Чому насправді згорів дерев’яний корпус дитячого табору?
Україна вже третій день не може оговтатися після трагедії на Одещині, де внаслідок загоряння одного з дерев’яних корпусів дитячого табору “Вікторія” загинули діти. Тим більше, що в Україні таких сучасних «ізб» набудували багато, через розмови про їхню «особливу екологію». Тому, поки співробітники поліції спільно з прокуратурою встановлюють усі обставини трагедії, Укрінформ спробував розібратися, чи траплялися подібні випадки загоряння раніше та наскільки добросовісно і технологічно правильно побудували дерев’яні будинки з кругляка в згаданому дитячому таборі? З цими питаннями ми звернулися до експертів-будівельників.
Директор житомирської будівельної компанії “Домінант” Роман Сіроватський переконує, що сучасні дерев’яні будинки відповідають першому класу пожежостійкості, а відтак — цілком безпечні.
Сіроватський: “Якщо при будівництві дотримуватися комплексу заходів пожежної безпеки, попередньо обробивши дерев'яні конструкції вогнезахисними складами — антипіренами — будинок не загориться. За останні 15 років я не пригадую жодного випадку, коли б таке трапилося, адже за правильної обробки деревина відповідатиме першому класу пожежостійкості. Робиться це просто: дерево повністю занурюють у ванну з антизаймистою речовиною, після чого проводиться випробування на горючість. Якщо дерево не горить, то його можна використовувати в будівництві. Повертаючись до трагедії в дитячому таборі на Одещині, то, судячи з усього, будівельники таку обробку не проводили”.
Схожої думки член містобудівної ради, архітектор Георгій Духовичний. За його словами, оброблене антизаймистою речовиною дерево набагато стійкіше у вогні, ніж залізобетон чи метал.
Духовичний: “Свого часу я проектував громадський спорткомплекс у Німеччині, де потрібно було перекрити дах. Розглядалося безліч варіантів конструкцій, у тому числі, залізобетон і метал. Утім, німецькі пожежники висловилися з цього приводу однозначно, запропонувавши деревину. І це справедливо. Адже при досягненні критичної температури метал плавиться протягом 15 хвилин й змінює форму, в результаті чого металева конструкція, особливо навантажена бетонними плитами, може провалитися значно раніше за дерев'яну, яка після проходження вогнезахисної обробки взагалі не горить, а лише тліє годинами, зберігаючи несучу здатність”.
На питання, що ж зрештою стало причиною займання, архітектор заявив, що проект не пройшов належним чином пожежно-технічну експертизу.
Духовичний: “За українськими нормами будь-яка будівельна конструкція мала пройти випробування на полігоні пожежного відомства на вогнетривкість. Без цього будувати заборонено. Сумніваюся, що така експертиза узагалі проводилася, можливо й була, але лише на папері. Інакше будинок не міг згоріти, наче сірник. Відтак годі говорити, що дерев’яний корпус будинку дитячого табору оброблявся антизаймистою речовиною. Це не правда. Адже, коли деревина справді добре захищена, то вона не горітиме, навіть якщо її кинути у багаття. І ще одне, після проходження ретельної обробки вогнезахисту дерево змінює свій колір. Утім, судячи з опублікованих фото дерев'яного корпусу до пожежі, колір матеріалу не змінився”.
Крім того, Георгій Духовичний переконує, що після одеської трагедії розпочнуться масові перевірки подібних закладів.
Духовичний: “На превеликий жаль, в нас існує старий добрий принцип: допоки грім не гримне — мужик не перехреститься. Ну що ж, гримнуло добряче. Думаю, що тепер почнуться “драконівські” перевірки всіх закладів. Повірте мені, що більшість з них не відповідають сучасним протипожежним нормам, адже будувалися вони ще в середині минулого сторіччя”.
Розповідаючи про масові перевірки всіх закладів освіти та дитячих установ п. Георгій Духовичний як у воду дивився. Сьогодні ж стало відомо, що мер Києва Віталій Кличко доручив перевірити у стислі терміни всі столичні школи і дитсадки. Про це інформує прес-служба міського голови. Очевидно, такі ж перевірки слід очікувати й у інших регіонах України. Утім, чи дадуть вони якийсь результат, зважаючи на те, що навчально-освітній процес триває вже кілька тижнів? Ай справді, допоки грім не гримне...
Мирослав Ліскович, Київ
