21 липня: народний календар і астровісник
Сьогодні великомученика Прокопія. Традиційно в Україні жнива починалися між 7 і 12 липня, тобто від Іванового і до Петрового днів. Хоч збіжжя часто й не визрівало на цей час, але люди все одно готували з нового врожаю обрядову перепічку, яку в народі називали «свидом». Але це були чисто символічні зажинки. Масове збирання зернових починалося на Прокопа – 21 липня.
У цей день кожен господар намагався нажати бодай один сніп. Про це засвідчують численні прислів’я і приказки: «На Прокопа приготуй плечі для снопа» або «На Прокопа має бути в полі копа». Було бажаним, щоб зажинки збігалися з повним місяцем і так званими «легкими», тобто жіночими днями – середою, п’ятницею чи суботою. Господиня вдягалася в усе святкове, знімала з одвірка переплетеного торішнім перевеслом серпа і, поклавши його в кошик, де вже лежали в хустині буханець хліба та дрібка свяченої солі, виходила в поле. На межі лану зупинялася і, вклонившись ниві, промовляла: «Господи Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!» Або: «Дай, Боже, час добрий і пору, в доброму здоров’ї пожать та на той рік дождать!» Перший зажинок робився у такий спосіб: трьома захватами лівої руки стинали одну жменю, а потім другу. Зажаті стебла клали навхрест, і вони мали лежати до закінчення жнив. У деяких селах першу жменю відносили в комору, де вона стояла до Нового року. Напередодні Різдва її вносили до світлиці, щоб «поворожити на багатий урожай». Роботу скрашували піснями.
Іменинники сьогодні Прокоп, Олександр, Федір.
Сьогодні 27-ий місячний день. Пізнавайте світ і себе у ньому, але не давайте нікому себе зловить. Чи багатьом це вдається? Риторичне питання. Добре провести цей день в дорозі – на колесах, на крилах, на ногах, у небі чи на морі. Але й занурюючись у трудову буденність, бажано умом перебувати «трішечки на небесах» (зауважте: не в космосі). Сьогодні збуваються не тільки сни, але й прикмети. Пташечка стукнула в шибку – до звістки, какнула вам на лацкан піджака, якраз біля депутатського значка – рахуватимете гроші; півень піє – чекайте гостей (можливо з НАБУ - хіба ж даремно гроші рахували?); свербить ліве око – плакатимете, праве – сміятиметеся. А добре сміється той, хто сміється останній. Отож-бо й воно!
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1904: +7; а найтеплішим у 1936 – +35,9.
