9 травня. Пам’ятні дати

9 травня. Пам’ятні дати

1535
Ukrinform
Сьогодні в Україні День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а Європейський Союз святкує День Європи

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Гаслом пам’ятних днів 8-9 травня є - «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Слід зазначити, що під час Другої світової війни в Україні загинуло, за різними оцінками, від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн. Разом з тим, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Сьогодні ж ЄС святкує День Європи, або «День декларації Шумана» – щорічне свято миру і єдності в країнах Європейського Союзу. Відзначається згідно з рішенням, ухваленим лідерами країн-членів Європейського Союзу на зустрічі в Мілані в 1985 році. 9 травня 1950 року тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив з доповіддю, в якій виклав план об’єднання вугільної та металургійної промисловості західноєвропейських країн (так званий план Шумана), який і заклав підвалини подальшого об’єднання країн континенту в Європейський Союз. Тобто, 9 травня можна вважати Днем народження Європейського Союзу. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Крім того, Рада Європи святкує однойменне свято 5 травня – цього дня 1949 року була власне і заснована РЄ. В Україні День Європи відзначається у третю суботу травня, як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи.

Ювілеї дня:

180 років від дня народження Адама Опеля (1837-1895), німецького промисловця, засновника автомобільної фірми Adam Opel GmbH. Народився Адам Опель у сім’ї скромного сільського коваля, з дитинства цікавився механікою; досить рано залишив батьківську домівку й подався на заробітки. П’ять років подорожей не минули дарма: повернувшись додому, Адам сконструював швейну машинку, копію тієї, яку бачив на Паризькій виставці. Саме швейні машинки й стали першим виробом, з якого бере початок понад столітня історія німецького автомобільного гіганта. Компанія Opel була заснована у 1862 році – це була фабрика з виробництва швейних машинок – продукція експортувалася не лише на європейський ринок, але й до Росії, Індії, США. У 1866 році Opel почав випускати велосипеди (до речі, перший велосипед Адам Опель теж побачив на Паризькій виставці), ставши найбільшим у світі виробником і лише в 1899 році, через чотири роки після смерті засновника компанії, його сини перейшли до виробництва автомобілів (1899). Нині Opel є дочірньою компанією американського концерну General Motors. Представництво Opel відкрито і в Україні.

134 роки від дня народження видатного іспанського філософа, публіциста і громадського діяча Хосе Ортега-і-Гассета (1883-1955). Автор праць «Повстання мас», «Дегуманізація мистецтва» та ін. Засновник і співробітник журналів «Espana», «El Sol», щомісячника «Revista de Occidente». Народився Хосе Ортега в сім’ї, що належала до культурної буржуазії часів Реставрації, правління короля Альфонса XII. Батько був письменником, публіцистом, вів літературний розділ у газеті «Імпарсіаль». Мати була дочкою засновника й власника цієї ліберальної газети, у минулому дипломата. Як зауважував сам Ортега, він народився «під друкарським верстатом». Чимало родичів філософа – відомих діячів культури, літераторів, журналістів, політиків – потрапило до Іспанського енциклопедичного словника. Ортега навчався в єзуїтському коледжі, потім в університетах  Більбао і Мадрида. Навчання не задовольняло його, тому майбутній філософ активно займався самоосвітою. Потужний вплив на формування його особистості справила французька культура. У 1904 році він захищає докторську дисертацію і їде до Німеччини, вчиться в університетах Берліна й Марбурга, який на початок ХХ ст. був місцем справжнього паломництва європейської молоді, центром філософської освіти. З 1908 року Ортега викладає філософію, а в 1910 році отримує кафедру метафізики в Мадридському університеті, де читає курси лекцій аж до 1936 року. Кількість його учнів і послідовників швидко зростала, й на початок 1930-х років виникла «мадридська школа», яка проіснувала декілька десятиліть і відіграла помітну роль у розвитку філософської думки в Іспанії та країнах Латинської Америки (куди емігрували після поразки Республіки чимало учнів Ортеги). Варто зауважити, що коли Ортега розпочинав свою викладацьку діяльність, філософія в іспанських вишах не викладалася – вчений став першопрохідцем у цій царині, займаючись просвітництвом й популяризуючи філософію в невеличких аудиторіях і читаючи лекції на кшталт «Що таке філософія» в повному-повнісінькому театрі. Ортегу не можна назвати філософом «не від світу цього» – два томи його творів присвячені політичній публіцистиці. Коли почався франкістський заколот (1936) Ортега, не зважаючи на антипатію до тодішнього уряду, висловився на захист законної влади, але згодом, ставши свідком правого і лівого терору, виїхав з Іспанії. Впродовж тривалого часу філософ жив у Франції, Голландії, Португалії, Аргентині, але зрештою, у 1945 році повернувся на батьківщину. Він важко переживав трагедію Іспанії й підсумок громадянської війни – мільйон убитих, майже мільйон емігрантів, сотні тисяч в’язнів, калік. Не оминула війна і сім’ю Ортеги – один його син був республіканцем і емігрував, інший воював у лавах фалангістів. Майже всі учні залишили країну. В Іспанії вчений жив у стані «внутрішньої еміграції», не сказавши жодного слова на підтримку режиму, але й утримувався від відкритої критики. Але й за таких умов Ортега знайшов у собі сили для філософії – у 1948 році він заснував Інститут гуманітарних наук, де читав курси з філософії історії Арнольда Тойнбі, цикл лекцій «Людина і люди».

95 років від дня народження Миколи Федоровича Данилевського (1922-2006), українського медика, доктора медичних наук, професора кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслуженого діяча науки України. Випускник Київського медичного інституту (нині стоматологічний факультет НМУ ім. О.О. Богомольця). Пройшов шлях від клінічного ординатора до завідувача кафедри терапевтичної стоматології (очолював її упродовж 17 років – 1969-1986). Основний напрям досліджень – захворювання пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Створив три експериментальні моделі пародонтозу та генералізованого пародонтиту. Вивчав роль ферментних систем і вітамінів у розвитку цих захворювань. Автор понад 300 наукових друкованих праць, в т.ч. 18 монографій; отримав 33 патента. Створив наукову школу в галузі терапевтичної стоматології. У 1995-2006 роках очолював Асоціацію стоматологів України. На будинку по вулиці Зоологічній, 1 (кафедра терапевтичної стоматології), де в 1964-2006 роках працював професор Данилевський, встановлено меморіальну дошку.

90 років від дня народження Манфреда Ейгена (1927), німецького фізико-хіміка, вченого, лауреата Нобелівської премії з хімії (1967). Автор фундаментальних праць з розробки методів дослідження кінетики хімічних реакцій.

Роковини смерті:

310 років з дня смерті Дітріха Букстехуде (1637-1707), німецького композитора і органіста, одного з найбільших попередників Йоганна Себастьяна Баха. В 1668–1707 роках жив у Любеку, писав музику для недільних (так званих вечірніх концертів), які відбувалися в церкві Марії в Хельсінгборзі, на яких виконувались і світські твори – кантати, ораторії, арії. Гра Дітріха Букстехуде і його твори, які відзначалися багатством фантазії й гармонійністю, справили сильне враження на Баха, котрий у 1705 році прийшов пішки в Любек з Арнштадта, задля того, аби послухати вечірні концерти Букстехуде. Творча спадщина композитора складається з понад 120 кантат і ораторій, арій з інструментальним супроводженням, органних творів.

5 років тому пішов з життя відомий британський перукар, підприємець і громадський діяч Відал Сассун (1928-2012). Автор такої відомої нині стрижки як боб-каре, без якої просто не мислять свого життя сучасні жінки (особливо бізнес-леді – згадати хоча б Крістін Лагард і її бездоганну зачіску-боб), а також багатьох інших модельних стрижок. Значення того, що він зробив для перукарського мистецтва таке саме, як і те, що зробила Коко Шанель для європейського костюму. Відал Сассун запровадив нові стандарти простоти й гармонії. Майстер народився в Лондоні в єврейській родині. Батько був єврейським емігрантом з Греції, а мати, хоч і народилася в Лондоні, але її батьки походили з України. «Клієнту і перукарю не обов’язково один одному подобатися, але останній повинен чітко розуміти, що має робити… До речі, визначити, що вас якісно підстригли можна тоді, коли ви після першого ж миття голови зможете самі без проблем укласти волосся» (Відал Сассун). 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-