На місці зруйнованого пам'ятника у Грушовичах виявили останки підпільників УПА

На місці зруйнованого пам'ятника у Грушовичах виявили останки підпільників УПА

2366
Ukrinform
Зруйнований вандалами пам'ятник воякам УПА на цвинтарі в польському селі Грушовичі не був символічним. Розкопки показали, що принаймні три людські останки можуть належати українським підпільникам.

Про це повідомив на прес-конференції в Укрінформі Святослав Шеремета - відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, який був у складі групи з п'яти експертів для спостереження за роботами польських науковців.

"24-26 травня група українських експертів в якості спостерігачів була присутня в селі Грушовичі на проведенні розкопок на місці, де стояв пам'ятник воякам УПА. Результати робіт показали, що це дворівневе поховання. На глибині 1,6-1,7 м поховані цивільні мешканці Грушовичів. В межах 1 м можуть бути поховані воїни УПА або члени підпілля ОУН, які співпрацювали з УПА. У цьому верхньому шарі поховані молоді люди, двоє мали механічні ушкодження черепа і круглі отвори, які можна трактувати як кульові, один мав механічні пошкодження черепа, які призвели до його смерті. В одному з останків був знайдений гудзик від німецької військової форми, що теж може свідчити про військовий характер поховання", - зауважив Шеремета.

За його словами, на користь того, що це поховання 1930-х років свідчить наявність монет того періоду.

"Також в трьох місцях поховань були знайдені монети ХХ століття різних країн і різних періодів, зокрема польські копійки 1920-х років, радянські копійки 1935 року, французькі франки 1939 року. Сукупність ознак дає всі підстави припускати, що до цивільних поховань на першому ярусі були підзахоронені воїни УПА, які складали другий ярус. Цей другий ярус вимагав більш ретельного дослідження і територія розкопок мала бути суттєво збільшена", - підкреслив він.

Як зазначив Володимир Бірчак - історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ, після виявлення під час розкопок перших людських останків віце-президент Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Швагжик повідомив, що дослідження архівних матеріалів не дають підстав говорити, що на цвинтарі в Грушовичах поховані учасники українського підпільного руху або що в цьому регіоні відбувалися збройні сутички.

Читайте також: Польські історики запевняють: поховання у Грушовичах стосуються довоєнного періоду

"За спогадами і польськими документами, на цвинтарі у Грушовичах поховані 13 підпільників ОУН та вояків УПА. Станом на сьогодні нам вдалося ідентифікувати п'ятеро осіб. Один з перших - це станичний ОУН Тимко Базилевич - "Мороз". В одній могилі поховані курінний лікар УПА Павло Клочник - "Сірко" і брати Баб'яки. І ця могила збережена, вона якраз позаду знищеного надмогильного пам'ятника воякам УПА. Наступні особи, яких вдалося ідентифікувати, - це співробітники служби безпеки ОУН. Зокрема це районний референт СБ Дмитро Козак - "Марко" та член боївки СБ - "Гонта". Зараз ми маємо дані про те, що на місці, де стояв надмогильний пам'ятник воякам УПА, справді були поховані українські підпільники. Ми можемо припустити навіть прізвище одного з них - це один з повстанців, старший стрілець, сапер УПА Дмитро Грицаль - "Дубенко", - розповів Бірчак.

Він підкреслив, що всі з перелічених загинули в боях та збройних сутичках з НКВД та прокомуністичним Войском Польським, а отже, є борцями із комуністичним тоталітарним режимом.

Бірчак також нагадав про польський Закон "Про військові поховання та кладовища", згідно з яким військовими похованням вважаються такі, де захоронені військовослужбовці, що загинули під час війни, без огляду на національність, та люди, які загинули внаслідок боротьби з тоталітарною системою або внаслідок тоталітарних репресій чи етнічних чисток з 8 листопада 1917 року до 31 липня 1990 року.

Водночас Павло Подобєд - заступник начальника управління - начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті - зазначив, що довкола пам'ятника у Грушовичах розгорілися історико-політичні пристрасті. Польська сторона неодноразово змінювала свою позицію щодо цього пам'ятника. Зокрема, у квітні 2018 року керівник кабінету президента РП Кшиштоф Щерський заявив, що якщо у Грушовичах поховані українці, пам'ятник буде відновлений.

Читайте також: Польські археологи заявляють, що в Грушовичах немає останків вояків УПА

"З 2014 року по 2017 рік відбулося 15 актів вандалізму над українськими місцями пам'яті у Польщі. І акт вандалізму в Грушовичах став знаковим, окреслив червону межу, за якою ми вже не могли просто спостерігати і висловлювати занепокоєння, а мали вжити певних заходів, щоб зберегти ті українські пам'ятники, які ще залишились не знищеними... Реакцією Українського інституту національної пам'яті стала ініціатива щодо призупинення надання дозволів польській стороні на здійснення пошукових земельних робіт на території України. Також ми звернулись до представників органів місцевого самоврядування з тим, аби призупинити видачу погоджень на спорудження нових і реставрацію вже існуючих польських пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених жертвам воєн і політичних репресій на території нашої держави", - поінформував Подобєд.

Він уточнив, що акт вандалізму над пам'ятником воякам УПА у Грушовичах відбувся у квітні 2017 року, його було по-варварськи знищено, з публічним демонтажем державного герба України, особи, які нищили пам'ятник, діяли не криючись, показово, на камери, серед білого дня.

Фото: PAP

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-