У Супрун розповіли, що саме допоможе подолати корупцію в охороні здоров'я
Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров'я.
«Згідно з нещодавно опублікованим звітом, 90% зловживань, викритих НАБУ в соціальній сфері, стосуються охорони здоров'я. Це ще раз доводить, що трансформація системи охорони здоров'я в країні на часі. Уже сьогодні МОЗ зробило поступ у подоланні корупції: закупівлі ліків проводяться через міжнародні організації, діє електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, створено НСЗУ, запроваджено електронну систему охорони здоров'я», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відповідно до звіту Рахункової палати, закупівля ліків через міжнародні організації, яка відбувається вже третій рік поспіль, дозволила заощадити до 39% коштів із виділеного бюджету. Кількість додатково закуплених ліків на заощаджені кошти за деякими програмами сягає до 70%.
Також з 2018 року поступово змінюватиметься фінансування закладів охорони здоров'я. МОЗ розпочав зміни у фінансуванні медичної галузі, щоб кожен українець міг отримати якісну меддопомогу, а заклад охорони здоров'я - своєчасну плату за надані послуги від держави через НСЗУ. Цьогоріч принцип “гроші йдуть за пацієнтом” реалізується на первинній ланці - пацієнти обирають сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Медзаклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть увійти в реформу, підписати договори з НСЗУ і з липня отримувати гроші за обслуговування пацієнтів, які підписали з ними декларації
У МОЗ зазначають, що з усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров'я має найменші корупційні ризики, оскільки її, як центральний орган виконавчої влади, контролюватимуть Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційні органи НАБУ та НАЗК.
Також, окрім закупівель ліків через міжнародні організації, змінено систему забезпечення ліками певних категорій пацієнтів через програму «Доступні ліки» , яка реалізується з квітня 2017 року.
Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Особливістю цієї програми є те, що лікарі, виписуючи рецепт, вказують не торгову назву препарату, а діючу речовину - непатентовану назву (МНН). В аптеці пацієнту пропонують декілька торгових марок, які містять вказану у рецепті діючу речовину, і пацієнт сам вирішує, яку торгову марку придбати. Ця процедура зводить до мінімуму лобіювання медиками певних торгових марок препаратів.
Крім того, у 2018 році МОЗ затвердив Національний перелік лікарських засобів - короткий перелік життєво необхідних основних лікарських засобів з доведеною ефективністю, доступ до яких держава гарантує всім пацієнтам безоплатно при лікуванні у стаціонарі.
З січня цього року медзаклади мають передусім закупити ліки за Нацпереліком, а вже після цього кожен лікувальний заклад може і має право закуповувати необхідні препарати, що не увійшли до нього. При цьому медзаклади мають формувати свої закупівлі за МНН, а не купувати конкретні торгові найменування препаратів. Ця норма робить процес тендеру прозорим - дозволяє за допомогою торгів закупити дієві препарати за меншою ціною, адже всі фармвиробники, що мають ліки з відповідною МНН, можуть брати участь у торгах і пропонувати меншу ціну.
За даними МОЗ, запровадження електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, дозволило виявити 30 тисяч неіснуючих осіб, які включалися до обгрунтування кількості грошей на закупівлю препаратів інсуліну за кошти державного бюджету. Електронний реєстр, за твердженням МОЗ, дає змогу державі уникнути необгрунтованих закупівель на десятки мільйонів гривень і закупити більше необхідних ліків.
