Чому кількість “п’яних” ДТП не зменшується з посиленням покарання? - 17.07.2018 16:30 — Новини Укрінформ
Чому кількість “п’яних” ДТП не зменшується з посиленням покарання?

Чому кількість “п’яних” ДТП не зменшується з посиленням покарання?

Аналітика
1283
Ukrinform
Статистика показує, що кількість “п’яних” ДТП в Україні порівняно з країнами-сусідами — досить велика. І як її зменшити — не знає ніхто...

13 липня на Закарпатті голова Печеринської РДА Віктор Олефір, керуючи автівкою в стані алкогольного сп’яніння збив на смерть двох жінок. На наступний день, 14 липня в Харкові водій (щоправда, достеменно невідомо, чи був він напідпитку) вилетів на своєму “Жигулі” на тротуар і збив на смерть дитину у візочку. І ці два випадки змушують нас повернутись до проблеми водіїв, що сідають за кермо в стані алкогольного сп’яніння. Як бачимо, вона, навіть попри “драконівські” штрафи, впроваджені в 2016 році, нікуди не зникла.

Не зникла проблема навіть після низки страшних аварій осені минулого року — за участі Зайцевої, яка завершилась шістьма жертвами, або ж за участі львівського бізнесмена Петра Димінського. Ці події викликали потужну хвилю суспільного обурення, після якого, здавалося б, нетверезим за кермо сяде значно менше осіб, ніж було до того. Проте такі прогнози, як виявилось зі статистики, були хибними — щомісяця понад 7 тисяч українців ловлять за кермом напідпитку.

Загалом, можна говорити про падіння кількості ДТП з вини осіб. За інформацією Національної поліції, у період з кінця червня 2016 року до кінця червня 2017 року сталось 5867 ДТП з водіями у стані сп’яніння. Натомість за такий самий період між 2015 та 2016 роком було зафіксовано 9817 ДТП. Як бачимо, після введення “драконівських штрафів”, кількість ДТП скоротилась на 40%.

Водночас, люди не стали менше сідати за кермо в стані сп’яніння. Так, за інформацією Національної поліції, за весь 2017 рік співробітники поліції зафіксували понад 114 тисяч випадків кермування автівкою в стані алкогольного сп’яніння. А в 2015 році кількість осіб, що “спіймались” п’яними за кермом, становила 93 тисячі. Тобто, за два роки, навіть попри шалені штрафи, на 20 тисяч людей більше сіли за кермо напідпитку. А за січень-лютий 2018 року поліція вже склала 14 777 адміністративних протоколів за керування автівкою в нетверезому вигляді. Отже, щомісяця по українських дорогах їздить мінімум 7 тисяч п’яних водіїв. І кількість аварій тут — не показова.

Україна за статистикою — не Росія, і це добре. Але ще не Польща з Білоруссю — і це погано

У Білорусі за 2016 рік правоохоронці виявили 25 тисяч водіїв, що були за кермом в стані алкогольного сп’яніння, а в 2015-му — 30,1 тисяч. Динаміка кількості п’яних ДТП у Білорусі — дуже позитивна: в 2012 році сталось 702 ДТП, в 2013 — 577, в 2014 — 529, а в 2015 — 466 ДТП з вини п’яних водіїв. Це пов’язано з тим, що білоруська влада поступово робила покарання за нетверезе водіння все жорсткішими: було введено кримінальну відповідальність за повторне впродовж року керування автівкою в нетверезому стані, було встановлено трирічний термін вилучення прав за таке правопорушення і зменшили допустимий вміст алкоголю в крові з 0,5 до 0,3 проміле. Також в 2013 році в Білорусі затвердили норму про конфіскацію транспортного засобу, якщо особа вдруге за рік сіла п’яною за кермо.

В Росії картина набагато гірша. Кількість судових рішень щодо п’яних водіїв в 2014 році становила 328 тисяч, в 2015-му — 301 тисячу, а в 2016-му — 246 тисяч. В 2016 році 15,6 тисяч ДТП сталися з вини водія напідпитку, а тамтешні експерти не бачать причин для подальшого зменшення цієї цифри. Навпаки, вони прогнозували збільшення кількості “п’яних” ДТП на 1-2% щорічно.

В країнах Європи картина зовсім інша. Власний кореспондент Укрінформу у Варшаві Юрій Банахевич коротко описав проблему з нетверезим керуванням автівками. “У Польщі останнім часом активно борються з порушниками ПДР і намагаються зменшити кількість ДТП на дорогах, зокрема, і через п'яних водіїв, і через тих, хто веде машину під впливом наркотиків. У Польщі в останні роки були резонансні ДТП, в яких від дій водіїв під впливом алкоголю і наркотиків загинуло багато людей. Найрезонанснішою була ДТП, скоєна водієм під впливом алкоголю і наркотиків в новорічну ніч 1 січня 2014 року. Тоді у місті Камінь-Поморський на півдні країни водій збив на смерть шістьох осіб (одна дитина), ще двоє потрапили до шпиталю. Суд тривав два роки і присудив покарання у вигляді позбавлення волі на 12,5 років. Однак, родичі подали апеляцію на це рішення. Суд вищої інстанції збільшив покарання винуватцю ДТП до 15-ти років.

Взагалі, у Польщі ледь не щороку переглядають законодавство з точки зору підвищення покарання для нетверезих водій чи які кермують під впливом наркотиків. З 1 червня 2017 року внесено зміни до кримінального кодексу Польщі і запроваджено більш суворі покарання для водіїв. Зокрема, якщо водій скоїть ДТП під впливом алкоголю чи наркотиків, і наслідком цього стане смерть чи глибоке каліцтво, то він автоматично буде ув'язнений на термін не менше 2 років без права дострокового звільнення. У Кримінальному кодексі запроваджено новий запис — про відмову зупинитися на вимогу дорожньої поліції, що призводить до поліцейського переслідування. За цей злочин загрожує покарання у вигляді ув'язнення від 3 місяців до 5 років. Така ж кара загрожує затриманим водіям, які мають заборону на водіння в результаті попередніх порушень.

У результаті, кількість ДТП у 2017 році в Польщі знизилася порівняно з 2016 роком. Торік на польських дорогах загинули 2810 людей. Порівняно з 2016 роком, кількість ДТП в Польщі зменшилася на 2,8%, а з летальними наслідками — на 7,1%. Кількість нетверезих водіїв (від 0,5 проміле і вище) зменшилася на 8%, а тих, в яких у крові виявлено алкоголь у незначних кількостях (0,2-0,5 проміле) — на 19% менше. Але тим не менше, порівнюючи з іншими країнами ЄС, особливо Західної Європи, кількість ДТП, у тому числі з летальними наслідками, залишається в Польщі ще дуже високою”, — пояснив власкор Укрінформу.

Статистика показує, що в Польщі за 2017 рік сталось лише 1603 випадки ДТП з п’яними водіями. І спостерігається зменшення таких випадків — проти 2016 року — майже на 5%. Втім, загалом особи напідпитку стали учасниками ще 1185 випадків — і тут йдеться в першу чергу про пішоходів. Проте за останні 10 років кількість аварій за участю осіб у стані алкогольного сп’яніння зменшилась більш як удвічі — з 6375 в 2008 році до 2788 в 2017-му.

Отже, в порівнянні з країнами-сусідами в Україні ситуація на дорогах неоднозначна. З одного боку, ми досить далеко від Росії, де проїхатись в нетверезому стані — національна забава, яку пропагують в усіх телесеріалах, і це тішить. Натомість до рівня Білорусі, а поготів країн Європи Україні ще дуже далеко.

За нетверезе водіння має бути кримінальна відповідальність!

Звісно, якби хтось знав, як подолати проблему з нетверезими водіями за кермом — отримав би Нобелівську премію миру. Втім, поки що вирішення проблеми немає. Укрінформ поцікавився у голови Громадської ради при МВС Володимира Мартиненка, якщо посилення покарання за нетверезе водіння не допомагає, то в якому ж напрямку треба рухатись, щоб побороти п’янство за кермом?

Володимир Мартиненко
Володимир Мартиненко

Володимир Мартиненко: “Окрім того, що покарання треба робити жорсткішим, треба посилювати контроль, перевірки водіїв на дорогах. МВС вже розробило необхідний пакет документів, але він зволікається Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (головою якого є Андрій Кожем’якін), в тому числі і з політичних причин. Він дозволить “вичистити” законодавство від “лазівок”, які дозволяють водіям напідпитку уникати покарання. Наприклад, на сьогодні суд може розглядати будь-які адміністративні порушення лише протягом трьох місяців, а ми пропонуємо продовжити термін до року. Це одна з лазівок — адвокати максимально затягують справу і суд за три місяці зобов’язаний її закрити. (Ціни на таку “послугу” - від 10 000 грн. - Авт.) Крім того, пропонується вилучити норму про вирішення, яке ж покарання понесе водій, якого впіймали нетверезим за кермом, на розгляд громадських організацій або трудового колективу — цей нонсенс треба прибрати. Також, звісно, необхідно вводити фото- та відеофіксацію, адже задля контролю по поліцейському на кожне перехрестя не поставиш.

За випадки нетверезого водіння необхідно ввести відповідальність набагато жорсткішу — аж до кримінальної. Зараз, якщо спіймали перший раз — це штраф, другий раз — знову штраф, і навіть третій раз — все одно, особа обходиться штрафом. Крім того, у нас є окрема категорія забезпечених громадян, яка незалежно від суми штрафу все одно сідає за кермо нетверезою з надією, що в разі чого вийде “повирішувати” і отримати преференції. Особливо треба виділити в окрему категорію власників всіх так званих “модних” посвідчень — поліцейських, суддів, прокурорів, керівників різних держструктур, адміністрацій і так далі — тих, які вважають себе певною мірою недоторканими і думають, що їхні посвідчення можуть усе “повирішувати”. Для цих громадян треба окремо ввести підпункт в 130 статтю КУпАП. Адже ситуація з ними, м’яко кажучи, страшна.

Інша справа, що зараз є проблема з медичним забезпеченням фіксування стану водіїв. Це сфера відповідальності МОЗ, але тим не менше, це проблема. Якщо поліцейські спіймали водія, умовно кажучи, в Полтавській області за 200 кілометрів від облцентру, фізично зафіксувати його стан не можливо — йому треба здати аналізи протягом години, на місці, звісно, нарколога немає, відтак його треба везти аж в обласний центр — за 200 км по тому бездоріжжю, а це 4-5 годин. Тобто, виконати інструкцію неможливо. Зараз ми намагаємось спільно з МОЗ це врегулювати — впровадити експрес-тести на наркотики, хоча б найпростіші. Якщо того ж таки нетверезого водія можна “через драгер” задокументувати, то те, що людина під дією наркотиків — зафіксувати майже нереально”.

Статистика, звісно, показова і важлива для розуміння проблеми, проте слід пам’ятати, що кожна одиниця статистики — це людське життя. Якщо на перший погляд цифра в 5 тисяч ДТП за участі нетверезих водіїв не така вже й велика, то в реальному житті — це тисячі жертв, це тисячі дітей, позбавлених батьків, або тисячі батьків, позбавлених дітей. І усе через те, що комусь спало на думку сісти за кермо п’яним: треба було швидше дістатись, або просто захотілось “гострих” відчуттів. То може варто тих поціновувачів “комфорту” карати так, щоб “клепки на місце ставали”, а не символічними штрафами?..

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>