Українському безробіттю безумовний дохід не допоможе. Поки що?

За статистикою від Держстату, рівень зареєстрованого безробіття по Україні за листопад 2017 року зріс аж на 9,6% - порівняно із попереднім місяцем. «Аж», тому що упродовж року цей показник впевнено і поступово зменшувався (за винятком лютого) – з 429 тисяч осіб у січні до 281, 9 тисяч осіб у жовтні. А от у листопаді він навпаки стрибкоподібно зріс, і зареєстрованих безробітних по країні стало 309 тисяч осіб. Хоча показник зареєстрованого безробіття не відображає цілісної картини, але Укрінформ вирішив дізнатися, що стало причинами такого стрибка і заразом поцікавитися, чи може запровадження дуже модної нині у розвиненому світі «штучки» - безумовного базового доходу (коли всі громадяни країни регулярно отримують від держави мінімальну суму грошей, необхідну для проживання) стати панацеєю від загальносвітової тенденції скорочення робочих місць через зростання продуктивності праці? Але про все по черзі.

Стрибок безробіття в листопаді був, але це сезонний фактор

Як пояснили Укрінформу в Державній службі зайнятості, зростання рівня безробіття в листопаді пов’язане з тим, що на ринку праці відбуваються сезонні коливання, і що це характерно для зимового періоду - скорочується кількість працівників, зайнятих на сезонних роботах. Проте вже з початком весни слід знову очікувати пожвавлення на ринку праці у зв’язку з активізацією діяльності підприємств сільського господарства, будівництва, переробної промисловості тощо. У відомстві додають, що на початок грудня 2017 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у порівнянні з відповідною датою минулого року, зросла на 27% та становила 68 тисяч.

Цю тезу про вплив сезонного фактору на рівень безробіття підтверджує і Євген Гороховець, експерт з питань зайнятості та соціально-трудових відносин Інституту суспільно-економічних досліджень:

«Збільшення кількості зареєстрованих безробітних за підсумками листопада 2017 року –має сезонний характер. Щороку IV квартал показує зростання кількості зареєстрованих безробітних та збільшення рівня безробіття загалом, що пов’язано зокрема з завершенням сезонних робіт. При співставленні кількості офіційно зареєстрованих безробітних в листопаді та жовтні, можна побачити циклічне зростання (в 2016 р. – 6,9 %, в 2015 р. –10 %, в 2014 р. – 11,9 %, в 2013 р. – 7,4 %, в 2012 р. – 10,35 %, 2011 р. – 9,0 %). Ця ж тенденція спостерігатиметься і в грудні».

Водночас у компанії Work.ua, яка об’єднує роботодавців та шукачів роботи, поділилися з Укрінформом власними спостереженнями: «Упродовж року компанії збільшують штат своїх працівників, і за статистикою Work.ua, пік активності на ринку праці припадає на жовтень, після чого спостерігається незначний спад – напередодні новорічних свят роботодавці призупиняють пошук нових працівників. У січні-лютому, коли всі компанії відновлюють роботу в штатному режимі, кількість вакансій знову зростає», - підсумовує Павло Костур, менеджер зі зв’язків з громадськістю компанії.

Безумовний дохід: соціальна напруженість менша, але імовірність деградації - більша

Отож, найближчим часом суттєвого зростання рівня безробіття очікувати не слід, а нинішні коливання цілком відповідають щорічній тенденції. Але ж якщо заглянути у майбутнє – то які перспективи? Адже в нинішню еру технологічного прогресу з його суцільною роботизацією підприємства активно переходять до виробництв з мінімальною участю людини, що призводить до зменшення кількості робочих місць, тобто потреба у безпосередній участі людини в процесі зменшується. А з іншого боку, зростає продуктивність праці і врожайність сільськогосподарських культур. Приміром, в Україні за останні 20 років урожайність пшениці, кукурудзи і ячменю з 1995 року по 2016 зросла в середньому на 69%, а основних олійних культур (соняшник, соя і ріпак) взагалі на 128%.

Іншими словами, змінюються принципи суспільно-виробничого укладу, що провокує деякі країни і, до речі, не завжди багаті, переходити на нові принципи соціального забезпечення, зокрема стала набувати популярності ідея запровадження безумовного базового доходу (ББД). Зокрема, у ряді країн: Фінляндії, Німеччині, Італії, США, Канаді, Індії, Кенії, - вже проводилися або ж у наступні два роки плануються експерименти із введення ББД. (У небагатій, але густонаселеній Індії, приміром, експеримент запланований упродовж 2017-2018 років з розміром виплати у $15-20, а в африканській Кенії - на 2017-2019 роки з розміром виплати 20-30$).

Утім ідея життя «на шару», коли людині гарантується прожитковий мінімум просто за те, що вона є, зовсім не обов’язково і не всюди дістає абсолютну підтримку. Наприклад, у Швейцарії у 2016 році було проведено референдум про запровадження гарантованого доходу розміром 2500 франків (2555 $), але швейцарці переважною більшістю голосів (77 % - проти, 23 % - за) відмовились від запровадження такої системи.

До речі, в Україні на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України у липні цього року з’явилася електронна петиція №22/038346-еп «Ввести в Україні безумовний базовий дохід», ініціатором якої виступив громадянин Юрій Душинський, яку підписали лише 60 людей зі 25000 необхідних.

Утім, на думку політичного експерта Костянина Матвієнка, уникнути поетапного запровадження безумовного доходу Україні ніяк не вдасться, але на заваді цьому стоїть консервативна традиція, мовляв "не можна роздавати гроші задарма", а також інтереси найзаможніших верств. «Тим часом розвиток технологій та відносне зростання населення вже призвели до вичерпання стримуючих можливостей і "штучної зайнятості", - вважає експерт. - Масове безробіття з усіма його наслідками невдовзі стане не менш складною проблемою, ніж тероризм чи СНІД. Навіть більшою, бо живитиме фактично усі виклики, що постали перед цивілізацією – від охорони довкілля до злочинності».

Експерт також аргументує свою думку тим, що «у ряді країн, де вже проводилися локальні експерименти із виплати базового доходу, дали чудові і несподівані результати – від зменшення злочинності і соціальної напруги до скорочення кількості самогубств та розлучень, а побоювання щодо зростання алкоголізму та наркоманії не справдилися».

Натомість економічний експерт Борис Кушнірук, до якого Укрінформ звернувся по коментар, має протилежну думку щодо введення базового доходу:

«Хоча така філософія має своє обґрунтування, але на мій погляд, вона має дуже суттєвий недолік – вона передбачає можливість споживання без створення. Тобто вона закладає негативний потенціал, пов'язаний з тим, що у людини немає потреби у розвитку, і в довгостроковій перспективі це може призвести до деградації суспільства. Адже розвиток людини і людства в цілому базується на тому, що людина працює. Тому я ставлюся вкрай обережно і негативно до цієї ідеї. Дуже показово, що населенню Швейцарії, яке на референдумі вирішувало, чи потрібно вводити базовий дохід, вистачило внутрішньої відповідальності, щоб від цього відмовитися. А в нашій країні, яка зараз перебуває у стані війни, і мови бути не може про запровадження безумовного доходу. Щодо зменшення соціального напруження – то безперечно, якщо держава відкупається від суспільства тим, що «вкидає» туди гроші, то це означає таки відкуповування - влади від своїх зобов’язань і проблем, які перед нею стоять».

Ідея запровадження базового безумовного доходу, незважаючи на свою суперсучасність, призводить до запитання з розряду вічних. Де взяти гроші на цей «комунізм»? Як завжди - у капіталістів, тобто з податків – основного джерела заробітку будь-якої держави. А вони в нинішній Україні, на відміну від тієї ж Швейцарії, не те що «зайвих» грошей не дають, а й необхідних фінансових ресурсів, які б забезпечили достойний соціальний рівень, зокрема нормальні пенсії, зарплати в держсекторі, доступну і високоякісну медицину тощо. Тобто ми ще навіть на базовий дохід не заробили, то про який безумовний дохід можна говорити зараз? Хіба що в якомусь майбутньому, дай Боже - не в надто далекому...

Юлія Горбань, Київ