То вже платити за медпослуги чи ні?

Мало хто знає, але 12 грудня – день так званого універсального покриття в охороні здоров'я, про який тепер доречно згадувати і в Україні. Це, по суті, світовий стандарт надання медичних послуг, а саме, гарантований державою безкоштовний “пакет” для всіх без винятку громадян. Саме до такої моделі сьогодні наближається й Україна завдяки впровадженню медичної реформи, яка передбачає новий формат відносин між лікарем та пацієнтом. Трохи менше ніж за рік декларації з сімейними лікарями уклали 22,5 мільйонів українців, а це – більше 50% населення (між іншим, в Польщі у перший рік роботи подібної системи декларації уклали лише 10% громадян). Водночас стала активно поширюватися інформація про те, що “непідписанти” з першого ж дня нового року будуть змушені платити за медичні послуги. Маємо запевнити – це вигадки. У тих, хто ще не обрав собі сімейного лікаря, ще є час до червня 2019 року.

Первинна меддопомога безкоштовна, і крапка

Останнім часом, за даними МОЗ, деякі медичні заклади поширюють серед пацієнтів неправдиву інформацію – мовляв для тих, хто не підписав декларацію з сімейним лікарем, його послуги з нового року стануть платними. Спонукаючи в такий спосіб якнайшвидше звернутися до конкретного закладу для підписання декларації. У міністерстві вважають, що подібні повідомлення є або відвертою маніпуляцією у конкурентній боротьбі за пацієнта боротьбі, або банальним нерозумінням процесів. У відомстві наголошують: до червня 2019 року включно ті медичні заклади, які підписали договори з Нацслужбою здоров'я та почали набирати пацієнтів за новою моделлю фінансування, будуть отримувати виплати також і за тих пацієнтів, які ще не підписали декларації з лікарями, але проживають на території обслуговування даного медичного закладу. Тобто навіть якщо пацієнт ще не обрав свого лікаря “первинки”, він все одно може звернутися до “свого” медичного закладу, і отримати допомогу там безкоштовно. При цьому невідкладна медична допомога залишатиметься безоплатною й надалі.

Проте у відомстві рекомендують пацієнтам не затягувати з підписанням декларації, адже для лікарів встановлено ліміт у 1800 пацієнтів. А отже, місця у кращих лікарів “розбирають”, як гарячі пиріжки.

Щоправда є хороша новина — у 2019-му лікарі первинної ланки за наявності ресурсів медзакладу матимуть змогу додатково “набрати” ще кількасот пацієнтів. Але у відомстві зауважують, це вирішуватиме сам лікар.

Вторинна допомога: якщо без направлення, то за гроші

Тепер що стосується вторинної допомоги – обслуговування вузькоспеціалізованими лікарями. Людей турбує питання, чи насправді з першого ж дня нового року доведеться платити за кожен візит до кардіолога, ЛОРа, офтальмолога та інших. Ні, не доведеться. Оскільки вимога платити за прийом вузьким спеціалістом “включається” лише з липня і тільки для тих, хто звернувся до лікаря самостійно, без попереднього направлення від сімейного лікаря (скільки коштуватиме такий візит, поки що невідомо – наразі лише робляться відповідні розрахунки). При цьому для пацієнтів з направленням й надалі зберігається право безоплатної консультації у вузького спеціаліста.

Додатково у МОЗі повідомляють: з липня наступного року почне діяти програма «Безкоштовна діагностика», до якої зможуть долучитися комунальні та приватні поліклініки та поліклінічні відділення у лікарнях. У програму ввійдуть понад 50 медичних послуг — аналізи, інструментальні дослідження (рентген, УЗД та інші) і консультації вузькопрофільних спеціалістів. Ці медичні послуги на 100% оплатить Національна служба здоров’я і їх можна буде безоплатно отримати виключно за направленням сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Пацієнт може сам обрати медзаклад, у якому отримуватиме медичні послуги за даною програмою. Головна умова – заклад має бути учасником програми, про що можна буде дізнатися за наявністю наліпки «Безкоштовна діагностика» на дверях поліклініки.

А поки ж триває перехідний період, працює принцип: ті пацієнти, які вже обрали сімейних лікарів, можуть потрапити до вузьких фахівців за направленням. Ті, хто ще не визначився, можуть звернутися до будь-якого дільничного терапевта, який так само перенаправить до потрібного фахівця. Хоча на практиці пацієнти далеко не завжди зважають на нові правила, нарікаючи на подвійні черги – спочатку до сімейного лікаря, а потім до вузького фахівця. У відомстві ж застерігають: людина без медичної освіти не може самостійно встановити собі діагноз та зрозуміти, який саме вузький фахівець потрібен. Це – завдання сімейного лікаря. Адже, приміром, елементарне погіршення зору можуть спричинити проблеми з хребтом чи інфекційне захворювання.

Юлія Горбань. Київ