Гриневич розповіла у Брюсселі про новий освітній закон

На цьому наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з комісаром ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту Tібором Наврачічем у Брюсселі, повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки.

«Я переконана, що зараз правильно вести переговори щодо моделей імплементації мовної статті нового закону «Про освіту». One-Size-Fits-All – поганий підхід для надання освіти дітям з різними умовами навчання. Є громади, які проживають у середовищі власної материнської мови, є такі, що в оточені державної. Окрім цього, є суттєві відмінності для вивчення української дітьми, для яких материнською є мова слов’янської та неслов’янської мовних груп. Ми хочемо врахувати максимум особливостей, щоб підійти до процесу педагогічно, а не політично», – наголосила Гриневич.

Вона поінформувала, що з огляду на це у межах переговорів МОН пропонує різні моделі навчання. Зокрема, перша модель стосується освіти національних меншин, материнська мова яких належить до неслов’янських мовних груп. Передусім ідеться про угорські та румунські національні меншини. Імплементація статті 7 зазначеного закону передбачає, що в дошкіллі та початковій школі робитиметься особливий акцент на вивчення української мови, аби до 5-го класу довести рівень знань дитини хоча б до рівня А2.

З 5-го класу починають запроваджуватися предмети українською мовою, насамперед гуманітарного циклу – географія, історія, право тощо – де терміни, імена та інша важлива фактична інформація вже є українською, тому й вивчати її українською логічніше. При цьому двомовне навчання заохочуватиметься на усіх рівнях, аби дати дитині природньо оволодіти як материнською, так і державною мовою.

Частка рідної та української мов може відрізнятися залежно від потреб учнів та їхнього знання мови. У старшій школі збільшується частка предметів, які вивчаються українською. Ця ж модель стосується інших мов Європейського Союзу, які є рідними мовами національних меншин, що проживають в Україні.

Співвідношення навчання державною та рідною мовами буде визначатися з урахуванням потреб та особливостей меншин. Крім того, буде надано двомовні глосарії, які дозволять дітям вивчати термінологію певних предметів обома мовами.

Рекомендоване співвідношення державної та рідної мовної підготовки на різних шкільних рівнях буде визначено в законі України «Про загальну середню освіту». Точне співвідношення навчання та перелік предметів з двомовним навчанням залишатиметься на розсуд школи відповідно до законодавства.

Закон також передбачає, що в школах корінних народів може бути запроваджено лише навчання рідною мовою, оскільки корінні жителі не мають жодної іншої держави, окрім України, яка може розвивати термінологічний апарат їхньої мови.

Ще одна модель застосовується для громад, що проживають у мовному середовищі своєї материнської мови, і ця мова належить до слов’янської мовної групи, тому дітям значно легше перейти на вивчення предметів українською. У межах цієї моделі вивчення всіх предметів державною мовою запроваджується у базовій школі – одразу з 5-го класу. При цьому зберігається вивчення материнської мови як предмету. Ця модель застосовуватиметься, зокрема, в школах з російською мовою навчання, поінформували у МОН.