Обмежитися шпигунами й терористами. Якою має бути СБУ після реформування?

Обмежитися шпигунами й терористами. Якою має бути СБУ після реформування?

3304
Ukrinform
Укрінформ зібрав думки експертів, обізнаних зі специфікою роботи спецслужб

5 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект «Про національну безпеку». Документ започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО і є однією з необхідних умов вступу України до Альянсу. Серед іншого законопроект передбачає і зміни у роботі спецслужб. Через півроку після ухвалення в цілому цього закону має бути розроблений і поданий до парламенту новий законопроект, на цей раз – «Про службу безпеки України».

Якою має бути оновлена СБУ, на яких напрямках зосередити свою роботу, наскільки глибоким має бути суспільний контроль за роботою спецслужби – Укрінформ розпитав експертів, обізнаних із специфікою роботи в сфері національної безпеки.

ДЛЯ СБУ МАЄ СТАТИ НЕПРИПУСТИМИМ ЗАЛЯКУВАННЯ ГРОМАДЯН

Валентин Наливайченко, екс-голова СБУ (2006-2010 та 2014-2015 рр.)

- Завжди користувався принципом: українські спецслужби мають бути відповідальними перед народом. Для цього важливо спертися на традиції й підходи до роботи Служби безпеки ОУН і УПА в 1930-1950-х роках. За часів Арсенича та Шухевича спецслужба працювала проти агресора в умовах тимчасової окупації території, мала патріотичне виховання, бойову контррозвідку та спиралася на безпрецедентну підтримку людей.

Що має бути результатом роботи спецслужби? Спокійне повсякденне життя людей. Неприпустимими для СБУ мають стати залякування громадян, тиск на підприємців, прослуховування журналістів та активістів-антикорупціонерів, а тим більше – вимагання хабарів. А що справді необхідно – уміти попереджувати теракти та диверсії, робити все для того, щоб проста людина відчувала себе у безпеці.

СБУ потребує серйозної європейської реформи. Національна Служба безпеки має стати контррозвідкою та бойовим антитерористичним центром. Підкреслю, єдиним бойовим фаховим центром захисту громадян!

Пропонував це нинішньому президенту України, направив відповідний законопроект ще на початку 2015 року. Причина трирічного зволікання, думаю, полягає у відсутності політичної волі.

Служба безпеки має бути відокремлена від політики, потребує підвищення професіоналізму та соціального статусу офіцерів і членів їхніх сімей. Вона має бути підконтрольною громадськості й парламенту, а керівництво звітувати про роботу та регулярно публікувати е-декларації.

ЦЕ МАЄ БУТИ КЛАСИЧНА КОНТРРОЗВІДКА

Віктор Трепак, екс-перший заступник голови СБУ (2015-2016 рр.)

- Головною проблемою СБУ є її політична залежність і заангажованість. Керівники держави не мають розглядати Службу як інструмент для досягнення власних політичних і особистих інтересів. СБУ різко політизувалася 2005 року, відколи її очільниками ставали особи з-поза кадрового складу спецслужби.

Тому похідною передумовою реформування СБУ є кардинальна зміна ставлення політичного керівництва – передусім президента – до Служби, розгляд її як державної спецслужби. Без цього будь-яке реформування відомства приречене на провал.

Суттю діяльності спецслужби має бути виконання функцій класичної контррозвідки та захисту національної державності. При цьому підрозділ військової контррозвідки у подальшому міг би відійти до Збройних сил України.

У переформатованому вигляді та з істотною зміною пріоритетів в СБУ має бути збережений Главк «К» – для протидії міжнародній організованій злочинності, яка загрожує національній безпеці й має корупційні зв'язки.

Крім того, через призму корупції як основної внутрішньої загрози національній безпеці спецслужба має «бачити і відчувати» процеси, що відбуваються у політичній, управлінській, правоохоронній та інших сферах.

Для забезпечення СБУ статусу сучасної спецслужби потрібна низка заходів організаційного та законодавчого характеру, окремі з яких можуть бути проведені вже зараз. Так, наразі президент призначає заступників голови СБУ, керівників департаментів центрального апарату та регіональних управлінь Служби, хоча за Конституцією він таких повноважень не має. Ці кадрові рішення має ухвалювати голова СБУ, що посилить його роль у Службі й знизить рівень її політичної залежності.

Вже давно, причому без особливих зусиль, могла б відбутися зміна структури Служби. Це позбавило б спецслужбу непритаманних функцій розслідування економічних злочинів.

Для становлення СБУ як сучасної спецслужби вкрай важливим є посилення за нею парламентського контролю. Діяльність Служби має бути під постійним "пильним оком" парламенту, як це є в багатьох розвинених країнах, зокрема США. Якщо для цього потрібні зміни до Конституції, вони мають бути внесені.

І в жодному разі реформа СБУ не може здійснюватися "під когось" конкретно. СБУ має зберегти свій величезний оперативний, організаційний, технічний і кадровий потенціал, які вона має. Суть реформи – посилити його і спрямувати виключно на захист національної безпеки.

ТРЕБА ЗАБОРОНИТИ КВОТОВИЙ ПРИНЦИП ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРІВНИЦТВА

Василь Вовк, колишній керівник Головного слідчого управління Служби безпеки:

- Вважаю, що Служба безпеки в першу чергу повинна займатися контррозвідкою, тим більше – в наш час. Спецслужба має продовжувати розслідувати злочини проти основ національної безпеки України – це  державна зрада, шпигунство, диверсія, а також злочини терористичної направленості, й мати  дієвий Антитерористичний центр.

Економічні злочини Служба розслідувати не повинна. Що робити з управліннями та співробітниками, які зараз цим займаються? Це має бути прописано у тому ж законі, яким реформується Служба.

Після реформування Служба безпеки повинна підпорядковуватися тим, на кого працює, тобто народу. Як прості люди можуть здійснювати громадський  контроль? Оце – питання! На нього сьогодні відповісти одним реченням й однозначно – неможливо.

У свою чергу,  керівник СБУ має отримати достатньо повноважень для організації роботи спецслужби. Вважаю, потрібно заборонити, навіть під загрозою кримінальної відповідальності, квотовий принцип призначення заступників голови,  керівників регіональних управлінь і департаментів Центрального апарату.

СПЕЦСЛУЖБА БУДЕ ПІДЗВІТНА ПАРЛАМЕНТУ

Іван Вінник, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони:

- Президентський законопроект «Про національну безпеку» №8068 передбачає закріплення за Службою безпеки повноважень з протидії іноземній розвідці, інформаційним і гуманітарним загрозам, а також здійснення контртерористичних заходів. Інші нинішні нетипові функції спецслужби (щодо розслідування економічних злочинів), які дають можливість тиснути на бізнес, будуть виведені за межі повноважень Служби.

Можу сказати, що після реформи Служба безпеки України зосередиться на антитерористичній діяльності, на вирішенні завдань з контррозвідувального захисту економічного і науково-технічного потенціалів, транспортного комплексу, об'єктів критичної інфраструктури, що мають стратегічне значення, а також органів державної влади у вказаних сферах.

Коли СБУ буде позбавлена можливості розслідувати корупційні та економічні злочини – не буде потреби мати і відповідні управління або, принаймні, Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки і Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю будуть сфокусовані на вирішенні нових завдань реформованої СБУ.

За СБУ будуть закріплені статті по розслідуванню злочинів, вчинених на шкоду національним інтересам та безпеці України, а також питання боротьби з тероризмом. Мова йде про статті Кримінального кодексу які передбачають притягнення до відповідальності за тероризм, диверсію, державну зраду, зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність та шпигунство. Таким чином, боротьба з корупцією перейде до повноважень НАБУ і ДБР.

Після реформування СБУ стане підконтрольною парламенту, де повинна буде звітувати кожні півроку. Спецслужба зобов'язана буде повідомляти, чим займається, скільки злочинців затримала – приблизно те саме, що зараз ми бачимо на сайтах новостворених антикорупційних органів. Звіти про діяльність потраплятимуть у Комітет нацбезпеки і оборони. Вони включатимуть в себе і деякий обсяг інформації, яка захищена державною таємницею.

Ці основоположні напрямки реформування спецслужби вписані в окрему статтю у законопроекті «Про національну безпеку». У подальшому довкола цих напрямків писатиметься новий закон «Про Службу безпеки України».

Алла Шершень, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>