9 серпня. Пам’ятні дати
Міжнародний день корінних народів світу відзначається щороку 9-го серпня, починаючи з 1995 року за рішенням Організації Об’єднаних націй. Саме в цей день у 1982 році вперше відбулось засідання Робочої групи з питань корінних народів. За даними ЮНЕСКО сьогодні у 90 країнах світу проживає близько 370 мільйонів представників корінних народів, які спілкуються на понад 5 тисячах своїх етнічних мов і котрі дотримуються своїх культурних традицій. День був заснований задля того, аби світова спільнота пам’ятала про необхідність проявляти турботу і солідарність з представниками корінного населення, якому досить часто на своїй прабатьківщині загрожує асиміляція, або ж вони піддаються різним формам дискримінації (як це, приміром, відбувається зараз з кримськими татарами в окупованому Росією Криму). Цьогорічна тема Міжнародного дня корінних народів світу – «10-та річниця прийняття Декларації про права корінних народів». Декларація є найбільш повним міжнародним документом з прав корінних народів. Вона містить в собі загальну угоду з прав корінних народів і засновує систему мінімальних стандартів для забезпечення їх виживання, благополуччя і поваги їх гідності. Адже корінні народи є хранителями багатого культурного розмаїття, носіями унікальних знань щодо утворення сталих умов життя і збереження біорозмаїття. Для примноження і використання цього потенціалу необхідно забезпечити інклюзивну і справедливу якісну освіту для всіх. В Україні прийнято вважати, що її етнонаціональну культуру складають українська нація, корінні народи та національні меншини. Єдиного і чіткого визначення поняття «корінний народ» наразі не існує. До корінних народів України зазвичай зараховують: кримських татар, гагаузів, кримчаків, караїмів та кримських греків. Цього року Україна вдруге відзначатиме Міжнародний день корінних народів світу на офіційному рівні. Організатором заходів є Міністерство інформаційної політики України спільно з Меджлісом кримськотатарського народу та іншими організаціями.
Ювілеї дня:
60 років від дня народження Мелані Гріффіт (1957), американської кіноактриси, яка зажила репутації однієї з найсексуальніших актрис Голлівуда. Знімалася у фільмах: «Дика штучка», «Ділова дівчина» (премія «Золотий глобус», 1989), «Скеля Малхолланд», «Вогнище марнославства», «Двоє – це занадто», «Лоліта», «Знаменитість», «Попутник». Народилася Мелані у Нью-Йорку. Її мати була фотомоделлю й актрисою (передусім відома за фільмами Хічкока «Марні» та «Птахи»), батько рекламним менеджером. Коли дівчинці було 4 роки – батьки розлучилися, й вона з матір’ю переїхала до Каліфорнії. Акторська кар’єра розпочалася для Мелані Гріффіт чи не з пелюшок. Дев’ятимісячним немовлям її знімали в рекламному ролику. Згодом вона закінчить Професійну школу мистецтв Голлівуда та нью-йоркські курси Стелли Адлер. Першу серйозну роль Гріффіт зіграла в 1975 році – у фільмі Артура Пенна «Нічні ходи». Після цього за молодою актрисою закріпився образ «сексуально розкріпаченої німфетки». Саме тоді, на зйомках фільму вона зустріла свого першого чоловіка Дона Джонсона, з яким двічі брала шлюб. Знаменитою Мелані стала після «Дикої штучки» де зіграла феміністку в шкірі і з хлистом у руках. За «Ділову дівчину» вона отримала «Золотий глобус». В житті актриси були наркотики, алкоголь, пластичні операції і чотири шлюби. Останній, з Антоніо Бандерасом, тривав найдовше - 18 років. Доля звела їх на зйомках фільму «Двоє – це занадто» і відтоді їх називали зразково-показовою парою Голлівуда, але, як виявилося, марно. Подейкують, що однією з причин розлучення стали неймовірні ревнощі з боку Мелані. Виявилося, що в американської актриси куди більше «вибухонебезпечний» характер, аніж у іспанця Бандераса. Останній зажив слави «найтерплячішого і найблагороднішого» чоловіка Голлівуда. Він мужньо й гідно в усьому догоджав дружині, всіляко її підтримував, до того ж, не був помічений за всі ці роки в жодному романі на стороні. А це й дійсно заслуговує і подиву, і поваги, враховуючи голлівудські звичаї. Щоправда, обережно поводився не лише Бандерас, але й кралечки усіх мастей (особливо молоді), чудово знаючи вдачу Мелані. Ще нещодавно Антоніо запевняв, що любить дружину й любитиме її будь-якою у будь-якому віці, але пара розлучилася. Щодо творчості, то слава Мелані Гріффіт поступається славі Бандераса, але актриса не сидить склавши руки. Вона активно знімається в телесеріалах, озвучує мультики; навіть вела колонку театрального критика в The New York Times.
Цього дня у 1963 році народилась Вітні Г’юстон (1963-2012), американська поп-, соул- і ритм-н-блюзова співачка, актриса, продюсер, фотомодель. Одна з найуспішніших у комерційному плані виконавиць в історії світової музики, відома своїми музичними досягненнями, вокальними здібностями і скандальним особистим життям. Вітні народилася в місті Ньюарк, штат Нью-Джерсі. Була найменшою з трьох дітей у родині співаків. 11-річною вона починає виконувати соло в госпел-хорі баптистської «Церкви нової надії» в Ньюарку. 1983-го укладає контракт і дебютує в телепрограмі Merv Griffin’s Show з піснею Home. У лютому 1985 року виходить її перший альбом. 1992-го дебютує в головній ролі у фільмі «Охоронець», для якого записала шість пісень. Сингл «I Will Always Love You» став найуспішнішим у її кар’єрі. Альбом отримав 17-кратний платиновий сертифікат, став найпродаванішим саундтреком в історії звукозаписної індустрії – 43 мільйони копій – і здобув три премії «Греммі». Останній альбом співачки I Look to You вийшов 2009 року. 2001-го Вітні уклала одну з найбільших угод в історії музики – підписала контракт на шість альбомів з компанією Аrista/BMG вартістю 100 мільйонів доларів. Книга рекордів Гіннесса визнає її співачкою із найбільшою кількістю нагород – 415. Стосовно особистого життя, то Вітні була у шлюбі зі співаком Боббі Брауном. Подружжя не могло похвалитися зразковим життям – шлюб супроводжували скандали, наркотики, алкоголь, бійки. Навіть народження доньки Боббі Крістіни не могло врятувати ситуацію. У 2007 році пара розлучилася. У липні 2014 року єдина донька Вітні Х’юстон померла на 22 році життя після тривалого перебування в комі. 11 лютого 2012 року і саму співачку знайшли мертвою в одному з номерів готелю Beverly Hilton у Беверлі-Гілз.
Роковини смерті:
55 років з дня смерті Германа Гессе (1877-1962), швейцарського письменника німецького походження, лауреата Нобелівської премії з літератури (1946 р.), одного з найвидатніших письменників ХХ ст. Всю свою творчість він називав «затяжною спробою розповісти історію свого духовного розвитку», «біографією душі». Автор романів «Степовий вовк», «Петер Каменцінд», численних повістей, оповідань, віршів, статей. Вершинний твір письменника – роман-утопія «Гра в бісер». З 1912 року Гессе жив у Швейцарії. Цікавим є той факт, що друга дружина Гессе – Нінон Гессе, уроджена Ауслендер, народилась і виросла в українських Чернівцях, що входили тоді до складу Австро-Угорщини. Вона була єврейкою, у неї була сестра Ліля, яка жила разом з чоловіком у Чернівцях. Під час Другої світової війни Гессе клопотався про видачу їм швейцарської візи: залишися вони у Чернівцях – не уникнули б депортації, концтабору, або й смерті.
