Батьки відстоюють свої права та проти поборів у навчальних закладах – Урядовий контактний центр

Батьки відстоюють свої права та проти поборів у навчальних закладах – Урядовий контактний центр

Укрінформ
Професійно-технічна освіта є основним постачальником кваліфікованих кадрів для сучасних ринків праці. Тож, на сьогодні ця сфера потребує системних змін.

Так, за даними парламентських слухань на тему професійної освіти, що відбулися минулого року, підготовку робітничих кадрів для всіх галузей економіки в країні здійснюють 817 державних професійно-технічних навчальних закладів. Станом на 1 січня 2016 року в професійно-технічних навчальних закладах, що підпорядковані Міністерству освіти і науки України, навчалося понад 303 тисячі осіб. Для порівняння, у 2014 році в країні функціонувало 940 таких державних закладів, в яких навчалося понад 423 тисячі учнів. Статистика свідчить, що цей показник зменшується, тоді як у вищих навчальних закладах відповідно збільшується, незважаючи на те, що близько 70% вакансій на ринку праці складають саме робітничі професії. Результати аналізу досвіду країн, що здійснили економічний прорив, зокрема Японії, Південної Кореї, Німеччини, Чехії, Словенії, свідчать про те, що одним з вирішальних чинників стрімкого економічного зростання є якість підготовки робітничих кадрів. У розвинених державах навіть фінансування професійної освіти відбувається з урахуванням принципу «якісне навчання – це ефективний напрям інвестування».

В Україні є багато професійно-технічних навчальних закладів, що надають освітні послуги на достатньо високому рівні. Та, на жаль, так функціонує не вся система профтехосвіти. За даними експертів, матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, особливо машинобудівного, аграрного профілю, транспорту та зв’язку, на понад 70% фізично та морально застаріла, тож непридатна для використання в навчальному процесі, бо відпрацювала вже понад 20 років.

Крім  того, навчальні заклади не мають сучасних підручників та навчальних посібників. Тому на забезпечення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників впливає і проходження виробничої практики як складової навчального процесу для отримання якісного практичного досвіду.

Нерідко спостерігається ситуація, коли роботодавці масово відмовляються від надання місць для проходження виробничої практики учням, у зв’язку з неможливістю проведення її оплати.

Про ці та інші проблеми системи профтехосвіти свідчать звернення на урядову «гарячу лінію».

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку 2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло близько 300 звернень з цієї тематики. Зокрема,  чимало з них стосуються практики благодійних внесків.

Так, за даними прогнозного дослідження на тему реформування шкільної освіти, проведеного спеціалістами Урядового контактного центру у 2016 році, ця проблема займає четверте місце у рейтингу даного дослідження. Показово, що практика «благодійних внесків» настільки розповсюджена, що навіть респонденти із сільської місцевості ставлять цю проблему в рейтингу актуальності вище за проблему із закриттям шкіл. Такий високий рейтинг дозволяє стверджувати, що зловживання благодійними внесками – непоодиноке явище, яке свідчить про  системний характер цієї проблеми: як мінімум, кожен четвертий українець так чи інакше стикався з необхідністю сплати «благодійних внесків». Характерним це явище є і для професійно-технічних закладів.

Так, заявниця (одинока мати) з Мелітопольського району Запорізької області повідомила,  що керівництво професійно-технічного училища, в якому навчається її син, змушує сплатити майже 400 гривень на ремонт й інші потреби навчального закладу, а в разі несплати інформує про утримання коштів з основного розміру стипендії. Жінка зауважує на скрутному матеріальному становищі родини, оскільки нещодавно поховала чоловіка. Просить надати роз'яснення щодо необхідності сплати вищезазначених коштів, а також посприяти у вирішенні питання та недопущенні утримання коштів зі стипендії сина. Після розгляду звернення Департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації повідомив, що за інформацією, наданою державним навчальним закладом професійної освіти кошти збирались на підставі рішення батьківських зборів та рішення зборів навчальної групи. Водночас, у Департаменті наголосили, що внески є добровільними, тиску на дитину з метою змушення до сплати не повинно здійснюватись. У разі виникнення непорозумінь у подальшому запропонували заявниці звертатися до Департаменту освіти і науки облдержадміністрації.

Схоже звернення надійшло від жителя Рокитнівського району Рівненської області, син якого навчається у професійному аграрному ліцеї. Заявник скаржиться на те, що керівництво навчального закладу просить сплатити кошти в розмірі 400 гривень за проходження сином практики в ліцеї. Чоловік зазначив, що виховує двох дітей і не має змоги сплачувати таку суму, та бажає, аби син пройшов практику безкоштовно. За результатами розгляду Управлінням освіти Рівненської облдержадміністрації повідомлено, що немає потреби перераховувати кошти за сина на розрахунковий рахунок ліцею.

Питання переведення з одного навчального закладу до іншого також потребує роз'яснень. Так, жителька м. Полтава звернулася на урядову «гарячу лінію» з проханням надати роз'яснення, чи має вона право на переведення з місцевого професійно-технічного училища, в якому вона навчається на першому курсі за спеціальністю «пекар-кондитер», до Кременчуцького професійного ліцею нафто-переробної промисловості на спеціальність «повар-офіціант». Департаментом освіти і науки Полтавської облдержадміністрації надано роз’яснення, що відповідно до Положення про професійно-технічний заклад переведення може бути здійснено у межах одного освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника та за однаковою назвою професії (спеціальності) при наявності вакантних місць. Переведення учнів з однієї професії на іншу не допускається.

За період з 2 червня 2017 року по 8 червня 2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 45 тисяч 756 дзвінків, а також 724 звернення зареєстровано через Інтернет.

Отримати оперативну відповідь, роз'яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і з телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone Україна, Lifecell).

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-