19 червня. Пам’ятні дати

Андре Глюксман (1937–2015) народився в Парижі. Мати була активісткою лівого руху, батько – родом із Чернівців, підлітком перебрався до Відня. Як солдат австро-угорської армії воював у Першій світовій, проїхав Європу та Близький Схід. Батьки були серед засновників Комуністичної партії Палестини. 1937-го року від гестапо втекли в Париж. Батько загинув 1940-го. «Я не знав батька. Усе, що успадкував від нього, - це мандоліна та збірка казок Вольтера», - зауважив Андре Глюксман в одному з інтерв’ю. Мати разом з трьома дітьми залишилася в окупованій нацистами столиці Франції, сім’я ледве уникла депортації. Жінці запропонували перебратися до СРСР, але вона відмовилася й вони залишилася у Франції. Після визволення країни Андре жив у дитбудинку для єврейських дітей з усієї Європи. Закінчив філософське відділення Еколь-Нормаль (Париж).  1956-го з групою юнаків відмовився розповсюджувати комуністичну пресу, що схвалювала вторгнення радянських військ в Угорщину. За це виключили з Комуністичної партії. Був учасником студентської революції у Франції 1968 року. Працював у Сорбонні асистентом філософа-ліберала Раймона Арона. Досліджував тему загрози ядерної війни. Найвідоміша праця – «Куховарка і людожер, роздуми про державу, марксизм і концтабори» (1975), де він проводить паралель між нацизмом і комунізмом. Андре Глюксман підтримував дисидентські рухи в СРСР та країнах Східної Європи. Разом зі вдовою Андрія Сахарова Оленою Боннер написав книжку «На захисті свободи». У 2000 р. відвідав Чечню. Відвідував і Україну (1970, 1990-1991), в тому числі виступав в інституті філософії НАН України. У книжці «Мовчіть: убивають», яку написав у співавторстві з Тьєррі Вольтоном, пояснює, чому Голодомор слід вважати геноцидом. Важко хворий філософ не зміг приїхати в Україну аби особисто підтримати українців під час Революції Гідності, тому написане ним звернення до українців 9 лютого 2014 року зачитала на Майдані письменниця Галина Аккерман. Невісткою Андре Глюксмана була Ека Згуладзе, колишня перша заступниця міністра внутрішніх справ України. У видавництві «Дух і Літера» виходили твори філософа. 10 листопада 2015 року Андре Глюксман помер від раку.

Всесвітній день дитячого футболу. Проголошений Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і Міжнародною федерацією футбольних асоціацій (ФІФА) з метою привернення уваги світової спільноти до проблем дітей і пропаганди здорового способу життя серед молоді. Цього дня Дитячий фонд ООН проводить в різних країнах світу відповідні спортивні заходи.

Події дня:

160 років тому (1857) Тарас Шевченко, чиє каторжне десятиріччя добігало кінця, цього дня занотував до щоденника роздуми про своє заслання: «…для меня удачнее казни нельзя было бы придумать, как сослав меня в Отдельный Оренбургский корпус солдатом. Вот где причина моих невыразимых страданий. И ко всему этому мне еще запрещено рисовать. Отнято благороднейшую часть моего бедного существования. Трибунал под председательством самого сатаны не мог бы произнести такого холодного нечеловеческого приговора. А бездушные исполнители приговора исполнили его с возмутительной точностью. Август-язычник, ссылая Назона к диким гетам, не запретил ему писать и рисовать. А христианин Николай запретил мне и то и другое. Оба палачи… В незабвенный день объявления мне конфирмации, - записав він далі, - я сказал себе, что из меня не сделают солдата. Так и не сделали».

Ювілеї дня:

70 років від дня народження Салмана Рушді (1947), відомого британського письменника індійського походження. Автор скандально відомої книги «Сатанинські вірші» (1988), яку в Ірані та в багатьох інших країнах Близького Сходу сприйняли як відверту образу пророка Мухаммеда. Саме завдяки цій книжці та скандалу, пов’язаному з нею, Салман Рушді став всесвітньо відомим. Іранський аятола Хомейні публічно прокляв письменника й закликав мусульман до його фізичного знищення. У відповідь Великобританія розірвала дипломатичні відносини з Іраном, а Рушді змушений був переховуватися. Найкращий твір Рушді – роман «Опівнічні діти», за який він отримав престижну «Букерівську премію» 1981 року. Крім того, він є автором романів «Сором», «Клоун Шалімар», казки «Гарун і Море Історій», автобіографічної книги. Критики класифікують творчість Рушді як «магічний реалізм», найяскравішими представниками якого є Маркес і Павич. До речі, саме «Сто років самотності» – улюблений роман Рушді. Письменник народився в Бомбеї в мусульманській родині. З 14 років мешкає у Великій Британії. Саме в цій країні він здобув вищу освіту (вивчав історію в Кембриджі) й зажив слави. Письменник чотири рази був у шлюбі.

55 років від дня народження Поли Абдул (1962), американської співачки, продюсерки, танцівниці, хореографа, актриси і телеведучої. В 1980-ті роки Абдул пройшла шлях від чирлідера баскетбольного клубу «Лос-Анджелес Лейкерс» до хореографа кумирів MTV, після чого, в кінці 1980-х років, зайнялася сольною кар’єрою. Пола Абдул шість разів очолювала головний чарт США Billboard Hot 100, вона – одна з п’яти співачок, яким вдавалося досягти цього. Вона отримала «Греммі» в категорії «Кращиий відеокліп» за Opposites Attract, а також Primetime Emmy Award за визначні досягнення в хореографії. Альбоми Абдул були продані тиражом понад 30 млн копій по всьому світу. Після приголомшливого успіху кар’єра і особисте життя співачки пішли на спад. Утім, на початку 2000-х років вона знайшла в собі сили повернутися на верхівку шоу-Олімпу: протягом восьми років вона була однією з журі телешоу American Idol. Нині Абдул працює над своїм новим  альбомом. І ще: дідусь співачки по материнській лінії був родом з Західної України, а саме, з села Катеринівка Кременецького району Тернопільської області.

45 років від дня народження Жана Дюжардена (1972), французького актора, сценариста та режисера. Володар призу за найкращу чоловічу роль на 64-му Каннському кінофестивалі, премії «Золотий глобус» (у категорії «Найкраща чоловіча роль – комедія або мюзикл»), та Оскара за найкращу чоловічу роль у фільмі Мішеля Хазанавічуса «Артист». Відомий також за фільмами «Агент 117: Каїр – шпигунське гніздо», «Агент 117: Місія в Ріо», «99 франків», «Вовк з Волл-стріт» і «Мисливці за скарбами», а також за головною чоловічою роллю в телесеріалі «Хлопець і дівчина».

45 років від дня народження Мирослави Володимирівни Гонгадзе (у дівоцтві Петришин; 1972), відомої української телеведучої, журналіски, юриста. Вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Народилася в м. Бережани, Тернопільської області. Випускниця юридичного факультету Львівського університету ім.. Івана Франка. Після загибелі чоловіка Мирослава отримала політичний притулок у США і від 2001 року разом із дітьми оселилася в передмісті Вашингтона. Член Союзу українок Америки, засновниця разом із представниками російського Центру екстремальної журналістики Міжнародної школи безпеки журналістів імені Георгія Гонгадзе і Анни Політковської. За її словами, школа повинна «відкрити журналістам нові можливості для захисту їхніх прав, надати засоби і прийоми для їх безпечної роботи». Проект отримав широку підтримку, в тому числі з боку ОБСЄ.

Роковини смерті:

Сьогодні виповнюються 5 роковини з дня смерті Леоніда Миколайовича Талалая (1941-2012), українського поета, лауреата багатьох літературних премій, зокрема і Шевченківської. «Тихий лірик» української поезії народився в селянській родині на Харківщині. У 1956 році родина переїхала до Горлівки. Навчаючись, працював теслею, муляром. Тоді ж почав друкувати і перші вірші. 1958-го закінчив школу робітничої молоді. По тому служив в армії в Білорусі та Казахстані в ракетних військах, де зазнав опромінення, після чого довго й тяжко хворів. 1971 року закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві. 1993-го став лауреатом Шевченківської премії, був лауреатом премії імені Володимира Сосюри та Літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Останні роки жив у Києві.