону, подивитися на абсолютно справжнє й реальне шахтарське обладнання, а з іншого боку – цікаво провести дозвілля та долучитися до високого мистецтва та різноманітних художніх виставок, яких тут завжди багато.

Шахтарська вежа на території культурного центру
Шахтарська вежа на території культурного центру
Мine-C – Буквально можна перекласти як «Шахта – К», де «К» - перша літера у слові культура
Мine-C – Буквально можна перекласти як «Шахта – К», де «К» - перша літера у слові культура
Мine-C – Буквально можна перекласти як «Шахта – К», де «К» - перша літера у слові культура
Для цих хлопців такий шахтарський крюк є вже екзотикою

«Храм шахтаря» є цікавим ще й тим, що художник створив комп’ютерний «софт», за допомогою якого та з використанням звичайного мобільного телефону відвідувачі можуть «зайти» у цю невелику будівлю, походити по її кімнатах та подивитися на розписи стін і стелі, як би вони милувалися справжньою мозаїкою у справжньому храмі.

Відвідувачі віртуально можуть «зайти» до «шахтарського храму»
Відвідувачі віртуально можуть «зайти» до «шахтарського храму»

Під час церемонії передання експонату Посол України в Королівстві Бельгія Микола Точицький зауважив, що ця подія є ще однією ознакою визнання тих тісних культурних зв’язків, які мають Бельгія й Україна, а також того історичного внеску, який Бельгія зробила в індустріальний розвиток Донбасу, зокрема, Луганської та Донецької областей. 

Про це також говорив і бургомістр Генку Вім Дріз (Wim Dries), який наголосив, зокрема, на глибинних історичних зв’язках між Україною і Бельгією, та відзначив значний внесок, який українська громада, одна з багатьох у цьому багатонаціональному краї, внесла у розвиток міста та регіону Лімбург у цілому.

Бургомістр і Посол сприймали розповідь художника з однаковою увагою
Бургомістр і Посол сприймали розповідь художника з однаковою увагою

Сучасна історія цього шахтарського регіону Бельгії є драматичною і захоплюючою одночасно. Як вже розповідав Укрінформ, у 80-ті роки, після того, як закрилися вугільні шахти, ситуація в Лімбурзі була дійсно важкою. За даними 1987 року, рівень безробіття серед 730 тисяч населення провінції складав більш як 20 відсотків. У процесі реструктуризації вугільної промисловості одразу було втрачено більше 10 000 робочих місць, що потягнуло за собою скорочення робочих місць і у пов’язаній з вугільним виробництвом промисловості.

У той час до програми реструктуризації регіону підключився Європейський Союз, що спричинило приплив інвестицій та розвиток нового виробництва. Але головну роль у відродженні регіону відіграли люди, які не жаліли для цього сил та творчої енергії.

Частина з цих людей була присутня на виставці.

Виставка дозволила по-новому поглянути й на творчість художника, який, сам родом з Донбасу, має абсолютно нестандартний погляд на історію і сучасність  шахтарського краю.

«Дивіться, ця картина має назву – «Шахтарі пишуть листа до Данте». Чому до Данте? Тому що запитують, що той насправді може знати про пекло, якщо не був у шахті», - розповідає Роман Мінін.

Шахтарі пишуть листа Данте
Шахтарі пишуть листа Данте

На запитання кореспондента Укрінформу, чому на картині можна побачити бойовий автомат, зовсім не шахтарське «приладдя», митець зауважив, що війна є частиною того «пекла», в якому нині перебувають мешканці цього шахтарського регіону.

«Агресія та відчай мають свої витоки. Розумієте, ці люди часто не виїжджали за межі власного району. Для того, щоб відбулася реінтеграція суспільства, потрібно взяти найбільш активних людей, і привезти їх сюди, наприклад, у Лімбург, і показати, як і що можливо зробити. Це також шахтарський край, і ми можемо лише мріяти, щоб і на Донбасі відбулися подібні перетворення», - говорить художник.

Почесний консул України в Бельгії Крис Бекерс та художник Роман Мінкін
Почесний консул України в Бельгії Крис Бекерс та художник Роман Мінін

Цю думку розвинув почесний консул України в Бельгії Крис Бекерс. 

«Ми маємо думати про майбутнє. Між Лімбургом та Донецьком зараз можливо проводити певні паралелі. Є певні наміри Євросоюзу інвестувати у відновлення регіону. Але головну частину роботи мають зробити самі мешканці Донбасу. Лімбург – це регіон, який має успішний досвід економічного відродження, і ми готові ділитися ним з українцями», - зауважив Крис Бекерс.

… Найбільш повно суть події, що відбулася у Генку, як завжди, вдалося донести самому художнику.

From East to West Ukraine the Best
From East to West Ukraine the Best

Яскраве панно, яке виконав Роман Мінін у характерінй манері й кольорах, наголошує на простій, але такій важливій для всіх нас істині – “From East to West Ukraine the Best” – “Від Сходу й до Заходу Україна – найкраща».

Дмитро Шкурко, Брюссель.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-