Медійники поставили “трієчку” журналістській освіті в Україні

Медійники поставили “трієчку” журналістській освіті в Україні

576
Ukrinform
Результати дослідження щодо якості журналістської освіти в Україні засвідчили її відірваність від життя і невідповідність підготовки випускників до роботи у реальних медіа.

Про це йшлося на презентації дослідження "Університетська журналістська освіта в Україні: чи працює система?", проведеного ГО "Детектор медіа", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Є певний дисбаланс між тим, що освіта пропонує, і тим, з чим майбутні журналісти стикаються у реальному житті, коли приходять працювати в різні медіа. Інколи це пов'язано з тим, що у вишах студентам розповідають про високі стандарти, а коли вони приходять на роботу в різні медіа, в тому числі і в олігархічні, їм кажуть: "Забудьте про всі стандарти, ми вам розповімо про свої стандарти". Інколи це пов'язано з тим, що вища школа не надає тих навичок, які повинні мати сучасні журналісти", - наголосила голова ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова.

Як зазначалося, під час роботи над дослідженням автори направили запити до вишів, де навчають за напрямком "журналістика", проаналізували сайти та соцмережі вишів, провели опитування роботодавців, випускників і студентів.

Згідно з отриманими результатами, 52% опитаних оцінили якість журналістської освіти на три бали з п'яти можливих, 7% поставили 1 бал. "Максимум, 5 балів, не поставив жоден з медійників. Схожа відповідь і щодо якості журналістської освіти у регіонах: середня оцінка варіюється близько 3 у кожному з опитаних регіонів", - зазначають автори.

При цьому 59% представників медіаіндустрії з усієї України не задоволені університетською підготовкою журналістів. Зокрема, лише 22% опитаних редакторів сказали, що радше наймуть людину з дипломом журналіста.

Читайте також: Держкомтелерадіо обіцяє роздержавити ЗМІ до кінця року

Як засвідчило дослідження, є потреба у збільшенні кількості практичних занять у вишах, активнішого залучення викладачів із досвідом роботи в журналістиці. Водночас, не всі кафедри мають достатню технічну базу, чимало вишів не користуються доступними можливостями відправляти своїх студентів на стажування.

Більше третини респондентів (36%) заявили, що в Україні потрібні спеціальні школи журналістики (магістратура для бакалаврів будь-яких спеціальностей з посиленим акцентом на практичну підготовку), ще 20% висловилися за доцільність лише неформальної освіти (неуніверситетських курсів).

Утім, дослідження засвідчило, що лише 64% опитаних студентів планують бути журналістами.

Як наголошувалося на презентації, отримані результати засвідчили, що журналістській освіті бракує відкритості. "Із 64 закладів вищої освіти, які готують журналістів за спеціальністю "журналістика", 46 закладів вищої освіти мають освітні програми з журналістики та медіакомунікацій. Ми цим 46 вишам розіслали інформаційний запит для того, щоб дослідити, як вони ведуть підготовку майбутніх фахівців. Лише тринадцять з них, тобто, лише четверта частина відповіли на наш запит", - наголосив представник дослідницької групи медіа-експерт Володимир Литвиненко.

Презентоване дослідження є продовженням попереднього пілотного, яке було проведено ГО "Детектор медіа" у 2016 році. Дослідницька група опитала 100 представників ЗМІ різних типів - телебачення, радіо, преса та інтернет-видань. Кожен з опитаних посідає керівну посаду в редакції, 60% з них - жінки, вік усіх опитаних варіюється від 20 до 65 років. На запитання відповіли представники 86 медіа загальнонаціонального, обласного та районного рівнів з усіх регіонів України (окрім АР Крим).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-