Для студентів призначать іменні стипендії на честь керівників Центральної Ради
Таке рішення прийнято за результатами сьогоднішнього урочистого засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідно до протокольного рішення, яке було зачитано на засіданні, пропонується дати доручення відповідним органам опрацювати питання і надати свої пропозиції щодо заснування іменних стипендій студентам, які навчаються за спеціальностями: публічне управління і адміністрування - стипендія імені Володимира Винниченка; філологія, українська мова і література - ім. Сергія Єфремова; фінанси, банківська справа та страхування - ім. Христофора Барановського; економіка - ім. Бориса Маркуса; державна безпека - ім. Симона Петлюри; право - ім. Валентина Садовського; історія та архіологія - ім. Павла Христюка.
Окрім того, пропонується заснувати наступні стипендії за галузями знань: освіта, педагогіка, культура і мистецтво - ім. Івана Стешенка, аграрні науки та продовольства - ім. Миколи Стацюка.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Гройсман провів урочисте засідання, присвячене 100-річчю уряду. На ньому, крім нинішніх членів Кабінету міністрів, були присутні колишні Прем'єр-міністри Арсеній Яценюк, Юрій Єхануров, Валерій Пустовойтенко, Євген Марчук.
Як відомо, 28 червня 1917 року в Києві на закритому засіданні Малої ради було створено Генеральний секретаріат Української центральної ради, по суті, перший український уряд.
Генеральний секретаріат складався з 8 генеральних секретарів і генерального писаря. Головою і генеральним секретарем внутрішніх справ було обрано Володимира Винниченка.
До складу Генерального секретаріату увійшли: Павло Христюк - генеральний писар, генеральні секретарі: військових справ - Симон Петлюра, фінансів - Христофор Барановський, земельних справ - Борис Мартос, судових справ - Валентин Садовський, продовольчих справ - Микола Стасюк, народної освіти Іван Стешенко, міжнаціональних справ - Сергій Єфремов.
29 липня УЦР ухвалила «Статут вищого Управління Україною» («Статут Генерального секретаріату»), який проголошував цей орган найвищим крайовим виконавчим органом, визначав його структуру і функції.
Генеральний секретаріат діяв до 22 січня 1918 року. Після проголошення IV Універсалу Центральної Ради про незалежність УНР він був перейменований в Раду народних міністрів УНР.
