Україна лідирує у світі за зайнятістю в "IT-фрилансі" - КМІС

Такі дані наведені у звіті Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за проектом «Зайнятість через цифрові платформи в Україні. Проблеми та стратегічні перспективи».

«Підраховано, що принаймні 3% української робочої сили задіяно в онлайн-роботі. 17% відсотків українських офісних працівників уже пробували цифрову роботу і хотіли б повністю перейти на неї; один із двох розглядає це як додаткове джерело доходу», - йдеться у звіті.

Цей звіт базується на двох дослідженнях, проведених КМІС на замовлення Міжнародного бюро праці (МБП) у вересні-грудні 2017 року. Дослідження були зосереджені на умовах праці працівників цифрових платформ в Україні. Більшість із них, як зазначають у КМІС, називають себе фрилансерами.

«Вони знаходять роботу через цифрові платформи, де завдання розміщуються клієнтами з України та інших країн. Робота може тривати від декількох хвилин до кількох місяців; вона не класифікується законом як трудові відносини. Це означає, що умови праці фрилансерів залишаються поза межами трудового законодавства», - акцентується у звіті.

Результати опитування показують, що цифрова робота доступна в Україні через близько 40 різних платформ. Ці платформи включають такі, що обслуговують український ринок, а також такі, що обслуговують пострадянський, російськомовний і міжнародний ринки. Деякі працівники також регулярно знаходять роботу через соціальні мережі.

Дослідники зауважують, що працівники цифрових платформ в основному є молодими людьми й мають високий рівень освіти. При цьому 26% респондентів називають цифрові платформи основним джерелом доходу. Дві третини (67%) працювали переважно на одній платформі протягом трьох місяців до опитування. Серед них 79% вважають, що в разі закриття цієї платформи вони швидко знайдуть альтернативний цифровий майданчик.

За даними КМІСу, основна причина, через яку люди працюють на цифрових платформах, - це бажання отримати додатковий заробіток. Інші причини включають у себе бажання працювати здому, більший заробіток порівняно з офлайном і проблеми з пошуком роботи в інших сферах. Основні бар'єри для пошуку роботи в офлайн-економіці - брак робочих місць у місцевості та пропозиція занадто низької заробітної платні. 

«Майже третина (31%) опитаних працівників цифрових платформ виконували роботу виключно для клієнтів з України, тоді як інші повністю або частково працювали із зарубіжними клієнтами. 11% фрилансерів мають одного основного клієнта. Ті, в кого немає основного клієнта, зазвичай мають переважно від двох до п'яти клієнтів на місяць», - уточнюється в дослідженні.

Найпопулярнішою сферою зайнятості на цифрових платформах залишається робота з текстами, особливо - копірайтінг (23%). На другому місці - сфера IT (12%). При цьому в ІТ-секторі найпопулярніші сфери роботи були пов'язані зі створенням та підтримкою інтернет-сайтів.

Згідно з матеріалами звіту, у середньому фрилансер витрачає 30 годин на типовий тиждень цифрової роботи, з яких 22 години припадає на оплачувану роботу і 8 годин - на безоплатну. Водночас більше 20% працівників цифрових платформ працюють більше 48 годин на тиждень - це більший відсоток, ніж серед населення загалом. Цифровий режим роботи зсунутий ближче до вечора, близько третини фрилансерів працюють уночі.

Переважна більшість (80%) респондентів отримувала оплату за виконання проекту, тоді як 12% отримували погодинну оплату, а інші види оплати, включаючи перекази грошей, подібні до заробітної плати, отримували 8% фрилансерів.

«Ті, хто повідомив про розмір свого заробітку, в середньому заробляють трохи більше середньої заробітної плати  на  місяць по країні. Однак оскільки середня зарплатня по країні включає в себе відрахування на соціальні внески, відпустку й оплачувані лікарняні, тому не можна прямо сказати, що заробітки на цифрових платформах вищі. Працівники, які вважають цифрову роботу основною, особливо ті, хто працює із зарубіжними клієнтами, заробляють значно більше за інших працівників цифрових платформ», - пояснюється в матеріалі.

До того ж, в оплаті цифрової роботи є суттєва різниця у розрізі за статтю. Так, чоловіки заробляють у 2,2 раза більше, ніж жінки. Ця різниця значно більша, ніж в українській офлайн-економіці. У КМІС такий підхід пояснюється тим, що жінки виконують роботу переважно для внутрішнього ринку, а чоловіки - для міжнародного.

Дослідники також звертають увагу на те, що половина респондентів (55%) задоволені роботою на цифрових платформах. Основною причиною цього є вільний графік роботи та можливість комфортно працювати здому. Незадоволеність же фрилансерів пов'язана з відсутністю стандартів оплати праці та нестабільністю заробітку (16%).

Переважна більшість фрилансерів (97%) вважають, що сфера роботи на цифрових платформах має перспективу. Бачать себе в майбутньому працівниками цифрових платформ через 3-5 років 69% респондентів.

Українські фрилансери вважають своїми конкурентами в першу чергу своїх співвітчизників. Особливо сильно цю конкуренцію відчувають жінки. Водночас IT-спеціалісти, переважно чоловіки та орієнтовані на іноземний ринок, бачать своїми конкурентами іноземців (57%).