18 листопада. Пам’ятні дати

18 листопада. Пам’ятні дати

2538
Ukrinform
Цього дня, 85 років тому, радянське керівництво видало постанови, які стали однією з причин голоду в Україні у 1932-1933 роках.

18 листопада 1932 року, вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна - сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року - продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини». Вже через кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією. Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні крихти хліба. У грудні у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України, селян було позбавлено останніх надій на порятунок. Конфіскація усіх виявлених продовольчих запасів призвела до масового голоду зими 1932-1933 років. Залишившись без хліба, голодуючі селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев. Другий пік голоду стався у квітні-червні 1933 року. Це був апогей Голодомору. У ті місяці в Україні щохвилини помирало 24 людини, щогодини – 1440, щодоби – 34 560. За короткий проміжок часу Москва вбила, за різними оцінками, близько 4,5 мільйонів українців.

Сьогодні національне свято Латвії – День проголошення Латвійської Республіки. Цього дня, у 1918 році, в приміщенні Національного театру Риги Латвійська Народна рада проголосила про створення нової держави. Але боротьба за фактичну незалежність тривала після цього ще два роки. Вже в січні 1919 року, під натиском частин Червоної армії, тимчасовий уряд Латвійської Республіки був змушений залишити Ригу. З січня по травень 1919 року тривав період радянської влади в Латвії, потім була боротьба з армією Бермонта-Авалова і німцями, і знову з комуністами. Лише 11 серпня 1920 року Радянська Росія визнала незалежність Латвії. У січні 1921 року це зробили Англія, Франція, Італія і Японія, а у вересні нову державу прийняли в Лігу націй. Перша незалежна латвійська республіка проіснувала до червня 1940 року, коли Латвія була включена до складу СРСР – за секретними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа країна підпадала саме під сферу впливу Радянського Союзу. З липня 1941 по жовтень 1944 року у Латвії тривала нацистська окупація, а потім знову – радянська. І лише 4 травня 1990 року Верховна Рада Латвійської РСР більшістю голосів прийняла Декларацію про відновлення Латвійської республіки. Під час розпаду Радянського Союзу, у вересні 1991 року, незалежність Латвії була відновлена.

Разом з тим, цього дня відзначається Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації, який було започатковано у 2015 році. За переконанням Ради Європи, для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей. Наразі сексуальне насильство є  реальністю для 47 країн-членів Ради Європи, і українське суспільство тут не є винятком. Для подолання грубих порушень прав дитини потрібно об’єднувати зусилля міжнародних організацій, представників громадського сектору та держави. Українська статистика щодо злочинів проти дітей вражаюча: 70% потерпілих дітей від сексуального насилля чи експлуатації є жертвами тих людей, які входять до їхнього кола довіри; у 90% випадків про такі зловживання не повідомляють в поліцію. Крім того, в середньому близько 25 дітей щодня залишають свої помешкання. Варто нагадати, що Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації у 2012 році і тим самим взяла на себе відповідальність щодо здійснення заходів із запобігання сексуальній експлуатації і насильства над дітьми.

Події дня:

В цей день у 1626 році в Римі було освячено собор Святого Петра – одну з найвеличніших релігійних споруд світу та духовний центр Римської католицької церкви. Будівництво собору тривало 120 років, над його спорудженням працювали десятки тисяч людей, а також визначні тогочасні архітектори, скульптори та художники, серед яких такі відомі митці як Донато Браманте, Рафаель, Бальдазаре Перуцці, Мікеланджело, Джакомо делла Порта, Лоренцо Берніні. Першу базиліку св. Петра спорудив імператор Констянтин на тому місці, де за часів Нерона під час жорстоких переслідувань розіп’яли та захоронили святого апостола Петра – першого єпископа Риму. В кінці XV ст. базиліку вирішили перебудувати, проте, з часом було вирішено повністю знести старий храм і спорудити новий. Роботи розпочались у квітні 1506 року і закінчились у 1626. За цей час змінилось 19 пап. Непростою була і доля самого проекту, який здійснювався і змінювався 12 архітекторами. Площа собору становить 15160 кв.м., довжина - 211,5 м, ширина - 138, а висота 132,5 метри. На фасаді собору виділяються 9 лоджій, одна з яких, центральна, називається Лоджією Благословення – саме звідси Папа Римський звертається з благословення «Urbi et Orbi» – буквально «Місту (Риму) та світу» до всіх християн на Різдво, Великдень та свято Свв. Апостолів Петра та Павла. До собору ведуть 5 дверей. Центральні бронзові ворота з зображенням Спасителя, Пречистої Діви Марії та свв. апостолів Петра та Павла являють собою шедевр ювелірного мистецтва, виготовленого Антоніо Філарете в 1440-1445 роках. Останні двері справа – загальновідомі Святі Двері, котрі відкриваються самим папою кожні 25 років, у ювілейний рік. На особливу увагу заслуговує історико-художній музей «Скарбниця святого Петра», розташований у соборі. Першим жертводавцем скарбниці був римський імператор Констянтин, який і запровадив традицію збагачувати святу будівлю цінними подарунками. Оздоблення Собору приголомшує великою кількістю мозаїк, величних статуй святих, надгробними пам’ятниками папам, а головне, дивовижними творіннями Берніні та Мікеланджело.

Ювілеї дня:

230 років від дня народження Луї Жака Манде Дагера (1787-1851), французького художника-декоратора. Винахідник першого способу фотографії, названого за його ім’ям дагеротипією. Розробив метод одержування незникаючого зображення на світлочутливій плівці в камері-обскурі. У Києві в 1901–1917 рр. існувало товариство фотоаматорів «Дагер», що об’єднувало також фотоаматорів з інших міст України.

185 років від дня народження Нільса Адольфа Еріка Норденшельда (1832-1901), шведського географа і геолога, дослідника Арктики. Керував експедицією на Шпіцберген (1864–1873), де відкрив родовище кам’яного вугілля. В 1878–1879 рр. на пароплаві «Вега» вперше здійснив плавання (з зимівлею) з Атлантичного океану в Тихий і через Суецький канал повернувся в Швецію (1880), таким чином, Норденшельд першим обійшов всю Євразію.

Роковини смерті:

95 років із дня смерті Марселя Пруста (1871-1922), французького письменника. Автор циклу з семи романів «У пошуках втраченого часу». Популярність Прусту приніс другий роман цього циклу «У затінку дівчат квітучих» (Гонкурівська премія, 1919).

55 років із дня смерті Нільса Бора (1885-1962), данського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1922), громадського діяча. Засновник  (1920) і керівник Інституту теоретичної фізики в Копенгагені (Інститут Нільса Бора), який свого часу став міжнародним центром фізиків-теоретиків і відіграв провідну роль у міжнародній співпраці вчених. Нільс Бор створив першу квантову теорію атома. Багато зробив для становлення і обґрунтування  квантової механіки, розробляв теорію атомного ядра. Як учений Бор формувався в знаковий для фізики період, коли вона впритул наблизилася до вивчення світу атомних процесів і пов’язаних із ним полів. Праці Макса Планка, Альберта Ейнштейна, аналіз спектрів випромінення атомів уже показали незвичність закономірностей мікросвіту. Був накопичений величезний експериментальний матеріал, часом досить суперечливий з огляду на відомі на той час  закони. Потрібен був принципово новий підхід для створення фізичної картини атомних процесів. І Бор знайшов такий підхід. Він орієнтував фізиків на дослідження суперечливих аспектів фізичної реальності мікросвіту, сформулював ідею дискретності енергетичних станів атомів, у світлі нових ідей побудував атомну модель, відкривши умови стійкості атомів, і пояснив величезне коло явищ. Чимало зробив Бор для становлення й інтерпретації квантової механіки, яка виникла в 20-х роках ХХ ст. Зусиллями Бора, його співробітників та учнів була створена стійка система фізичних ідей квантової механіки. В 1927 році він сформулював важливий для її розуміння принцип доповняльності, що стало поштовхом до його відомих дискусій з Альбертом Ейнштейном про детермінізм. Критика з боку Ейнштейна, за свідченням самого Бора, сприяла більш глибокому розумінню ним квантової механіки. «Що, передусім, дивовижним чином приваблює в Борі як ученому-мислителі, так це рідкісний сплав сміливої обережності; мало хто володів такою здатністю інтуїтивно схоплювати суть прихованих речей, поєднуючи це з загостреним критицизмом. Він, без сумніву, є одним із найбільших наукових умів нашого часу». Так характеризував колегу Альберт Ейнштейн. Декілька разів учений відвідував СРСР (був і у Харкові). Коли викладачі фізичного факультету Московського університету після завершення бесіди звернулися до Бора з проханням зробити на стіні пам’ятний напис, він взяв крейду і навпроти напису, залишеного Діраком (англійський фізик-теоретик, один із засновників квантової механіки), написав: «Протилежності – не протиріччя, а доповнення». 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-