Viasat? Заповідник «русского мира»!
Закон «про мови» на телебаченні здійняв високу хвилю взаємних звинувачень і обговорень в тональності, далекій від конструктиву. Між тим, величезний пласт телепродукту, який запропонований українцям, залишився взагалі поза увагою. Мова про різноманітні нішеві канали – про подорожі, природу, науку, історію… Йдеться про групи каналів від Discovery, Viasat, Nashional Geographics А ще канали з контентом теж переважно англійського та американського походження – про нерухомість, дачі, дизайн, рибалку та полювання тощо. Десятки таких каналів пропонуються до передплати у пакетах провайдерів кабельного та супутникового телебачення і користуються стабільною популярністю.
Практично весь цей дуже якісний продукт виробництва ВВС та інших провідних світових телерадіоструктур дубльований виключно російською мовою. Український глядач, якому інколи дуже хочеться заховатися від політики та проблем біжить саме сюди – і потрапляє у 100% «русский мир», де нічим українським і не пахне. З точки зору створення в Україні саме україномовного середовища – на роботі і під час дозвілля – це не просто погано, це – ганебно. І як цю проблему пропонує вирішувати новий закон? А ніяк, тобто зовсім ніяк.
«Цей закон стосується лише українських телерадіоорганізацій, які мають ліцензію Нацради з питань телебачення та радіомовлення на використання наземного частотного ресурсу. Ті ж організації, що не ліцензовані українською Нацрадою, транслюють свої передачі через інші технології (кабель, супутник) з допомогою місцевих провайдерів програмної послуги, тому їх цей закон не стосується», - пояснив Григорій Шверк, народний депутат, екс-віце-президент Української міжнародної мультимедійної групи UMH group (в 2001–2013 роках).
Порахувати кількість операторів кабельного ТБ – не реально і не принципово. Щодо «супутника», то Вікіпедія повідломляє: станом на початок 2010 року в Україні діяло чотири оператора надання послуг супутникового телебачення:
- ООО «Диджиталфлай Юкрейн» (марка Digital Fly Ukraine, або MYtv): передає пакет власних каналів через супутник Thor-6, загальний пакет через супутники Hot Bird, Sirius-4, Thor та Amos 3;
- «Віасат Україна»: використовує супутник Astra 4A, можливе отримання додаткових даних з HotBird та Amos;
- «Поверхность +»: здійснює мовлення з супутника Eutelsat W4;
- «НТВ-плюс Україна»: також використовує Eutelsat W4.
Сьогодні з них залишилось два: «Поверхность+» уже не працює, а компанія «НТВ-плюс Україна» потрапила під санкції. «Віасат-Україна» ще на початку 2016 року перейшла під контроль групи «1+1», тобто це актив Ігоря Коломойського. Приблизно через півроку, у вересні 2016-го, до них додався супутниковий оператор у складі медіахолдингу «Медіа Група Україна». Це, як відомо, Рінат Ахмєтов.
«Наразі законопроект пройшов друге слухання, та ще не підписаний Президентом. Ми слідкуємо за розвитком подій, але до вступу в дію цього документу не готові його коментувати», - заявила Наталія Шепель, менеджер з маркетингу Discovery Networks по регіонах Північно-Східної Європи, Центральної Азії і Кавказу (з 1 листопада 2010 Discovery Networks EMEA, підрозділ медіа компанії Discovery Communications, запустила нову сітку мовлення у форматі української версії телеканалу «Discovery Channel Україна»).
Президент Порошенко уже пообіцяв підписати прийнятий Верховною Радою закон, але, як ми бачили, це нічого не вирішує у поставленій проблемі. Не вирішує, бо тут ми входимо у сферу виключно бізнесу. А й справді, цей контент дублюється для ринку Російської федерації обсягом 150 млн. потенційних глядачів (про ринки країн СНД і не говоримо – це ще близько 100 млн.), а тут ще й Україна – 40 з гаком мільйонів. Навіщо бізнесу витрачати зайве? Цю проблему міг би спробувати вирішити закон, ввівши і для згаданих каналів, скажімо 75% україномовну квоту. Але не факт, що дистрибутори англомовного контенту погодилися би піти на додаткові витрати. То чому не створити їм україномовну альтернативу? Не кажучи вже про чергову необхідність домовлятися про щось з олігархами, постає чимало інших проблем. Ніхто у цьому не зацікавлений грошима, це не вигідно, недостатні – і потенційна аудиторія, і ємність рекламного ринку? Це, безперечно, факти, але не остаточні. Бо хто все це рахував – по-перше. А по-друге, для того і існує держава, яка реалізуючи свою політику в гуманітарній сфері ( чи є вона, така політика в Україні, щоправда?), надає преференції і пільги, які роблять потрібний суспільству бізнес привабливим.
…На жаль, це все поки що риторика.
Вадим Горбович, Київ
