7 травня. Пам’ятні дати

614
Ukrinform
Сьогодні виповнюється 20 років з дня відкриття в Києві Центру інформації і документації НАТО в Україні.

Центр інформації і документації НАТО в Україні (ЦІДН) відкрили 7 травня 1997 року напередодні підписання Хартії про Особливе партнерство між Україною і НАТО, що є основоположним документом, який регламентує відносини між сторонами. ЦІДН є структурним підрозділом Управління громадської дипломатії штаб-квартири НАТО і був першим інформаційним закладом НАТО в країні-партнері, що забезпечує відкритий доступ до інформації широкій громадськості. ЦІДН у Києві відіграє чільну роль щодо підвищення обізнаності населення України з основними завданнями і пріоритетами НАТО і роз’яснює переваги співробітництва між Україною і НАТО, водночас надаючи підтримку українській владі у галузі інформування громадськості та стратегічних комунікацій. До того ж ЦІДН докладає зусиль для сприяння і активізації участі України у заходах співробітництва з НАТО під егідою Хартії Україна – НАТО, Річної національної програми України, Партнерства у галузі стратегічних комунікацій й інших напрямів взаємодії між Україною і НАТО. Центр надає поради українському керівництву і установам з тематики стратегічних комунікацій і громадської дипломатії. У вересні 2015 року Генеральний секретар НАТО підписав Угоду з урядом України, згідно з якою в Україні створено Представництво НАТО, до складу якого увійшли два заклади НАТО в Україні, а саме: Центр інформації і документації НАТО і Офіс зв’язку НАТО в Україні. Ця угода також забезпечила необхідну правову основу для цього. Найближчим часом обидва представництва переїдуть в одне приміщення, яке було надано на безоплатній основі українським урядом.

Події дня:

Цього дня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини. О 02:41 за середньоєвропейським часом, у французькому Реймсі, в будівлі школи, де знаходився штаб головнокомандувача сил союзників генерала Дуайта Ейзенхауера, був підписаний документ, що зупинив війну – Акт воєнної капітуляції Німеччини. Начальник радянської воєнної місії у Франції, генерал-майор Іван Суслопаров, не дочекавшись відповіді з Москви, на свій страх і ризик поставив підпис як представник СРСР (до речі, англійською). Імовірно, з його ініціативи в Акт був внесений пункт, за яким допускалося перепідписання документа. Враховуючи бажання Сталіна, саме так і зробили 8 травня на найвищому рівні (від СРСР – маршал Георгій Жуков), але це стало формальністю: до набрання чинності реймського документа залишалося 17 хвилин, накази про припинення воєнних дій вже були віддані. Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року, крім Суслопарова, підписали: з німецького боку – начальник штабу Альфред Йодль, з боку союзників – начальник штабу Ейзенхауера генерал-лейтенант Волтер Беделл Сміт, майбутній шеф ЦРУ, від Франції, в якості свідка – заступник начальника штабу Національної оборони корпусний генерал Франсуа Севез. Нині цей документ зберігається в Національному архіві США. До речі, прийнявши капітуляцію Німеччини, Радянський Союз не підписав з нею мирної угоди, тобто формально залишився в стані війни. Лише 25 січня 1955 року був оприлюднений указ Президії Верховної Ради СРСР про припинення стану війни між СРСР і Німеччиною.

Ювілеї дня:

205 років від дня народження Роберта Браунінга (1812–1889), англійського поета. У 24 роки за романтичних обставин взяв шлюб з відомою поетесою Елізабет Барретт Моултон (дочка вестіндського плантатора); досить довго подружжя мешкало в Італії. Сюжети багатьох творів Браунінга побудовані на матеріалі середньовіччя і Відродження. Поет розробив жанр драматичного монологу-сповіді, роздумів якоїсь особистості, переважно легендарної. Ці монологи вирізняються тонким психологізмом, пристрасним захистом етичних принципів. Найвідоміші твори Роберта Браунінга: несценічна п’єса «Піппа проходить», поема «Сорделло», «Флейтист із Гаммельна», «Фра Філіппо Ліппі».

150 років від дня народження Владислава-Станіслава Реймонта (1867-1925), польського письменника. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1924). Автор романів «Комедіантка», «Обітована земля». Найбільш відомим твором письменника є роман «Селяни», за який і була присуджена Нобелівська премія. Після смерті Реймонта, його популярність на заході упала, а його творчість вивчають лише спеціалісти. Але роман «Селяни» і по сьогодні вважається в польській літературі одним із кращих творів про село. З Реймонтом листувався і перекладав його твори Михайло Павлик.

Сьогодні день народження російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840-1893). Двадцять вісім років поспіль Чайковський приїздив до Кам’янки на Черкащині – там жила з сім’єю його сестра Олександра. Коли хтось питав композитора, куди він прямує, той відповідав: «Домой». У Кам’янці з Петром Іллічем відбувалася дивна метаморфоза – замість непевного в собі, замкненого, навіть відлюдькуватого чоловіка, яким знали його близькі та друзі у Москві чи Петербурзі, з’являлася людина весела, товариська, приязна – душа товариства. Складалося враження, наче в Кам’янці з нього спадали лихі чари. В Україні Чайковський написав понад 30 творів. Серед них – дві симфонії, опери «Євгеній Онєгін», «Черевички», «Орлеанська діва», «Мазепа», балет «Лебедине озеро», а також створив для племінників «Лускунчика» за однойменною казкою Гофмана.

90 років від дня народження Рут Правер Джабвали (1927–2013), англійської та американської письменниці, кіносценаристки. Лауреатка Букерівської премії та дворазова лауреатка премії «Оскар» за кращий адаптований сценарій (за фільм «Кімната з видом» і «Маєток Говардс Енд»). Єдина, хто отримав і «Оскара», і «Букера». Рут народилася в сім’ї польських євреїв: батько – адвокат, мати – дочка кантора головної Кельнської синагоги. В 1939 році сім’я мусила втікати від нацистів у Великобританію. Багато хто з родичів, котрі залишилися в Німеччині, загинули в гітлерівських концтаборах. Батько Рут наклав на себе руки в 1948 році – хоча він і вижив, але так і не зміг пережити психологічні наслідки Голокосту. В 1948 році Рут отримала британське громадянство. В 1951 році вона закінчила Лондонський університет. Того ж року вийшла заміж за індійського архітектора Сайруса Джабвала, взяла його прізвище й переїхала з ним до Індії, де жила до 1975 року. Згодом поселилася в Нью-Йорку, в 1986 році отримала громадянство США. Писати прозу почала на початку 1950-их років, її перший роман був опублікований у 1955. З 1960-их почала тісне співробітництво з відомим кінорежисером Джеймсом Айворі, написала понад 20 кіносценаріїв, зокрема й за власними романами; робила адаптації романів Генрі Джеймса й інших англомовних авторів (зокрема, адаптувала роман Кадзуо Ішігуро «Залишок дня»; головні ролі у фільмі виконали Ентоні Гопкінс і Емма Томпсон). Співпрацювала і з іншими кінорежисерами. В основі більшості її творів – проблема зустрічі та взаєморозуміння Заходу і Сходу.

Сьогодні виповнюється 80 років від дня народження Євгена Яковича Сивоконя (1937), відомого українського художника, режисера-мультиплікатора, патріарха української анімації. Киянин, випускник Київського державного художнього інституту (кафедра графіки). Малюванням захоплювався з дитинства. Тільки-но вивчився читати – і одразу ж почав малювати. Спочатку смішних чоловічків, у роки війни – карикатури на Геббельса і Гітлера, в школі і в армії – шаржі на друзів. З 1960 року працює в Творчому об’єднанні художньої мультиплікації студії «Київнаукфільм». Як художник-мультиплікатор брав участь у створенні фільмів: «Пригоди перця», «Веснянка», «П’яні вовки», «Золоте яєчко», «Микита Кожумяка», «Казка про доброго носорога»; поставив картини: «Людина, яка вміла літати», «Людина і слово», «Дерево та кішка», «Казка про білу крижинку», «Пригоди коваля Вакули», «Лінощі» та ін. Автор книги «Якщо ви любите мультиплікацію», мемуарів. Доцент кафедри кінорежисури та кінодраматургії Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Майже всі нинішні українські режисери-мультиплікатори були його учнями.

Роковини смерті:

400 років з дня смерті Давіда Фабріціуса (1564-1617), німецького теолога (був пастором у Східній Фрісландії), астронома. Листувався з Тіхо Браге (відомий данський астроном, астролог і алхімік доби Відродження) та Йоганном Кеплером (видатний німецький математик, оптик, астроном). Як запевняв Кеплер, Давід Фабріціус був одним із кращих (після Тіхо Браге) спостерігачем свого часу. Він виявив першу відому змінну зірку – Міру (лат. mira – дивовижна) Кита. Спостерігав комети, планети, нову зірку в сузір’ї Змієносця. Давід Фабріціус помер не своєю смертю – його вбив із помсти один місцевий селянин, якому не сподобалося, що пастор з кафедри викрив його у крадіжці.

5 років тому пішла з життя Тетяна Іванівна Боєва (1951-2012), одна з найвідоміших українських джазових співачок. Одеситка. Її називали «чорним голосом білої душі». «Боєва для мене – це втілення джазового співу в нашій країні…», - зауважив журналіст і радіоведучий, знавець джазу Олексій Коган.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-