19 липня. Пам’ятні дати

Володимир Мусійович Чехівський (1876-1937) народився на Київщині у родині священика. Отримав богословську освіту – спершу в семінарії, а згодом в Київській духовній академії. В 1900 році Чехівський здобуває ступінь професора й починає працювати інспектором в Кам’янець-Подільській семінарії (1901-1903), Київській духовній семінарії (1903-1905), учителює в Черкасах (1905-1906). У 1908-1917 рр. жив в Одесі, де займався викладацькою діяльністю, був редактором газети «Українське слово». Після жовтневого перевороту наприкінці 1917 року розпочинається активна політична діяльність Чехівського у Києві. За правління Скоропадського з квітня 1918 обіймав посаду директора департаменту віросповідань. Одночасно співпрацював в  «Робітничій газеті», писав публіцистичні статті та розвідки з соціально-економічних питань. Чехівський був одним з організаторів виступу проти гетьманського уряду у Києві. Після приходу до влади Директорії став головою Ради міністрів – міністром закордонних справ, тобто, по суті, першим головою уряду України. Під час його прем'єрства, 22 січня 1919 року, був проголошений універсал про об'єднання УНР і Західно-Української народної республіки (ЗУНР), так званий «Акт Злуки», схвалені закони про державну мову України, про автокефалію Української православної церкви, земельний закон. Після захоплення більшовиками України, Чехівський залишився на батьківщині. Викладав в Кам’янець-Подільському університеті, Вінницькому інституті народної освіти та Київському медичному інституті. З 1920 року співробітничав із Всеукраїнською православною церковною радою (ВПЦР), у 1921-1924 рр. — член її президії, викладач пастирських курсів у Києві. Був головою ідеологічної комісії УАПЦ на I Всеукраїнському православному церковному соборі (14-30 жовтня 1921 року) та  Головою II Всеукраїнського православного церковного собору (17-30 жовтня 1927 року). 29 липня 1929 року Володимира Чехівського заарештували у справі «Союзу визволення України», начебто як члена бюро цієї організації. 19 квітня 1930 засуджений до смертної кари, потім вирок замінили на 10 років ув’язнення. У 1936 термін ув’язнення подовжили ще на 20 років і заслали у табори без права листування. 3 листопада 1937 року Чехівського розстріляли за вироком трійки УНКВС в урочищі Сандармох разом з багатьма іншими представниками української інтелігенції.

Події дня:

340 років тому (1678) розпочалася друга облога козацької столиці Чигирина турецько-татарським військом, що завершилася взяттям міста. 200-тисячній турецькій армії протистояли російські війська під командуванням Г. Ромодановського і козацькі полки І. Самойловича.

100 років тому (1918) гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про відновлення в Україні дії царського закону від 2 грудня 1905 р. про покарання за участь у деяких страйках. Ішлося про страйки на підприємствах, які мали загальногромадське або державне значення, а також у державних установах. За декілька днів командуючий австро-угорською Східною армією видав наказ про віддання страйкарів до воєнно-польового суду. Тільки в Одесі до 25 липня згідно з цим наказом затримали понад 2 тис. робітників. Гетьманський уряд і окупанти діяли заодно. Однак, попри все, страйковий рух в Україні не припинявся. Так, загальний політичний страйк залізничників на цілий місяць паралізував зв’язок між промисловими районами й значно утруднив вивіз окупантами награбованого хліба й сировини.

Ювілеї дня:

182 роки від дня народження Едґара Деґа (1834-1917), французького живописця, графіка, скульптора, представника імпресіонізму. Пристрастю Дега були танцівниці та скакові коні – рух плоті з її м’язами, суглобами і сухожиллями; напруженість і грація водночас. Він був співцем нової краси і знаходив її на іподромі та у репетиційних залах «Гранд-Опера», де балерини розтягували руки й ноги у неймовірних батманах. Його картини – кинуті на полотно миттєвості балету і перегонів. Щоправда, інколи він писав міцних грудастих гладильниць із сонними обличчями («Гладильниці»), або ж дивакуватих відвідувачів якоїсь із численних паризьких забігайлівок («Абсент»). Тому картини Дега спочатку ніхто й не купував. Проте художник дожив до визнання своєї творчості. В 1912 році, 78-річний Дега прийшов на аукціон, де продавали його картини. Він був тоді вже абсолютно сліпим – робота «спалила» його слабкі очі. Він сидів десь у кутку й слухав, як вигукували назви його робіт, згадував їх і усміхався. Так, «Танцівниця біля штанги» була продана за 435 тисяч франків. «Дивно, – промовив Дега. – Колись я продавав картини за 500 франків». Нині ціни на живопис імпресіоністів (хоча сам художник усіляко відмежовувався від них) сягають десятків мільйонів доларів. 

120 років від дня народження Герберта Маркузе (1898-1979), німецько-американського філософа і соціолога, одного з засновників і яскравих представників Франкфуртської школи. В 1933 р. (з приходом до влади нацистів) емігрував спочатку до Швейцарії, а згодом в США. Автор праць: «Одномірна людина», «Ерос і цивілізація», «Есе про Звільнення», «Естетичний вимір» та ін. 

58 років від дня народження Атома Егояна (1960), відомого канадського кінорежисера, сценариста, продюсера вірменського походження. Зняв фільми «Страховий агент», «Екзотика» (приз МКФ у Каннах, 1994), «Подорож Феліції», «Арарат», «Славне майбутнє» (приз МКФ у Каннах, 1997), «У кожного своє кіно», «Обожнювання» (премія Екуменічного журі Каннського МКФ 2008), «Хлоя», «Полонянка».

Сьогодні святкує свій 47 день народження Віталій Кличко (1971), український спортсмен, політичний діяч. Народився в родині військовослужбовців в Киргизстані. У 1984 році родина переїхала до України. Боксом почав займатися з 14 років. Має багато нагород в аматорському спорті. На професійному ринзі з 1996 року: чемпіон Європи, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO і WBA, чемпіон світу з боксу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC. Всесвітня боксерська рада назвала Віталія Кличка кращим панчером в історії суперважкого дивізіону. Займається активною громадською діяльністю. У 2003 році разом з братом Володимиром заснували благодійну організацію «Фонд братів Кличків». Політичну кар'єру розпочав у 2006 році. З травня 2014 року - Київський міський голова.

Роковини смерті:

180 років від дня смерті П’єра Луї Дюлонга (1785-1838), французького фізика і хіміка. Першим отримав азот (1811) і фосфорноватисту кислоту (1816). Спільно з А. Паті встановив закон теплоємності, винайшов катетометр.

73 роки з дня смерті Августина Івановича Волошина (1874-1945), визначного українського політичного і культурного діяча Закарпаття, греко-католицького священика. Засновник і керівник Християнсько-народної партії (1922-1939); у 1938-1939 рр. – прем’єр-міністр Карпатської України, 15 березня 1939 року обраний її президентом; після окупації краю Угорщиною емігрував; у 1945 році заарештований радянськими спецслужбами, страчений.