У Києві й тепер проїзд у співвідношенні з зарплатою найдешевший у Європі

14 липня вартість проїзду в міському транспорті столиці зросла вдвічі. Тепер одноразова поїздка автобусом, трамваєм, тролейбусом, фунікулером чи метрополітеном коштує 8 гривень. У міській владі нинішнє зростання називають компромісним і меншим від необхідного. “Наразі економічно обґрунтований тариф, що враховує всі видатки, становить у метро 8,27 гривень, у наземному транспорті – 8,77 гривень на перевезення одного пасажира”, – переконує заступник голови КМДА Дмитро Давтян.

Утім, не всі кияни погоджуються з аргументами пана Давтяна, і обурливі коментарі в соцмережах, причому від людей різних, відомих у тому числі, це підтверджують: “Купив талончик в тролейбусі за 8 гривень. Ну що ж, недаремно ми стояли на Майдані"... З "покращенням" життя нас, пані і панове!” - екс-нардеп ВРУ Олесь Доній; “Схоже, київська влада не планує переобиратись наступної осені”, - пише киянка Наталія Гейчук; “Все по 8 гривень: проїзд в автобусі, тролейбусі, трамваї, метро. Все. Окрім долара”, - економіст Юрій Гаврилечко; “Тарифи на проїзд так і шепочуть: звалюй, звалюй з цієї країни”, - журналістка Ярослава Кравченко; “З такими новими тарифами на проїзд у громадському транспорті поїздки на роботу стають економічно необґрунтованими” - журналіст Юрій Медуниця; “Щоб все було як в Європі? Ну ось. Ми вже на півдорозі. Спочатку ціни зробимо європейські, потім будемо думати, що робити з економікою. Чи не будемо? Або не можемо? Або вже пізно? Головне не сумніватися в своїй правоті! Спочатку робити, потім думати! І ніяких сумнівів. І все зробили правильно, тільки вибрали не тих. Дурість людська безмежна”, - бізнесмен Олександр Меламуд.

Зрозуміло, що чергове подорожчання завжди болісно б'є по кишенях, особливо тих, для кого кожна копійка підраховується, розподіляється аби дотягнути до зарплати. Але ж невже все так погано насправді?

Укрінформ вирішив перевірити співвідношення середньої зарплати до вартості громадського транспорту у наших європейських сусідів, а також на прикладі метро нагадати, як змінювався тариф на проїзд у підземці протягом 27 років Незалежності та чи вже реагували кияни на подорожчання наскільки гостро, як ото зараз?

Від 15 копійок до 8 гривень: як змінювалася вартість проїзду громадським транспортом у Києві

Мало хто пам’ятає, але у 1991 проїзд в метро коштував... 15 копійок, а до цього – взагалі п’ятачок. Але не вдаватимемося в ностальгію за “світлим минулим”, а лише наведемо сухі цифри, як протягом 27 років змінювався тариф на проїзд у тій же підземці:

1991 рік – 15 копійок

1992 рік – 30-50 копійок

1993 рік – 5-100 купоно-карбованців (протягом 1993-96 рр. інфляція їла купоно-карбованці не днями, а годинами — ред.)

1994 рік – 200-1500 купоно-карбованців

1995 рік – 7-10 тис. купоно-карбованців

1996 рік – 20 тис. купоно-карбованців

Після переходу країни на власну валюту - гривню -  проїзд у метро змінювався вісім разів:

1996 рік - 20-30 копійок

2000 рік – 50 копійок

2008 рік – 2 гривні

2009 рік – 1,7 гривень

2010 рік – 2 гривні

2015 рік — 4 гривні

2017 рік — 5 гривень

2018 рік — 8 гривень

Пристрасті закипіли в 2008-2010 роках, коли тарифна політика за принципом гойдалок кренилася то в один, то в інший бік. За часів славнозвісного мера Леоніда Черновецького (в народі - “Льоня-космос”) вартість проїзду злетіла відразу вчетверо. Але тоді у справу втрутився Антимонопольний комітет, і столичній владі довелося знизити тариф до 1,7 гривень.

Утім, новий мер Олександр Попов у вересні 2010 року знову повернув тариф до 2 гривень. І так було аж п’ять років. На позачергових виборах Київського міського голови влітку 2014 року з результатом 56,7% голосів перемагає Віталій Кличко. У лютому 2015 року вдвічі підвищується ціна жетона так само, як нині – вдвічі – до 4 гривень. Тоді, в лютому 2015 року, власне, як і зараз, український сегмент соцмережі Фейсбук «вибухнув» обурливими коментарями: “На підставі чого піднімається ціна на 100%? Хто проводив аудит витрат? Я вважаю, що нас, киян, знову лохами роблять”, - писала Євгенія Войтенко, “Для країни, де заробітна плата 2000 гривень, ціна за проїзд 4 гривні – це дуже високо. А враховуючи, що таких поїздок 4-5 за день – маємо 20 гривень, а якщо помножити на 30 днів – цілих 600 гривень. А далі – елементарна математика 2000 мінус 600 дорівнює 1400 гривень на життя... Таки “переможенька”!!!” – іронізував якийсь користувач під псевдонімом Марк Онері. Київська “Свобода” також пікетувала КМДА, вимагаючи від мера Кличка економічно обґрунтувати підвищення вдвічі ціни на проїзд у метро: “Міський голова, не провівши публічного обговорення з киянами, не опублікувавши жодних розрахунків, просто поставив мешканців перед фактом, що тепер вони будуть платити 4 гривні за проїзд у найпопулярнішому громадському транспорті – метрополітені».

Зрештою, кияни пописали ще трохи гнівних постів у Фейсбуці і забули, спокійнісінько “з’ївши” здорожчання проїзду: через півроку після цього – в жовтні 2015-го – на чергових виборах Віталій Кличко набрав 66,49% голосів (навіть більше, ніж у 2014-му).

Друге «за Кличка» підвищення ціни на проїзд у підземці: з 4 до 5 гривень – кияни отримали в червні 2017 року. Третє – в середині липня 2018-го…

Втім, поки що важко сказати, як це вдарить по рейтингу чинного мера. Чекаємо на свіжу соціологію. Враховуючи, що наступні вибори мера Києва відбудуться аж через 2 роки – у 2020-му – здається, ґвалт навколо липневого здорожчання проїзду вщухне – сценарій 2015 року знову повториться: люди змиряться і забудуть.

Утім, ми все ж таки вирішили з’ясувати: 8 гривень за проїзд це багато чи мало? – порівнявши ціни на проїзд у Києві та в наших найближчих сусідів.

Вартість разового проїзду в європейських столицях

Справедливо порівнювати середню зарплату та вартість разового проїзду в громадському транспорті або скільки людина може купити на місяць квитків/жетонів. Ми ж вирішили піти першим шляхом. Почнемо, власне, з Києва. За даними Держстату, середня заробітна плата в столиці коливається в межах 10-13 тисяч гривень. Разова вартість проїзду – 8 гривень або в середньому 32 гривні на день, або 960 гривень на місяць (дім-робота / робота-дім наземним транспортом (автобусі / тролейбусі / трамваї / міській електричці) + метро). Тепер порівняємо все це з середньою зарплатою та цінами на проїзд у громадському транспорті у Варшаві, Будапешті, Парижі та Мінську (інформацію про співвідношення середньої зарплати до вартості громадського транспорту у наших європейських сусідів ми відшукали на сайті numbeo.com). Всі валюти – переведено за чинним курсом у гривню.

Варшава (Польща). Середня зарплата – 23 тисячі гривень. Разова вартість проїзду – 24 гривні (майже $1) або 96 гривень на день (в обидва боки наземним транспортом + метро). В порівнянні з Варшавою, зарплата у Києві вдвоє нижча, але проїзд у польській столиці вищий втроє.

Будапешт (Угорщина). Середня зарплата – 18 тисяч гривень. Разовий проїзд - 33 гривні або 132 в день в обидві сторони на обох видах транспорту. Якщо порівнювати Будапешт і Київ, то зарплата там у 1,5 рази вища, але проїзд у нас навіть після 14 липня в 4 рази дешевший. А був – у 8…

Париж (Франція). Середня зарплата – 71 тисяча гривень. Разовий проїзд – 58 гривень. Знову ж таки, як і в двох перших випадках, середня зарплата у Парижі вища, ніж у Києві (в 5,5 разів), але проїзд там в 7 разів дорожчий.

Мінськ (Білорусь). Цей приклад ми не просто так залишили, як то кажуть, на десерт. І ось чому: середня зарплата і разовий проїзд в міському транспорті Мінська майже точнісінько такий же, як у нас, в Києві після 14 липня: 10-13 тисяч гривень і 7,9 гривень відповідно. На день середньостатистичний мінчанин витрачає 31,6 гривень за проїзд в обидві сторони на обох видах транспорту (наземний + метро), а киянин – 8 гривень за одну поїздку або 32 гривні на день.

А як щодо “безлімітки” на проїзд?

Всі знають про суть проїзного абонементу на місяць - це передоплата. Якщо зовсім коротко, то місцеві мешканці за рахунок “проїзного” кредитують громадський транспорт на місяць/квартал/рік вперед, а за це їм надається знижка (аби мотивувати купувати проїзні і тим самим кредитувати транспорт). Не перелічуючи знову всі чотири приклади, візьмемо до порівняння з Києвом Будапешт. Так от, у Києві проїзний квиток без обмеження кількості поїздок на автобус-тролейбус-трамвай-метро (тобто, одразу на 4 види транспорту) коштує 1300 гривень, а в Будапешті на 200 гривень дешевше – 1100 гривень. Використовуючи “проїзний” 4 рази на день протягом місяця кияни зекономлять – 0%. Ба навіть більше, ще й переплатять 340 гривень (заплативши 1300 гривень за безлімітний проїзний, а не 960 гривень на місяць за разові поїздки – 32 гривні на день). Натомість, житель Будапешта з такою карткою зекономить 2860 гривень (заплативши 1100 гривень, а не 3960 гривень).

А якщо використовувати “безлімітку” 5 разів на день протягом місяця? Знову ж таки, в нашому випадку це – 0% економії з переплатою 100 гривень (заплативши 1300 гривень, а не 1200 гривень). А для жителя Будапешта – 3860 гривень економії (заплативши 1100 гривень, замість 4960 гривень).

Заради справедливості відзначимо, що існують й інші види безлімітних проїзних, дещо дешевших – одночасно на 2-3 види транспорту типу автобус/тролейбус/трамвай-міська електричка-метро – 1070 гривень або автобус/тролейбус/трамвай/міська електричка - метро – 860 гривень. Але (!) ці проїзні прив’язують пасажирів до певного виду громадського транспорту, обмежуючи їх право проїзду в інших. З власного досвіду скажу, що не завжди користуюся одним і тим же транспортом: сьогодні – це трамвай-метро, а завтра – автобус-метро. Тобто, від проїзного на 2 види транспорту таким пасажирам, як я – жодного зиску. Проте кияни та жителі приміських районів столиці (і таких, напевно, переважна більшість), які щоденно їздять на роботу/з роботи міська електричка-метро/метро-міська електричка – матимуть від такого проїзного, хоч і не велику, але перевагу: зекономлять свій бюджет на 100 гривень, або й більше.

Підсумовуючи: повсюдної зради з одноразовим проїздом у громадському транспорті, яку протягом кількох останніх днів активно розганяють у соцмережах, нема, і ми це довели. Можливо, існує тільки локальна зрадонька навколо безлімітних проїзних. Але в чім проблема? Давайте вимагати урізноманітнення комбінації “безліміток”, щоб на всі випадки життя, і щоб з враховувалося те, як часто і чим конкретно користується пасажир. Власне, за це і варто боротися.

Мирослав Ліскович, Київ 

Перше фото: Сергій Нужненко / Радіо Свобода