Авдиторія та Бористен: комісія пропонує повернути особливості "харківського" правопису
Про це йдеться в роз'ясненні на сайті Міністерства освіти та науки.
"Правописна комісія повертає до життя низку особливостей "харківського" правопису, поновлення яких має наукове підгрунтя. Беззастережно поділяючи думку про злочинний характер репресивних дій тоталітарного режиму щодо "харківського" правопису і його творців, правописна комісія не може знехтувати тим, що мова народу розвивається разом з його історією і мовна практика українців 1930-х - 2010-х років також є частиною української орфографічної традиції. Важливо зазначити, що пропонований проект правопису доповнено новими положеннями, які стосуються запозичень з англійської та деяких інших мов, особливостей відмінюваності/невідмінюваності слів іншомовного походження, правопису складників основи слова, вживання великої букви, правопису закінчень відмінюваних слів, правопису власних назв, правил уживання розділових знаків. З тексту правопису вилучено деякі положення, які з погляду сучасного стану української літературної мови є надлишковими", - йдеться у роз'ясненні.
Зазначається, що правописна комісія визнала за доцільне підтримати пропозицію передавати буквосполучення th у словах грецького походження буквою т (ортодокс, ортопедія, театр, теорія), а в словах, узвичаєних в українській мові з ф, допустити орфографічну варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Борисфен і Бористен, Ефіопія і Етіопія тощо. З аналогічних причин проект нової редакції правопису передбачає варіантність у запозиченнях із грецької мови, як-от: аудієнція/авдієнція, аудиторія/авдиторія, лауреат/лавреат і т. ін.
Згідно з новими правилами, в художніх текстах іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Білоруси, Руси.
В повідомленні зазначається, що попри дискусії стосовно доцільності чи недоцільності різних правописних інновацій, підсумкове голосування щодо проекту нової редакції українського правопису було одностайним.
У міністерстві нагадали, що перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс "Найголовніші правила українського правопису" було схвалено Українською академією наук 17 травня 1919 року. У 1925 р. уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала проект всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь українські мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року його затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Після згортання політики "українізації" й самогубства Миколи Скрипника до правопису за вказівкою влади внесли суттєві зміни, що скасовували низку норм "харківського" правопису як націоналістичних і таких, що "покликані штучно відірвати українську мову від великої братньої російської". Проте репресований "харківський" правопис з незначними змінами й доповненнями залишався чинним на західноукраїнських землях поза Українською РСР і в переважній частині української діаспори.
Українська національна комісія з питань правопису, створена відповідно до Постанови Кабміну у 2015 р., затвердила своїм рішенням від 27 червня 2018 р. проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя. Правописна комісія виходила з розуміння того, що український правопис, як і правопис будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки винесло на громадське обговорення проект нової редакції Українського правопису. Пропозиції та зауваження приймаються до 15 вересня.
