Ми що, не скажемо «хрущовкам» прощавайте?

Днями у ЗМІ поширилася інформація про те, що в Києві до 2025 року знесуть застарілі «хрущовки», яких по місту більше 3000, а на їхньому місці виростуть сучасні новобудови. Але, як з’ясував Укрінформ, масштаби реконструкції спальних районів поки що виявилися перебільшеними. У КМДА повідомили, що про знесення усіх «хрущовок» поки що не йдеться, але уточнили, що на Лісовому масиві дійсно планують знести декілька застарілих будівель, на місці яких виростуть нові висотки.

Рішення про це в Київраді було прийнято ще 28 липня 2016 року в контексті затвердження детального плану території в межах вулиць Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславської та Лісового проспекту. Але терміни виконання будівельних робіт на Лісовому масиві поки що не визначені, невідомо також, і в яку суму це обійдеться місту, але вже є виконавець - комунальне підприємство «Спецжитлофонд», яке здійснює утримання та експлуатацію житлового фонду спеціального призначення. Перший заступник директора Департаменту містобудування та архітектури  Олександр Яструбенко  повідомив виданню  domik.ua, що відомство рішенням № 16-148-В погодило відведення земельних ділянок комунальному підприємству «Спецжитлофонд».

На Лісовому масиві знесуть 8 «хрущовок», решту - відремонтують

Отже, згідно з прийнятим детальним планом території Лісовий масив планують дещо оновити, оскільки радянські «хрущовки» там визнано не просто застарілими, а небезпечними для життя їхніх мешканців – вони хиткі та уражені пліснявою. Йдеться передусім про будинки по вул. Мілютенко, 23А, і на Лісовому проспекті 12 А і 12 Б – ці «хрущовки» знесуть в першу чергу, а замість них побудують нові висотки.

Першою планується знести «хрущобу» по вул. Мілютенко, 23А, а для її мешканців на місці нинішнього паркінгу зведуть трисекційний 25-поверховий будинок на 390 квартир – на розі вулиць Шолом-Алейхема та Мілютенка. На місці старої «панельки» побудують дві односекційні 25-поверхівки на 350 квартир з підземним паркінгом. Квартири в них отримають мешканці нинішніх «хрущовок», що розташовані на Лісовому проспекті 12 А і 12 Б. Передбачається, що мешканці цих трьох небезпечних будинків переселяться в нові вже за 5 років (починаючи з 2016-го року).

Згодом на місці «хрущовок», що на Лісовому проспекті 12 А і 12 Б зведуть чотирисекційний 14-20 будинок на 650 квартир, в який переселять жителів двох старих будинків по вулиці Братиславській 28 і 30.

Окрім вже згаданих знесуть іще три старі будинки по цій же вулиці під номером 30А, 32 та 32А – на їхньому місці збудують семисекційний будинок на 9-12 поверхів, а жителів трьох будинків поселять у два 18-ти поверхові будинки на 550 квартир. Їх зведуть на місці знесених двох попередніх будинків по вулиці Братиславській 28 і 30. Але всі ці плани будуть втілені не так швидко – приблизно за 15-20 років.

Отже, всього на Лісовому масиві знесуть 8 застарілих «хрущовок», а для решти старих будинків передбачено не знесення, а реконструкція – ремонт покрівлі, утеплення фасадів та заміну комунікацій.

У Києві - 3055 «хрущовок», на всіх інвесторів не вистачить

Сьогодні 10% житлового фонду Києва - це радянська спадщина, наслідки буму житлового будівництва 50-60-років минулого століття. Так звані «хрущовки» - найперші панельні будинки, збудовані за індустріальною технологією (архітектор - Віталій Лагутенко, дідусь музиканта Іллі Лагутенка, лідера групи «Мумій Троль».). Будувались вони із залізобетону, що має погану тепло- і звукоізоляцію. Через це тут влітку жарко, взимку холодно, і добре чути сусідів.

Однак, півстоліття тому маленькі і дуже незручні квартирки в цих будинках, не зважаючи на низьку якість житла, були мрією майже кожної молодої сім'ї. На той час усіх це влаштовувало і по великому рахунку вирішувало низку соціальних проблем.

Хоча, потрібно відмітити, що «хрущовка» - то був як раз результат усунення «сталінських» надмірностей. Спочатку для радянських громадян планувалося будувати зручне і якісне житло. Але в 1955 р. вийшла постанова «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві».

Квартири стали проектувати меншого розміру, а якісні матеріали для виробництва будинків замінили на більш дешеві. По такому шляху і пішов розвиток масового житлового будівництва в СРСР. Саме з цього моменту і стали з'являтися ті самі «хрущоби», якими так пишався голова КПРС і радянського уряду Хрущов і які згодом так зненавиділи їх мешканці. Спочатку передбачалося, що це буде тимчасове житло з терміном експлуатацію в 25-30 років. У той час будівництво такого житла було виправдане: саме на ті роки багато колгоспників, отримавши паспорти, приїхали працювати до великих міст.

Але як виявилося, усе тимчасове перетворюється з часом у постійне. У випадку з хрущовками – так і сталося. Сьогодні за даними «Київгенплану» в столиці налічується 3055 будинків таких типових архітектурних проектів (більше 210 тисяч квартир). Їх найбільше в Солом'янському, Подільському, Шевченківському та Печерському районах, а також на лівому березі. Тільки в центральних районах столиці близько 480 таких будинків. Спеціалісти ринку нерухомості відносять їх до категорії так званої «старої панелі». Це - п'ятиповерхові малогабаритні панельки, «чешки», а також будинки 464 серії - її ще іноді називають дев'ятиповерховою «хрущовкою» або «коробочкою».

Усіх їх об'єднують такі ознаки як, маленькі, як правило, до 7 м кухні, невеличкі кімнати 14-17 м, тісний, часто сумісний санвузол, крихітний передпокій, низькі стелі, іноді відсутність балконів. Історія свідчить, що німецькі архітектори в середині 1950-х рр. прийшли до висновку: для хорошого самопочуття людині досить 9м² особистого простору. От радянські керівники і вчепилися за цю ідею житлового мінімалізму.

Чиновники обіцяють, якщо пілотний проект з перебудови Лісового масиву буде вдалим, то процес комплексної реконструкції кварталів буде впроваджуватися по всьому місту. Тільки, коли це станеться – не відомо, адже для цього потрібні інвестори. Тому цілком ймовірно, у «хрущовках» виросте ще пару поколінь українців…

Оксана Поліщук, Юлія Горбань, Київ