Мораторій на “омолодження” дерев у Києві: чому і для чого?
Депутати Київради встановили в столиці мораторій на омолоджувальне обрізання дерев. Заборона діятиме протягом двох років. За цей час (а може й раніше, якщо справиться) спеціальна робоча група із чиновників Управління екології та природних ресурсів, комунальників, екологів та спеціалістів-арбористів (лат. arbor – дерево, фахівці, які доглядають за деревами) мають розробити нові правила обрізання та формування крони дерев у столиці. Які, сподіваємось, врегулюють неефективне та безконтрольне кронування київських дерев, яке частенько робиться за принципом “під ніж”.
К-кронування – це по-київськи
Останніми роками у столиці дуже активно обговорюється не обгрунтована вирубка і обрізка дерев, коли на вулицях міста замість зелених красенів залишаються лише страхітливі обрубки, які за пару років так-сяк жевріють, а потім тихо помирають. А нові на їхньому місці так і не з’являються. Кияни забили на сполох, організувавши збір підписів під відповідною петицією до мера.
“Останнім часом в Києві склалася катастрофічна ситуація з доглядом за зеленими насадженнями, що є компетенцією КО «Київзеленбуд». Діяльність цієї компанії призвела до того, що за останні роки кількість зелених насаджень на вулицях міста суттєво зменшилася. Одним з чинників, який призводить до цього, є непрофесійні дії робітників компанії з так званого формувального, санітарного та омолоджувального обрізанню дерев у місті. Незрозумілі критерії, за якими для цього обираються цілком здорові дерева. Обрізання виконується без дотримання елементарних норм як от збереження не менш ніж 50% об'єму крони та обрізання в належну пору року і лише тих порід дерев, яким це «показано». Обрізані в невірний спосіб дерева в переважній більшості гинуть ” – йшлося у пояснювальній частині петиції.
Важко не погодитися. Варварська обрізка та знищення дерев не тільки погіршує екологічний стан в місті, а й робить його менш зручним для мешканців, завдає непоправної шкоди колективній культурній пам'яті Києва, який завжди вважався однією із найзеленіших столиць Європи. Згадаймо ті ж каштани на Хрещатику (майже знищені) чи Ярославовому Валу, або липи на Липській (частково знищені).
Усі на порятунок 70-літнього ясеня Аристарха!
І хоча петиція не зібрала достатньо голосів, питання загострили активісти та окремі депутати. Краплею, що переповнила чашу терпіння, стала історія 70-річного крислатого ясеня на Подолі, на розі вулиць Ярославської та Костянтинівської біля кав’ярні First Point. До речі, ясені живуть до 300 років.
Зеленбудівці визнали красеня аварійним і запланували його спиляти, аргументуючи тим, що дерево старе, хворе і врятувати його неможливо. Однак співробітники кав’ярні First Point звернулися до фахівців, які з’ясували, що дерево живе і шанс на порятунок є. Довкола ясеня, що отримав ім’я Аристарх, швидко організувалися небайдужі кияни, які оголосили рух "не рубай – обіймай" і стали збирати гроші на лікування.
Кияни відстояли свого улюбленця, хоча його лікування й обійшлося в чималу суму – 40 тисяч гривень.
Один із рятівників Аристарха, арборист Володимир Ветроградський, зазначає: “Глибоку обрізку дерев можна проводити тільки в крайніх випадках. Якщо, наприклад, дерево переросло і вибивається із загального архітектурного ансамблю вулиці. Або коли стовбур так сильно відхилився, що його залишається тільки спиляти. Але це все одно не "обрізання під олівець", як роблять наші комунальні служби. Їм аби швидше і без зайвих витрат".
До речі, метод глибокої обрізки, коли видаляються великі та малі скелетні (основних) гілки старих дерев з метою омолодження, називається топінгом. За словами спеціалістів, його почали масово використовувати в Києві декілька років тому, після гучних історій з падінням дерев на автівки громадян під час шквалів. Але київські арбористи з сумом визнають, що більшість правил топінгу (його можна застосовувати не завжди і не до всіх видів дерев) в Києві не дотримується. Чому – це вже інша розмова.
І хочеш до зеленого раю, та гріхи не пускають
За даними голови фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді, співавтора проекту рішення про мораторій на обрізку дерев Сергія Гусовського, протягом останніх років працівники комунального підприємства «Київзеленбуд» обрізали в столиці близько 170 тисяч дерев (35 тисяч планували обрізати лише цьому році). “Теоретично така процедура мала б призвести до омолодження дерев. Проте в багатьох випадках обрізка призводить до вирубки дерева в подальшому, адже зазвичай проходить із значними порушеннями”, – заявляв депутат на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі.
За його словами, обробка дерев може бути одним з корупційних механізмів, адже за кожне обрізане дерево комунальні служби отримують кошти з міського бюджету (вартість обрізання одного дерева відрізняється залежно від конкретного випадку, і становить від 500 до 1200 гривень за дерево – Авт.). І проконтролювати доцільність цих вирубок, та якість нових насаджень – неможливо. «У нас є всі підстави вважати, що таким чином чиновники роздмухують бюджети і набивають власні кишені, – зазначив Сергій Гусовський. – Тому ми запровадили мораторій на два роки – допоки не будуть запропоновані зміни до правил благоустрою міста та до інших рішень Київради, які впливають на утримання зелених насаджень в місті».
Головне перестрахуватися і визнати помилки
У відповідь на усі претензії в комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» роз’яснюють, що все роблять згідно чинних правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України (затверджених наказом Мінрегіонбуду №105). Заступник генерального директора КО “Київзеленбуд” Дмитро Заруба у розмові з кореспондентом Укрінформ повідомив: “Звісно, ми будемо виконувати мораторій і припинимо омолоджувальну обрізку. Тим більше, що в загальному обсязі наших робіт з обрізок зелених насаджень вона займає невелику частину (є ще санітарна та формувальна). А всі звинувачення в тому, що ми якось неправильно виконуємо омолодження дерев, і вони гинуть в результаті, є безпідставними. На численних дискусійних заходах, де ми завжди присутні, жоден активіст не навів відповідну статистику наших “злодіянь”. Якщо хтось покаже вивірену статистику, тоді й подискутуємо.
Приміром така ж ситуація була свого часу з мораторієм на санітарне видалення зелених насаджень в лісопаркових господарствах столиці. Тоді теж йшли гарячі дебати з активістами, екологами, депутатами, які намагалися доводити, що наші працівники знищують ще зелені живі насадження. У відповідь наші фахівці продемонстрували ознаки вмирання деревини на кожному зі спиляних дерев. Питання одразу відпали. Ми не ухиляємось від спілкування, і якщо є якісь зауваження, конструктивні пропозиції, готові їх обговорювати. Зазначу, правила поводження з зеленими насадженнями створені на основі “Закону про благоустрій”, і депутати відповідно мають повноваження ініціювати зміни до закону. Зі свого боку ми будемо вносити пропозиції, виходячи з напрацювань робочої групи, дивлячись які питання та в якому ключі будуть нею підніматися”.
Іншими словами, фахівці “Зеленбуду” готові долучитися до розробки нових більш чітких правил, які, зокрема, передбачають і побудову системи контролю, що унеможливлюють зловживання в сфері догляду за зеленими насадженнями.
Що саме планується змінити, Укрінформу прокоментував Володимир Ветроградський. Арборист стверджує: для того, аби врятувати київські дерева, потрібно змінювати всю систему.
“Столичні правила роботи з зеленими насадженнями мають примітивний, поверхневий характер. Тому, по-перше, потрібно чітко розписати поняття, що таке "омолоджувальна", "санітарна", "формувальна обрізка". Коли кожна з типів обрізок доцільна до виконання. Показати на прикладах, як це має виглядати наочно”, – каже Ветроградський.
За словами спеціаліста, принципи і види обрізок та строки виконання мають бути прописані для кожної з основних порід, що є наразі в озелененні міста. А також прописана відповідальність за порушення та визначені повноваження новоствореного контролюючого органу, який слідкуватиме за виконанням робіт у цій сфері. “І, звісно, має бути заборонена практика "кронування" (або дозволена в іншій формі та в окремих, конкретних випадках). Бо це поняття нічого спільного з омолодженням не має. Але навіть якщо це все буде зроблено, то важливим питанням залишиться підготовка кваліфікованого персоналу в структурі зеленого будівництва, людей, які би могли самостійно виконувати роботи. Робітники мають любити цю роботу, жити цим. А також отримувати за нелегку працю та якісне її виконання відповідну заробітну плату. Тільки тоді будуть якісь зрушення”, – резюмував Володимир Ветроградський.
Оксана Поліщук. Київ
Перше фото: http://kpdnipro.kiev.ua
