17 липня. Пам’ятні дати - 17.07.2018 08:00 — Новини Укрінформ
17 липня. Пам’ятні дати

17 липня. Пам’ятні дати

852
Ukrinform
Сьогодні четверта річниця авіаційної катастрофи рейсового пасажирського літака Боїнг-777 компанії «Малайзійські авіалінії», що летів за маршрутом Амстердам – Куала-Лумпур.

Внаслідок цієї трагедії загинули 298 людей – усі пасажири та екіпаж. Літак було збито у небі над селом Грабове Донецької області в зоні воєнних дій на Сході України. За кількістю жертв ця авіатроща стала найбільшою в історії України. На борту лайнера перебували 192 громадянина Нідерландів (один з них мав подвійне громадянство Нідерланди/США), 44 малайзійці (включаючи 15 членів екіпажу і двох немовлят), 27 австралійців, 12 індонезійців (серед них одне немовля), 10 британців (один із них мав подвійне громадянство Велика Британія/ПАР), чотири німці, чотири бельгійці, три філіппінці, один канадець і один громадянин Нової Зеландії. З перших днів катастрофи Україна послідовно дотримувалась висунутого припущення про те, що літак був збитий ракетою ЗРК «Бук» російського походження, випущеною або бойовиками-сепаратистами, або російськими військовими. Також висновку дійшла Рада з питань безпеки Нідерландів, яка у жовтні 2015 року оприлюднила фінальний технічний звіт щодо катастрофи Боїнга рейсу МН-17. Голландський Радбез встановив, що літак було збито боєголовкою 9N314M, запущеною із системи «Бук». Голова Ради з питань безпеки Нідерландів Тібе Йоустра в інтерв’ю голландським ЗМІ заявив, що ракета, якою було збито літак, була випущена з території, контрольованої бойовиками. Водночас міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat встановила номер зенітного ракетного комплексу «Бук» зі складу російської 53-ої зенітно-ракетної бригади, яким був збитий літак «Малайзійських авіаліній». Крім того, Bellingcat, провівши власне дослідження на основі аналізу соціальних мереж та інших відкритих джерел, підготувала звіт, у якому ідентифікувала 20 російських військових, причетних до катастрофи МН-17. Цей звіт із іменами та фотографіями військових група передала нідерландській прокуратурі. Згодом свої висновки оприлюднила Міжнародна слідча група, якій вдалося встановити більшу частину маршруту, яким ЗРК «Бук» прямував на територію України, а також маршрут його руху у зворотному напрямку. За версією слідства, комплекс переміщувався з території Росії на територію Східної України і пізніше вивезений назад в РФ. Висновки МСГ фактично збігаються з результатами розслідування групи Bellingcat. 5 липня 2017 року державами-учасниками Міжнародної слідчої групи було ухвалено рішення про те, що кримінальне провадження у справі збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH-17 здійснюватиметься у рамках національної юрисдикції Нідерландів. 7 липня, Україна та Нідерланди підписали двосторонню угоду про правову співпрацю щодо катастрофи малайзійського Боїнга. Нині угода чекає на ратифікацію парламентами України і Нідерландів.

            Ювілеї дня:

170 років від дня народження Опанаса Івановича Михалевича (1848-1925), українського письменника, перекладача, лікаря. З сім’ї священика. Закінчив медичний факультет Київського університету, деякий час працював у ньому доцентом. Належав до київської «Громади». За антиурядову діяльність у середині 70-х рр. ХІХ ст. був висланий у с. Шишаки Миргородського повіту, де працював земським лікарем. Жив у Ніжині, Єлизаветграді (тепер Кіровоград), де з І. Тобілевичем створив народницький гурток, після розгрому якого перебував в одеській в’язниці та на засланні у Сибіру. Після повернення із заслання займався лікарською практикою у Єлизаветграді. У 20-х рр. за дорученням ВУАН збирав відомості до українського біографічного словника; виступав з оповіданнями і нарисами в пресі. Переклав працю «Дослідження про природу і причини багатства народів» (під назвою «Багатство народів») Адама Сміта. 

Фото: mvduk.kiev.ua
Фото: mvduk.kiev.ua

169 років від дня народження Олени Пчілки (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова; 1849-1930), української письменниці, перекладачки, освітньої діячки, етнографа, фольклористки, першої жінки-академіка члена-кореспондента УАН (з 1924). Мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова. Була редактором-видавцем журналу «Рідний край» (до речі – також перша жінка-видавець в Україні). Автор поетичних творів, повістей, оповідань, п’єс, позначених впливом ліберально-народницьких і культурницьких ідей, спогадів про М. Старицького, М. Лисенка, М. Драгоманова, етнографічних праць («Український орнамент», «Українські узори»). Максим Славінський згадував: «Сила Олени Пчілки залежала не від того, яких політичних переконань вона трималася, навіть не від її літературних заслуг, що їх вона безперечно мала. Сила її була в її індивідуальності». Мабуть саме ця сила дозволила їй багато чого перенести у житті (смерть дітей – Лесі та Михайла, репресії близьких і рідних (та й її саму більшовики арештовували двічі; навіть помирала вона – важкохвора, неходяча, під наглядом ГПУ). «Вольова, владна, присно-імперативна, одержима «однією ідеєю» – національною, - і, як знати з усіх про неї спогадів, невідпорно харизматична (у неї закохувалися навіть у старості)…» (Оксана Забужко «Notre Dame D’ukraine: Українка в контексті міфологій») – такою була Олена Пчілка.

147 років від дня народження Філарета Михайловича Колесси (1871–1947), українського фольклориста, композитора, музикознавця, літературознавця, академіка. Професор Львівського університету. Основоположник українського етнографічного музикознавства. Музичну освіту здобув у Відні. У Віденському ж університеті захистив дисертацію доктора філології. Досліджував ритміку українських народних пісень, народні пісні Підкарпаття, Лемківщини, Полісся, українські думи. Автор хорових творів, обробок народних пісень. Репрезентував українську науку на міжнародних конгресах етнографів.

125 років від дня народження Шмуеля Йосефа Аґнона (Чачкес; 1888-1970), ізраїльського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури (1966). Писав на івриті та ідиш. Автор психологічних романів «Видання заміж», «На морській глибині», «Нещодавно». Родом із Бучача (тепер Тернопільська обл.).

90 років від дня народження Клари Федорівни Балог (1928-2018), український балетмейстер, народна артистка України. З 1945 – солістка балету, з 1959 – балетмейстер Закарпатського народного хору. Записала і поставила на професійній сцені народні танці різних районів Закарпаття: «Яроцька карічка», «Бубнарський», «Раковецький кручений» та ін.

Фото: twitter
Фото: twitter

60 років тому народився Вонг Карвай (Ка Вай; 1958), китайський (гонконгський) режисер, сценарист. Народився в Шанхаї, згодом родина емігрувала до Гонконгу. Спочатку був сценаристом – автором мелодрам, детективів і комедій. Як кінорежисер дебютував у 1988 р. фільмом «Допоки не висохнуть сльози». Світову славу Карваю принесли «Чунгкінський експрес», «Щасливі разом» і «Любовний настрій» – одна з кращих кінокартин кінця ХХ ст. про кохання. Фільми Карвая (критики іноді називають їх «урбаністичними поемами») важко собі уявити без сигарет, годинників і примхливого руху камери Крістофера Дойла, про якого кажуть, що він ніколи не знімає пейзажі, а знімає стан душі, а його манеру зйомки  порівнюють з «танго з камерою на плечі». Саме хвороблива краса кадрів, схожа на галюцинацію, і є однією з характерних рис кіноробіт Вонга Карвая.

Роковини смерті:

60 років від дня смерті Анрі Фармана (1874-1958), відомого французького авіаконструктора, льотчика і промисловця, одного з піонерів авіації. В 1909 р. організував поблизу Парижа школу для підготовки льотчиків із різних країн. Створив близько 30 типів воєнних і пасажирських літаків і авіадвигунів. 1912 року заснував фірму «Фарман».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>