Вступна кампанія-2018: агов, майбутні інженери, відгукніться!

Вступна кампанія-2018: агов, майбутні інженери, відгукніться!

Аналітика
995
Ukrinform
Інженерний фах серед української молоді непопулярний із року в рік, незайнятими залишаються тисячі бюджетних місць. Чим ризикуємо?

Результати вступної кампанії-2018 очікувано не вразили, хоча дещо засмутили. Найбільшим попитом серед абітурієнтів користувалися виключно гуманітарні спеціальності - філологія (75 тис. заяв), право (72 тис.), менеджмент (47 тис.), педагогіка (45 тис.). Щоправда, рейтинг трохи “розбавили” комп’ютерні науки (38 тис.). Але при цьому жодна із суто технічних інженерних спеціальностей не потрапила навіть у ТОП-10. За прохідним балом обрані спеціальності розподілилися наступним чином — на першому місці неочікувано опинилася стоматологія (193,4 бали), далі - міжнародне право 193,35, міжнародні відносини (192), менеджмент соціокультурної діяльності (188), міжнародна економіка та журналістика (186). Тобто це ті напрямки, які обрали найбільш успішні випускники шкіл. Озвучені цифри знову дали привід зрадофілам говорити про катастрофічні диспропорції в освіті та вітчизняній економіці. Щоб переконатися, Укрінформ зазирнув до загальнонаціональної системи “Вступ.Інфо”. З майбутніми інженерами-теплотехніками, будівельниками та електриками дійсно не все так просто...

#Вступ2018 – політ нормальний

За офіційними даними вже відомо, що цьогоріч майже 60% вступників зараховано на бюджет за першою пріоритетністю (тобто за обраним вишом).

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич

«Це свідчить про те, що чинна система широкого конкурсу дійсно дає нашим студентам навчатись саме в омріяних вишах, а не йти заздалегідь визначеним шляхом в університет, якому надано держзамовлення», – зазначила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Однак, мережею несуться стогони про загрозливу “гуманітаризацію” української вищої освіти та катастрофічні наслідки цього явища для розбудови технологічної України. Мовляв, майбутнє за інтелектуальними професіями, які збудують роботів, а ми кращі мізки на стоматологію “кинули” (ну, якщо Україна стане центром світової стоматології, то чому б ні?). От звідки ми роботів візьмемо — це дійсно питання...

Інженери є? Нема? А якщо знайду?

Щоб переконатися, наскільки все сумно з нашим інженерним майбутнім, Укрінформ провів власне невеличке дослідження заяв, поданих потенційними абітурієнтами в системі “"Вступ.Інфо" за спеціальностями “механічна інженерія” та “електрична інженерія” (навчальні програми за цими спеціальностями охоплюють підготовку інженерів для всього спектра промислових галузей).

Ми вивчили конкурсні пропозиції бажаючих навчатися за вказаними спеціальностями у всіх технічних вишах, що входять до ТОП-30 за найбільшою кількістю поданих заяв. А щоб зрозуміти сформований попит на фах у “прямих” абітурієнтів, тобто випускників шкіл - досліджували пропозиції за категорією “бакалавр, на основі атестату про повну загальну середню освіту”, форма навчання денна, з наявністю бюджетних місць.

Картина вималювалась така. Чим вище навчальний заклад в рейтингу — тим більший конкурс на його “інженерні” та природничі факультети та спеціальності.

КНУ ім Шевченка (2-е місце в ТОП-30) взагалі не пропонує абітурієнтам класичної спеціальності “механічна інженерія”. Тому будемо вважати, що для цього вузу є показовим конкурс з біоінженерії та прикладної математики (як основи будь-якої інженерії), де конкурс цього року сягав 28 та 4 особи на місце відповідно.

За кількістю охочих здобути саме інженерний фах лідирують, звісно, два провідні технічні виші країни - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (3-є місце в ТОП-30) та Національний університет «Львівська політехніка» (4-е місце). В цих вишах найбільша кількість ліцензованих обсягів для навчання та бюджетних місць. Але конкурс загалом не великий - в КПІ на спеціальність механічна інженерія на різних факультетах становив 1,5-4 особи на місце. В Львівській політехніці — від 1 до 3 осіб.

Не далеко від них за рівнем конкурсу і Національний авіаційний університет (6-е місце в ТОП-30) - спеціальність механічна інженерія в авіаційній та ракетно-космічній техніці “забезпечила” лише 1,3 особи на місце. Приблизно такий, а то і трохи менший конкурс, присутній на інженерні спеціальності в інших столичних вишах, які не ввійшли до ТОП-30 - Національному транспортному університеті, Національному університеті харчових технологій, Київському національному університеті будівництва та архітерктури. Мабуть, попит з боку абітурієнтів підтримується саме столичною “пропискою” цих навчальних закладів.

В інших спеціалізованих технічних вишах країни, що входять до ТОП-30 і працюють в регіонах, ситуація з конкурсом на інженерні спеціальності загалом значно гірша, ніж в столичних. Хоча є виключення за певними факультетами та професійними напрямками. Здебільшого бажаючих вступити на навчання менше ніж наявних бюджетних місць. Тобто, по суті, виші готові приймати на безкоштовне навчання усіх, хто подасть заявку та за балами атестату допущений до конкурсної процедури. Однак, інколи вони не надають особливого вибору абітурієнтам. Наприклад, чи не найбільш “механізований” виш Харківський політехнічний інститут (15-е місце в ТОП-30) пропонує широкий вибір інженерних спеціальностей практично з усіх галузей. Але чомусь здебільшого для випускників коледжів та спеціальних навчальних закладів. Для вчорашніх школярів мало пропозицій. Мабуть, тому і недобір...

Ну, не хочуть люди працювати з машинами — хоч плач!

Вважається, що мотивувати випускників вступати на непопулярні технічні спеціальності можна лише одним чинником – гідними заробітними платами. Проте, на думку екс-директора Центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, від вступу на такі спеціальності відштовхує не стільки усвідомлення перспективи недостатнього заробітку, як те, що на факультетах, де, наприклад, готують інженерів-будівельників, набагато складніше навчатися. Тому молоді люди вступають не туди, де доведеться вивчати вищу математику чи славнозвісний “опір матеріалів", а туди, де просто, на їхню думку, легше навчатися.

Микола Скиба, експерт з освіти експерт з освіти Українського інституту майбутнього, підмічає дещо інші чинники:

Микола Скиба
Микола Скиба

“Якщо дивитися по заявам нинішньої вступної кампанії на технічні спеціальності, то помітно, що інженери, як і раніше, залишаються не в пріоритеті. Наприклад на суднобудування в цілому по Україні подано аж 152 заявки, енергетичне машинобудування — 445, атомну енергетику — 221, теплоенергетику — 774 і так далі (порівняйте із десятками тисяч заяв, поданих на філологію). І це ті спеціальності, де не найнижчі зарплати на ринку”.

За словами експерта є кілька причин такого дисбалансу. З одного боку є недовіра, що ці професійні сфери можуть стабільно розвиватися. А з іншого - небажання бути саме “технарем”, образно кажучи, людиною, що вбудована в строго регламентовані технологічні процеси та виробництва, де їй доводиться поступатися своєю суб’єктністю та нести більшу відповідальність. “До речі — це загальносвітова тенденція. Люди намагаються уникати такої роботи і професій, де менше гнучкості, де відсутня взаємодія з іншою людиною. Очевидно, що вибирають ті професії, де більша універсальність, з тим розумінням, що отримати вужчу спеціальність зараз вже не складає проблем. Люди розуміють, що за відсутності кадрового розподілу, більш ширша спеціальність дає більше шансів влаштуватися на сучасному вільному ринку праці”, - зазначає Микола Скиба.

В Україні сьогодні дуже швидко розвивається ІТ-сфера, яка теж відчуває значну нестачу кадрів. Вона ж і поглинає усіх старшокласників та випускників з більш-менш розвиненим технічно-математичним мисленням, вважає підприємець, бізнес-блогер та громадський діяч з Харкова Михайло Ізюмський.

Михайло Ізюмський
Михайло Ізюмський

“Достатньо пройти короткі курси й ознайомитись з тією чи іншою ІТ-професією, часто такі курси проводять самі роботодавці, і ти вже хоч і на найнижчому щаблі кар’єри, але вже з пристойною зарплатнею та яскравими професійними перспективами”, - пояснює Михайло Ізюмський. За його словами, можливо, коли потреба в інженерах виросте настільки, що їм платитимуть більше, ніж програмістам, стануть більш привабливими технічні факультети ВИШів (як мінімум тому, що базові знання потрібні, їх на курсах не опануєш.

Те, що ситуація з підготовкою інженерних кадрів в Україні, перебуває у глибокій кризі - ні для кого не секрет.

Марина Багрова
Марина Багрова

“Після розвалу радянської системи підготовки інженерних кадрів, нова система, адаптована до сучасних умов в Україні, не була сформована. Розвал ряду промислових галузей, неефективність і неконкурентоспроможність виготовлюваної в країні продукції, збитковість вітчизняної промисловості, призвели до відсутності необхідного попиту на інженерні спеціальності серед молоді. Крім того, у зв'язку з ліквідацією багатьох промислових виробництв, відсутністю необхідної виробничої бази, у молодих фахівців немає можливості пройти елементарну практику. Тому в нашій країні стало багато "інженерів на папері", а це дуже погано відбивається на престижі інженерних спеціальностей”, - коментує Марина Багрова, член правління міжнародної спілки "Інститут національної політики".

Поки що ми бачимо зниження інтересу до технічних спеціальностей в Україні. В минулому році навіть залишилось 10 тисяч вакантних бюджетних місць на технічних спеціальностях, і очікується, що цьому році ситуація повториться. “Хоча в деяких сферах, наприклад, стартап-середовищі зацікавленість до технічних спеціальностей навпаки зростає. Зараз у людей набагато більше життєвих траєкторій, тому зацікавити їх важче. Що стосується загроз кадрового дефіциту для індустріального розвитку країни, то вони, здається, перебільшені. Чомусь не враховується той факт, що інженерів Україні сьогодні потрібно менше, ніж раніше. До того ж, і функціонал цієї професії з технічним прогресом теж змінюється”, - резюмує Микола Скиба. З цим теж важко не погодитися.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>